Як Суспільне мовлення України перетворюється на Ідеологічне

В українському медіапросторі функціонує особливий гігант, який за всіма показниками займає привілейоване місце. Йдеться про Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ). Її діяльність регулюється Законом України «Про суспільні медіа України» і Статутом, затвердженим Кабміном.

Всю медійну інфраструктуру НСТУ ще називають загальним поняттям – Суспільне мовлення. Воно включає в себе наступні платформи:

ТЕЛЕБАЧЕННЯ: Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та 24 регіональних телеканали.

РАДІОМОВЛЕННЯ: Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура та Радіоточка.

ОНЛАЙН: Сайт Суспільного мовлення функціонує  як єдиний портал з доменом suspilne.media. Він включає в себе проєкти «Новини», «Культура», «Спорт» і регіональні редакції з новинами з різних областей.

Паралельно функціонує понад 100 аккаунтів у різних соціальних медіа. Наприклад, Суспільне Дніпро буде мати свої сторінки на платформах фейсбук, інстаграм, ютуб, вайбер і телеграм. І так – у більшості регіональних редакцій.

Фото: УНІАН

Відповідно до Статуту діяльність НСТУ має проводитись на принципах «всебічного, об’єктивного та збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном». Проте реальна редакційна політика Суспільного демонструє дещо інше. Ми на конкретних прикладах покажемо, як контент цього медіагіганта йде врозріз із нормами профільного Закону і Статуту. А це, на нашу думку, підриває українську стійкість в умовах зовнішньої військової агресії.

Ми зосередились передусім на медіаматеріалах з онлайн-платформ НСТУ – сайтах і соціальних медіа, в окремих випадках – на ефірному контенті. Однак навіть ця верхівка айсберга дає достатньо підстав для відповідних висновків.

В рамках наших тематичних пріоритетів дослідили і констатували особливі зусилля НСТУ у справі просування і популяризації ліво-радикальної ідеології. Йдеться про такий політичний напрямок, який прагне радикальних змін у суспільстві для досягнення міфічної рівності та соціальної справедливості насамперед для так званих пригноблених груп. А по факту йдеться про цілеспрямоване створення і просування великої кількості медіаматеріалів, пов’язаних з гендерною повісткою і способом життя осіб з гомосексуальним досвідом, які себе ідентифікують як група ЛГБТ – лесбійки, гомосексуалісти, бісексуали і транссексуали.

Це при тому, що зазначені теми є ідеологічними, а також такими, що провокують значні суспільні конфлікти. Це також деморалізує суспільство, підриває моральний дух військових, дискредитує концепцію сім’ї і шлюбу, що критично небезпечно в умовах демографічної катастрофи і воєнного стану. Власне, моніторинг наш був зосереджений саме на періоді воєнного стану, тобто за останні три роки.

Але спочатку кілька слів про структуру власності і фінансування НСТУ…

ФІНАНСУВАННЯ

На офіційному сайті Суспільного мовлення заявляється, що НСТУ не є державним каналом, натомість «належить суспільству». Насправді ж українське законодавство не передбачає такої форми власності.  У Законі України «Про суспільні медіа України» дуже чітко зазначено: «Суспільні медіа-сервіси України надаються акціонерним товариством “Національна суспільна телерадіокомпанія України”, 100 відсотків акцій якого належить державі».

Відтак ще раз наголошуємо: НСТУ, все Суспільне з усіма своїми платформами – це на 100% державна компанія, яка фінансується за кошти державного бюджету. А всі розмови про «належність суспільству» не відповідають реальності – ані фактичній, ані бажаній.

Як зазначено на сайті, у 2021 році бюджет Суспільного був 2 млрд 274 млн гривень. На початку війни у 2022 році в держбюджеті було виділено 1 млрд 800 млн. На поточний 2025 рік сума фінансування Суспільного складає 2 млрд 175 млн за рахунок коштів державного бюджету.

Однак, Суспільне щороку заявляє невдоволення таким бюджетним фінансуванням і щороку просить Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України забезпечити «справедливе фінансування Суспільного». На їхню думку, це має бути не 2 млрд грн, а в рази більше – 6 млрд гривень державних коштів. Для організації тиску на парламент НСТУ залучає інші грантові громадські організації для створення відповідних колективних звернень.

Тобто Суспільне просить шість мільярдів гривень державних коштів під час війни у тому числі на просування через свої медіа платформи гендерних наративів і ЛГБТ-ідеології, що посилює демографічну катастрофу, а відтак складає загрозу національній безпеці України.

ЩО ГОВОРИТЬ МОНІТОРИНГ

На сайтах «Суспільне Новини» та «Суспільне Культура» за період Великої війни знайдено щонайменше 123 публікації на ЛГБТ та гендерну тематику (це без урахування ефірного мовлення). Багато з них стосується просуванню законопроєкту №9103 про одностатеві партнерства і законопроєкту №5488, який передбачає посилення відповідальності за так звану дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності. Здебільшого матеріали пов’язані розповідями про «утиски і проблеми», з якими зіштовхуються гомосексуалісти. І при цьому не залучають експертів, які могли б розповісти про загрози і небезпеки зазначених законопроєктів.

На сторінках регіональних редакцій у соцмережах від початку повномасштабного вторгнення опубліковані десятки дописів на підтримку ЛГБТ-угрупування під час так званого «Місяця гордості». Все це було багаторічною редакційною ідеологічною позицією Суспільного.

Але справжньою «червоною лінією» стала офіційна і публічна заява Суспільного щодо підтримки політичного руху гомосексуалістів, лесбійок і транссексуалів в Україні, яку вони опублікували 23 червня 2024 року.  З цього моменту це стало офіційно задекларованою редакційною політичною позицією на підтримку певної ідеології, яка є ворожою до природного порядку, українських традицій і сімейних цінностей. Під час чергового так званого «Місяця гордості» Суспільне опублікувало відповідну заяву на офіційній сторінці національної редакції у Фейсбук і продублювало на офіційних сторінках кількох регіональних філій в Інстаграм – Суми, Ужгород, Кропивницький:

«Щороку 25 червня у всьому світі відзначають День прапора ЛГБТК+. Суспільне висловлює солідарність та підтримку ЛГБТК+ спільноті, а також захищає права та свободи в Україні!».

А наступного дня – 24 червня 2024 року – було опублікована ще радикальніша заява НСТУ на офіційній сторінці цієї державної компанії в Інстаграм:

«Щороку в червні у всьому світі відзначають Місяць прайду або Pride Month за права ЛГБТІК+ людей. З 25 по 30 червня Суспільне змінить своє оформлення на діджитал-платформах, а 25 червня, у День прапора ЛГБТ+, логотип у кольорах райдужного прапора буде використовуватися на всіх телеканалах Суспільного. 

У цей же день на офісній будівлі Суспільного за адресою Хрещатик, 26 буде вивішено прапор ЛГБТК+ на знак солідарності та підтримки спільноти».

Таким чином влітку 2024 року державна Національна суспільна телерадіокомпанія України, яка існує за кошти державного бюджету України, остаточно задекларувала свою ліво-радикальну ідеологічну позицію. Це відбулося всупереч стандартам журналістики, всупереч українській Конституції («Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова», стаття 15), всупереч закону «Про суспільні медіа України» (Стаття 3. Принципи діяльності НСТУ).

Крім того, 16 червня того ж року Суспільне медіа опублікувало репортаж з двох подій у Києві: т.з. «Марш рівності» та Ходу на захист сім’ї і традиції. У репортажі тривалістю 4 хвилини, лише 42 секунди було виділено на показ ходи за сімейні цінності. У субтитрах на відео та в описі журналісти пишуть: «…на Хрещатику з’явився натовп людей, які організували свою акцію «за традиційні цінності». Беручи традиційні цінності в лапки, кореспондент тим самим транслює упереджене ставлення до Ходи на захист сім’ї і традиції.

І не можна оминути увагою той факт, що компанія НСТУ систематично звітує на своїх офіційних ресурсах про те, які вона здійснює зусилля для пропаганди ЛГБТ-ідеології в Україні. А ще вихваляється таким фактом: «Суспільне мовлення отримало спецвідзнаку Kyiv Pride Awards як одна з ключових організацій, що сприяє рівності та прийняттю ЛГБТК+ спільноти в Україні». Таким чином підкреслює свою усвідомлену і цілеспрямовану корпоративну позицію і редакційну політику з метою просування ЛГБТ-наративів.

ТЕМАТИЧНІ СПЕЦПРОЄКТИ

На каналі «Суспільне Культура» – в ютубі і в ефірі – регулярно виходять пропагандистські відео з історіями осіб, які практикують гомосексуальні стосунки. Наприклад, у серпні 2023 року було відзнято спецпроєкт Суспільного під назвою «Видимі». У ньому розповідається 10 історій людей, як зазначають автори проєкту, «вільних від соціальних стереотипів, гомофобії, трансфобії».

Але Суспільне не обмежилося одним проєктом. У жовтні 2024 року на офіційному сайті стартувала нова серія публікацій про «втечу ЛГБТ-персон з окупації».

А напередодні Різдва, 22 грудня 2024 року, мовник зробив презентацію документального проєкту «Лицарі правозахисту». Це серіал з 12 серій про правозахисні організації. Серед них цілу серію зняли про ЛГБТ-організацію «Інсайт», яка «надає підтримку лесбійкам, геям, бісексуалам, трансгендерам та квір людям».

Як бачимо, Суспільне систематично і наполегливо виробляє медійні матеріали з метою унормування і популяризації гомосексуального способу життя серед різних вікових груп, у тому числі серед молоді. І тут ще раз нагадаємо, що це медіа з усіма філіями є найбільшим українськими ЗМІ і фінансується за кошти державного бюджету України.

НСТУ-ЛГБТ КОАЛІЦІЯ

5-6 грудня 2024 року відбулася «XVII Національна ЛГБТІК-конференція України». Одним з головних питань заходу стало питання висвітлення ЛГБТ у медіа. Запрошеним представником від Суспільного була Анастасія Гудима. Чому саме вона? Бо в штатному розкладі державної компанії НСТУ є спеціальна посадова особа, яка серед іншого зобов’язана контролювати присутність ЛГБТ-тем у сітці мовлення і корпоративних активностях. Ця посада називається «директор департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей». І саме Анастасія Гудима є цим директором.

Саме вона має відповідальність відвідувати тематичні заходи і розвивати інституційне партнерство між Суспільним і ЛГБТ-групами. За інформацією на сайті згаданої конференції, Гудима заявила: Суспільне медіа зацікавлене в тому, щоб в 2025 році проводити ще більше зустрічей з представниками ЛГБТ для обговорення їхніх інтересів.

Окрім того на сторінці Гудими в Instagram можна побачити чимало дописів з ЛГБТ-активістами. Також у збережених історіях є окремий відповідний тематичний розділ, оформлений ЛГБТ-шестиколором.

На ЛГБТ-конференції офіційна посадова особа НСТУ Анастасія Гудима запевнила гомосексуалістів і лесбійок у готовності у надалі просувати через Суспільне важливі для них теми і питання. Зокрема, щодо легалізації одностатевих партнерств (яке автоматично легалізує всиновлення дітей з подальшим проживанням в парах, де практикують гомосексуальні стосунки) та гендерну ідеологію.

«Цього року ми вперше активно підтримали прайд-місяць… Наступного року ми зробимо цю підтримку ще масштабнішою», – пообіцяла Гудима українським ЛГБТ-групам.

ВПЛИВ ІДЕОЛОГІЙ НА ДЕМОГРАФІЮ І НАЦБЕЗПЕКУ

У 2024 році в Україні народилося втричі (!) менше ніж померло. Такий самий розрив був і роком раніше. Варто зазначити, що це найгірший показник на планеті серед всіх країн, де така статистика ведеться. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну розрив був вдвічі. З цього випливає, що війна та еміграція посилили негативну демографічну тенденцію, але формуватися вона почала і до повномасштабного вторгнення. Також і економічні фактори не є вирішальними. Відомим є факт, що найнижчий рівень народжуваності прослідковується саме в заможних країнах.

Затверджена Кабінетом міністрів Демографічна стратегія називає саме ціннісні зміни головною причиною демографічної катастрофи: «Головними причинами низького рівня народжуваності є ціннісні зміни, пов’язані з перенесенням фокуса з кількості народжених дітей на якість їхнього утримання та виховання, з прагненням до самореалізації поза сферою материнства/батьківства».

Однією з основних причин того, що українці народжують все менше, є ціннісна деформація, яка настає в результаті пропаганди і поширення певних ідеологій. Саме засоби масової інформації несуть відповідальність за формування світогляду і переконань у суспільствах.

Антиприродна і антисімейна ідеологія проявляється і реалізується в дуже конкретних проєктах і політиках: подолання т.з. «гендерних стереотипів»; радикальний фемінізм, який зневажає природну фемінність в жінках і маскулінність в чоловіках; гендерний мейнстрімінг і квотування – переписування всіх законів і підзаконних актів з метою здолати природний порядок речей в соціумі; лгбт-пропаганда (публічні заходи і медіапрояви); чайлд-фрі пропаганда та інше. Тобто все те, що транслюється в редакційній політиці Суспільного.

В заможних і мирних країнах власний демографічний провал компенсується високим рівнем імміграції. Натомість в Україні через війну і економічний застій низька народжуваність спричиняє справжню катастрофу – призводить до буквального фізичного припинення існування українського народу. Відтак вся діяльність, яка дискредитує інститут сім’ї і популяризує антисімейні і антиприродні ідеї, складає загрозу національній безпеці України.

РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА НСТУ І ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ

Організація «Всі разом!» тривалий час аналізує редакційну політику і контент Суспільного. Влітку 2024 року ми заявили публічно про те, що всі червоні лінії вже перейдені. Відтак звернулися з офіційним листом щодо наявної проблеми до Наглядової ради НСТУ і парламентського Комітету з питань свободи слова. Ми звернули увагу на те, що у діяльності Суспільного є ознаки порушення не лише моральних засад суспільства, але і Закону «Про суспільні медіа України» (статті 3, 4) та Конституції (статті 11, 15, 51).

Зокрема, у статті 3 закону «Про суспільні медіа України» зафіксовано: «Діяльність НСТУ провадиться на принципах… дотримання норм суспільної моралі, традицій і культури Українського народу, поширення сімейних цінностей та зміцнення ролі традиційної сім’ї у розбудові українського суспільства». Як бачимо, редакційна політика і журналістські матеріали Суспільного реалізують концепцію, яка прямо суперечить зокрема і цій нормі закону.

Ще цікаво відзначити, що, на відміну від журналістських матеріалів Суспільного, профільний закон не іронізує з поняття «традиційна сім’я» і в лапки його не бере. Тому що саме норми суспільної моралі і сімейні цінності є національним пріоритетом для української держави. При цьому НСТУ, яка живиться з державного бюджету і коштами українського народу, пріоритетом перелічені цінності не ставить.

1 липня 2024 року, після офіційної підтримки Суспільним так званого «прайд-місяця», правозахисна організація «Всі разом!» оприлюднила лист до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. Попросили провести перевірку за викладеними фактами можливих порушень; вжити заходів парламентського реагування для недопущення популяризації у фінансованих державою медіа України ідеології ЛГБТ-угрупування. Аналогічне звернення було також спрямоване до Наглядової ради НСТУ, яка згідно із законом «визначає основні напрями діяльності НСТУ, затверджує редакційний статут, контролює його виконання».

19 липня 2024 року відбулася зустріч голови організації «Всі разом!» Руслана Кухарчука з головою правління НСТУ Миколою Чернотицьким і головою Наглядової ради НСТУ Світланою Остапою (на зустрічі були присутні й інші учасники). Живе обговорення і подальша письмова відповідь від Наглядової ради продемонстрували, що Суспільне відкидає будь-які зауваження. Це може свідчити про те, що Суспільне планує і надалі здійснювати чинну ідеологічну редакційну політику, яка провокує суспільні конфлікти і призводить до невідворотних негативних соціальних наслідків.

Зважаючи на викладені у цій публікації факти, є всі підстави для комплексного дослідження і національного обговорення провідної ролі НСТУ і всіх платформ «Суспільного медіа» у популяризації ліво-радикальної і антисімейної ідеології в Україні, яка призводить до негативних соціальних наслідків та підриву національної безпеки.

Також вбачаємо підстави для настання законної відповідальності для уповноважених осіб Правління і Наглядової ради НСТУ через невиконання прямої норми закону, яка зобов’язує забезпечувати «поширення сімейних цінностей та зміцнення ролі традиційної сім’ї у розбудові українського суспільства»

Ситуація, яка склалася, потребує невідкладного і дієвого залучення українського суспільства і вищого законодавчого органу – Верховної Ради – для повернення ситуації в рамки Закону і Конституції України в інтересах національної безпеки і народу України. Це передбачає необхідність проведення комплексного організаційного і фінансового аудиту діяльності державного акціонерного товариства «Національна суспільну телерадіокомпанія України» і відповідні зміни у складі Правління і Наглядової ради НСТУ згідно українського законодавства.

ГО Рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram