Вийшли друком буклети «Стамбульська конвенція: п’ять причин не ратифікувати»

Із метою посилення інформаційної кампанії щодо Стамбульської конвенції – Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, надруковані спеціальні буклети. В них надана інформація зі стислим обґрунтуванням проблемних зон документу та головних причин, чому Україні не слід його ратифікувати.

Матеріал виданий на поліграфічній бумазі високої щільності у форматі А5 із повнокольоровим друком з обох сторінок. Буклети надруковані накладом три тисячі екземплярів та містять п’ять пунктів про головні причини неможливості ратифікації документу.

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: П’ЯТЬ ПРИЧИН НЕ РАТИФІКУВАТИ

У січні усі народні депутати отримали такі буклети. Разом із буклетами Рух «Всі разом!» направив депутатам супровідний лист із проханням вивчити надані матеріали та утриматися від підтримки Стамбульської конвенції та подібних ідеологічно вмотивованих документів.

Решта надрукованих матеріалів буде розповсюджена по місцевих органах виконавчої влади, організаціях та установах, а також у церквах та релігійних оганізаціях.

У буклеті зазначається, що від самого початку цей документ набув репутації сумнівного і проблемного. Тут міститься інформація про те, що провідні країни Європи відмовляються ратифікувати Стамбульську Конвенцію. Через те, що вона йде врозріз із національним законодавством та містить спірні положення, які не відповідають національним інтересам країн. Так, станом на січень 2022 року 11 країн-членів Ради Європи, які підписали Конвенцію, не ратифікували її, тобто не надали згоду на обов’язковість. Серед них: Велика Британія, Болгарія, Угорщина, Греція, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Словаччина, Хорватія інші. Туреччина взагалі скасувала свій підпис і ратифікацію Стамбульської конвенції з формулюванням, що вона використовувалася для «нормалізації гомосексуальності». Найближчим часом це планує зробити Польща та інші країни. Угорщина також відмовилась ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Також у матеріалі акцентується увага на тому, що у країнах, які ратифікували Конвенцію, кількість жертв від побутового насильства не зменшується. Тобто практично-прикладний досвід країн, які свого часу надали згоду на обов’язковість документу, доводить, що реалізація положень Стамбульської конвенції не забезпечує зниження рівня побутового насильства. А також не вказує на головну причину випадків фізичної агресії у побуті – алкоголь.

Вагомим аргументом, чому не варто Україні ратифікувати вказану конвенцію, є те, що в країні діє якісне чинне законодавство. «У контексті запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, українське національне законодавство є більш досконалим та прогресивним у порівнянні із застарілою Стамбульською конвенцією», – зазначається у буклеті. А також наводиться перелік чинних законів та нормативно-правових актів.

Також в матеріалі вказується, що Стамбульська конвенція містить небезпечні ідеологічні конструкції: визначає поняття «ґендер» в іншому розумінні, ніж має національне законодавство, а саме – «соціально закріплені ролі». Так, конвенція проводить чітку різницю між поняттями «стать» та «ґендер» (пункт 3 статті 4), розділяючи їх. Також вводить поняття «ґендерна ідентичність», за яким виділяють трансґендерів, аґендерів, транссексуалів та ін. Загалом, нараховують вже десятки типів «ґендеру».

Одним з пунктів обгрунтування нератифікації є те, що Стамбульська конвенція зазіхає на одне з основоположних прав людини – право батьків на виховання дітей у відповідності до власних світоглядних та релігійних переконань. Так, стаття 14 Конвенції заохочує держави до включення в навчальні плани матеріали про «не стереотипні ґендерні ролі» на всіх рівнях навчання. Подібні курси передбачають раннє навчання дітей про сексуальні відносини, в тому числі – одностатеві, про вільний вибір власної гендерної ідентичності тощо. Це в результаті може призвести до психологічних трагедій та небезпеки для здоров’я дітей.

У буклеті в якості висновку зазначається: «Стамбульська конвенція суперечить ряду норм та положень національного законодавства. Інформуємо, що понад 90 місцевих рад ухвалили рішення про звернення до керівництва держави із закликом не ратифікувати Стамбульську конвенцію: https://vsirazom.ua/council»

Буклет у PDF форматі можна завантажити за посиланням: https://vsirazom.ua/wp-content/uploads/2022/01/buklet_istanbul-convence-link.pdf  

ЗАВАНТАЖУЙТЕ, ЧИТАЙТЕ ТА ПОШИРЮЙТЕ!

Нагадаємо, що Стамбульська Конвенція або Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами – міжнародна угода, відкрита для підписання у Стамбулі у 2011 році. Це ідеологічна ініціатива, мета якого наситити законодавче поле країн словосполученнями «сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність». Відповідно до логіки документу, жінками пропонується вважати не лише людей з відповідними біологічними ознаками та хромосомним набором, а будь-яку особу, яка ідентифікує себе як жінку. І насправді, документ не вирішить проблему насильства, бо навіть не згадує головну причину виникнення побутових конфліктів – алкоголізм.

Рух «Всі разом!» підготував аналіз цього документу, який вміщується на 60 сторінках і насправді не кожен українець його читав. А тому не кожен розуміє приховані загрози. Повну юридичну експертизу Стамбульської конвенції читайте у статті доктора юридичних наук Марини Медведєвої. З приводу загроз Стамбульської конвенції висловився і Роман Лаба — директор всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Конференції римо-католицьких єпископів в Україні, доктор біблійного богослов’я.

СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ: П’ЯТЬ ПРИЧИН НЕ РАТИФІКУВАТИ

Читайте також по темі:

Сім прихованих фактів про Стамбульську конвенцію

Директор міжнародного юридичного центру: Стамбульска конвенція – проблемний документ

Понад 300 громадських організацій закликають змінити Стамбульську Конвенцію

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram