Угорщина відмовилася ратифікувати Стамбульську Конвенцію

Угорський парламент не підтримав ратифікацію Стамбульської конвенції. Однією з головних причин є наявність в документі суперечливих положень.

У вівторок, 5 травня, під час голосування Парламенту Угорщини, депутати не підтримали ратифікацію Конвенції Ради Європи “Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (Стамбульська конвенція). Угорщина підписала документ ще в 2014 році, але не ратифікувала.

Представники правлячої партії “Фідас” під час парламентського засідання аргументували, що угорське законодавство має достатньо ефективні механизми для захисту жінок від насильства. Депутати зауважили, що Стамбульська конвенція містить положення, які вступають в конфлікт із нормами національного права.

Під час обговорення лунали твердження про невідповідність положень Конвенції “угорському праву та переконанням уряду”. Також депутати угорського парламенту мають неозначне ставлення до терміну “ґендерно-обумовлене насильство”, яке міститься у Конвенції.  Як передає Європейська правда” з посиланням на AFP, парламентарі стверджують, що ратифікація Стамбульської конвенції зобов’яже Угорщину надавати притулок мігрантам-біженцям, які зазнають переслідувань у рідній країні на підставі ґендеру або сексуальної орієнтації.

“Сьогодні головним правовим механізмом впровадження ґендерної концепції є саме Стамбульська конвенція. Ті країни, які турбуються за своє майбутнє давно визначились: Стамбульська конвенція суперечить національним інтересам. Маємо сподівання, що Україна й надалі буде чинити ефективний спротив ґендерній концепції“, – коментує юрист Руху “Всі разом!” Елеонора Дібрівна.

Коментар Олени Львової, резидента Кабінет експертів, кандидата юридичних наук:

“Кожна держава, яка підписала міжнародний договір, має суверенне право не надавати згоду на його обов’язковість, тобто не ратифіковувати, але при цьому не діяти в порушення його об’єкту та мети. Відповідно, 7 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, який визначив основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відбразивши таким чином найцінніші основні положення Стамбульської конфенції, а отже, її ратифікація без можливості застережень не є нагальною, а навпаки, має серйозні загрози та суперечить чинному законодавству України.

Так, пункт 3 ст. 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, який ратифікований Україною, визначає термін «гендерний» як такий, що у контексті суспільства відноситься до обох статей, чоловічої та жіночої, та не має будь-якого іншого значення; у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» гендерна рівність розуміється також виключно як рівність чоловіків і жінок.

Отже, ратифікація Стамбульської конвенції передбачає невиправдане створення Україною додаткових привілеїв для гомосексуалів, лесбійок, бісексуалів чи трансгендерів, що суперечить статті 24 Конституції України, відповідно до якої “громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень”за різними ознаками”.

Нагадаємо, що Рух “Всі разом!” підготував АНАЛІЗ ДОСВІДУ країн, які ефективно чинять спротив ґендерній концепції.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram