Герой – вірний Україні з народження і до самої смерті

Уявімо, що зараз ви знайомитесь з одним із тих завдяки кому прокинулись, п’єте смачну каву, маєте близьких поруч та виховуєте дітей. Ці колись буденні речі вже давно стали для українців переоціненими та надважливими. Тому зараз коли йде війна, ми так шануємо наших воїнів. Адже завдяки їм – ми маємо змогу жити своє життя і досягати поставлених цілей.

24 лютого Кирило Бабенцов пішов боронити українську землю з відомих причин – почалося повномасштабне вторгнення Росії проти України. Він мав велику любов до батьківщини, з цією ж любов’ю він і віддав своє життя за Україну.
Кирило Бабенцов є тим уособленням героя яким захоплюється кожен другий українець. Але посмертно, тому що Кирила вже немає на цій землі.

Юні роки

Він народився 18 грудня 1991 року в сонячній Одесі у творчій сім’ї художників. Згодом вони переїхали до Києва, де Кирило пішов у школу та почав свій життєвий шлях.

Бувши на другому курсі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій в Києві, де вчився на спеціальності «Інженер телекомунікаційних систем та мереж». Вступив до військової кафедри Військового інституту телекомунікації та інформатизації. Завдяки цьому навчанню зміг отримати військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Фото з сімейного архіву

Студентське життя було насиченим на розвиток та шукання себе у різних галузях. Кирила цікавив світ у всіх його проявах. Цікавився як інформаційною безпекою, так й програмуванням, трішки згодом вступив на магістратуру, спеціальність «Кібербезпека». Довершив своє навчання дипломом магістра в червні 2018 року. Також цікавився історією Русі, України та ідеологією націоналізму.

Проєкт «Київські Донори»

Перед тим, як започатковувати проєкт «Київські Донори» Кирило почав з власного прикладу. З 2010 року активно здавав кров на потреби українських хворих, загалом 8 літрів крові. А вже згодом організував донорський проєкт. У ньому приймали участь різні люди, а також друзі, яких організатор Бабенцов закликав приєднуватись. В результаті, декілька сотень хворих у лікарнях Києва отримали цільну кров, тромбоцити та плазму. На жаль, через початок Революції гідності проєкт призупинився.

Ув’язнення і допомога ув’язненим

Кирило особисто знав, які проблеми бувають у тих активістів, які займаються націоналістичною діяльністю. На жаль, у часи Революції гідності судили й тих українців, які були і залишались патріотами України. Вони голосно говорили про свої націоналістичні обурення, тому потрапили у карцер. Ось саме таким тюремно-увʼязненим українцям Кирило хотів бути підтримкою.

Починаючи з 2011 року брав активну участь у благодійному фонді «Політичні в’язні України». Згодом після подій Майдану колеги Кирила заснували проєкт «Свободу в’язням Євромайдану!». Його робота полягала в матеріальній та інформаційній підтримці десяткам українців, що потрапили під арешт за участь в Революції гідності. Також висвітлювались та відвідувались десятки судів над українськими патріотами.

Якщо врахувати всі роки діяльності Кирила, то нараховуємо сотні передач необхідного одягу, продуктів харчування, побутових речей, засобів зв’язку і навіть книг.

Кирило допомагав засудженим, поки сам не опинився в ізоляторі. У тому ж 2011 році проти Кирила та його друзів порушили кримінальну справу за вандалізм – атаки на памʼятки комуністичної епохи. У підсумку його засудили до 3 років позбавлення волі з відтермінування виконання вироку – 2 роки.

Революція гідності

Брав активну участь від самого початку у Революції гідності: силова протидія незаконним діям міліції та бої 18 лютого 2014 року біля Верховної ради.
Після перемоги Революції гідності слідчий підтвердив факт фальсифікації кримінальної справи. А тому невдовзі Кирила та інших патріотів реабілітували, згідно постанови Верховної ради України. Він продовжив свою національну діяльність.

Ігор Плохой, капелан та товариш Кирила Бабенцова згадує:

«Він – сіль нашої землі, один із молодих лідерів націоналістичного руху, активіст абсолютної моральної чистоти, жертвував собою заради усіх, герой вулиць та війни, друг – пам’ятаю тебе завжди».

Шлях від політичного в’язня до національного героя

Навесні 2014 року, коли починається російська окупація України Кирило з новими силами відправився добровольцем захищати територіальну цілісність України. Служив в лавах Добровольчого батальйону «ОУН» на посаді командира відділення в селищі Піски і Донецькому аеропорту. Через рік служби під час близького бою отримав два поранення на території м. Донецька. Кирило Бабенцов – відтепер відомий як Кобра – його військовий позивний, був госпіталізований. Після одужання продовжив службу на території Луганської області в складі батальйону особливого призначення ГУ МВСУ в Київській області «Гарпун».

Фото: Залізничний вокзал Одеси, 2014 рік. Кирило їде в зону АТО. На руках – двоюрідна сестра Вероніка

Фото: с. Піски, Донецька область, 2014 рік

Після реформи правоохоронних органів був переведений до Полку особливого призначення ГУ МВСУ в Київській області «Миротворець». Під час відпустки в 2015-2016 роках брав участь в обороні позицій біля Донеччини в лавах роти «Карпатська січ». Закінчив службу в зоні АТО в січні 2017 року. Отримав посвідчення учасника бойових дій. Мав досвід політичної роботи. Працював у виконавчому комітеті Конотопської міської ради.

Фото: Вишкіл у Госпітальєрів, 2017 рік

Тарас Деяк, керівник військово-патріотичного руху «Карпатська Січ» говорить:

«Він був лицарем сучасності, все свідоме життя якого пройшло в авантюрах та боротьбі. За його плечима були громадсько-політична та благодійна діяльність, протистояння режиму Януковича, вулична субкультурна війна, неодноразові кримінальні переслідування, Революція Гідності, АТО (в тому числі – оборона Донецького аеропорту), військова кампанія в Афганістані та безліч іншого».

Фото: Кирило Бабенцов і Тарас Деяк

Кирило Бабенцов – Захисник християнських цінностей

У 2017 році голова організації «Всі разом!» Руслан Кухарчук познайомився з Кирилом Бабенцовим. Це знайомство однозначно не було випадковим. Він брав активну участь у діяльності організації: стояв на акціях проти ЛГБТ-парадів з транспарантами та плакатами, теж саме на маршах й фестивалях за сім’ю.

Фото: Акція проти гомосексуалізму у Києві, 18 червня 2017 рік

Не лише словом, але й ділом підтримував місію руху «Всі разом!»: християнські цінності та україноцентризм.

Руслан Кухарчук згадує:

«Кирило Бабенцов – дуже близька людина для команди “Всі разом!”. Свого часу він був частим гостем нашого офісу. Добра посмішка і шляхетний погляд, вдумливий і розумний, щирий і принциповий. Романтик. Абсолютно лицарський тип чоловіка».

Одного дня Кирило зателефонував Руслану Кухарчуку та запросив на зустріч для знайомства з головою відділу національно-патріотичного виховання Миколою Ляховичем у Міністерстві молоді та спорту. Це знайомство у майбутньому дало початок для об’єднаної системної праці, особливо організації сімейних фестивалів «Всі разом – за сім’ю» у Києві та інших містах. Захисник брав участь, бо підтримував та розумів справжню цінність сім’ї, не сприймав ЛГБТ-угрупування.

«Він вмів розрізняти чорне і біле, добро і зло. Завжди підносив голос за правду і за християнську віру. Захищав сімейні цінності, рішуче протестував проти пропаганди ЛГБТ-ідеології. Робив це однаково натхненно і принципово – як у владних кабінетах, так і на вуличних акціях», – говорить голова руху “Всі разом!” у якому Кирил був активним учасником.

Здійснення дитячої мрії

Весною 2021 року Кирило влаштувався в команду круїзного лайнера, що належить одній з найбільших судноплавних компаній світу MSC (Mediterranean Shipping Company S.A.) — швейцарська приватна судноплавна компанія, що надає послуги з перевезення вантажів морським флотом. Є другою у світі за об’ємом контейнерних перевезень.

Фото: Кирило Бабенцов на роботі закордоном

Євгенія Олексіївна Семенова, мама Кирила Бабенцова в бесіді з нами згадує:

 «До війни був активним у всіх аспектах життя, займався різними заняттями. Перед війною працював закордоном, плавав на судні міжнародної компанії протягом року. Як почалась війна він повернувся з-за кордону, спеціально щоб захищати Україну».

Все це Бабенцов робив, щоб здійснити одну з своїх дитячих мрій – стати моряком та побачити світ. Ще однією метою було заробити грошей, щоб нарешті збудувати власний дім для себе та своєї нареченої Наталії. Воїн – герой Кирил був заручений. Навесні 2022 року разом з коханою планували весілля.

Фото: Кирило з нареченою Наталією

Всі закордон, а він повертається раз і назавжди

Проте, дитячу мрію довелось залишити на лайнері. Оскільки 24-го лютого 2022 року почалася повномасштабна війна Росії проти України, тому наступного дня Кирило виїхав на батьківщину, щоб приєднатися до Збройних сил України.

По приїзду з-закордону разом з побратимами він встав до лав Київського батальйону Територіальної оборони ЗСУ.
6 березня 2022 року близько 11 години розвідувальна група в складі якої був молодший лейтенант Бабенцов, командир другого стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти – Кирило Олександрович. У цей злощасний день вони знаходились в місті Гостомель Київської області з метою проведення аеророзвідки. В результаті бойового зіткнення з військовослужбовцями ЗС Російської федерації, Кирило Бабенцов отримав смертельне поранення. Під натиском ворожого вогню побратими Бабенцова вимушені були відступити.

Про приїзд патріота в Україну коментує Руслан Кухарчук: «Коли Росія напала на Україну, Кирило серед перших став у стрій. Щоб захищати свою сім’ю, свій народ, свою країну. Став у стрій і назавжди став героєм! Вічна пам’ять! Гідний!».

Елеонора Дібрівна, юрист руху «Всі разом!» та колега воїна говорить:

«Людина з великої літери, легенда правого руху. Це безстрашний воїн, велетень духу. Неухильно та послідовно сприяв розбудові української державності, відстоював християнські та сімейні цінності, близький друг та учасник Руху “Всі разом!”. Зі щирою вірою в Бога та сміливістю боровся з несправедливістю та деструктивними явищами, які підступно атакували Україну то з боку комуністичного Сходу, то з боку неомарксистського Заходу».

Лише 4 квітня, після звільнення Гостомеля від російських збройних сил, тіло Кобри було евакуйовано. А поховати вдалося Кирила Бабенцова 7-го квітня 2022 року на Лісовому кладовищі міста Києва поруч з іншими захисниками України.

30 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ №362/2023 про нагородження Кирила Бабенцова орденом «За мужність»III ступеня посмертно. Мужність виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Праведний лицар

Громадський діяч Юрій Ноєвий, написав вірш у пам’ять про друга «Кобру»:

Він лиш один із голосів

Серед крику тисяч голосів:

Славив Бога, бився проти зради,

Щоб честь топталась по сваволі.

Так є, бо він – це слово правди.

Він лиш одна із рук

Поміж здійнятих до сонця тисяч рук:

Лагідно у міць її вручила прапор доля,

Щоб народ рівнявся на жовтоблакить.

Так є, бо він – в поході маршу воля.

Він лиш один із кулаків

Серед ударів тисяч кулаків:

Він додав сміливість у дідівську лють,

Щоб збити тіло з ніг з облудною душею.

Так є, бо він – караюча ця суть.

Він лиш один з ножів

Поміж тисяч свячених ножів:

Уперто різав, грав у небезпечну гру,

Щоб заповідь здійснилась Декалогу.

Так є, бо він силою протививсь злу.

Він лиш одна із куль

Серед польоту тисяч куль:

Уклав свій порох ув огненну путь,

Щоб вцілити вороже скам’яніле серце.

Так є, бо він – ця бронебійна суть.

Він лиш один із лицарів

Поміж правдивих тисяч лицарíв:

Моливсь з отцем, за руку брав любов,

З Мамаєм грав та слухав кобзарів.

Так є, бо він – Кирило Бабенцов.

18.10.2022 року.

Історію розповіла Ксенія Кочева.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram