Керівник Інституту «Ordo Iuris» Кароліна Павловська у своєму аналітичному матеріалі виклала основні аргументи щодо неефективності Стамбульської Конвенції. Керівник організації вважає, що у цьому міжнародному документі відсутні реальні механізми вирішення проблем насильства, але в ньому є намагання скасувати найголовніші цінності суспільства.

Директор авторитетної юридичної інституції в Республіці Польща Кароліна Павловська наголошує, що Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) не має ефективного рішення вказаних проблем. Не дивлячись на тиск з боку Ради Європи і Європейського союзу, що робиться з метою її ратифікації, Конвенцію досі не ратифікували такі країни як: Литва, Латвія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Великобританія, Ліхтенштейн, Росія. Автор відмічає, що деякі з вищезгаданих країн виразили рішучий і категоричний протест проти прийняття цього документу. Так, наприклад, парламент Угорщини і Словаччини зажадав від уряду припинити які-небудь дії, спрямовані на ратифікацію цього документу, а Польща продовжує процес анулювання цього документу.

“Головна причина протидії конвенції в Польщі – її ідеологічний підтекст, що вводить поняття “гендер”, раніше невідоме в польському законодавстві. Згідно цієї концепції, стать не визначається біологічно, а є соціальною конструкцією. Такий  підхід до насильства і людської сексуальності суперечить Конституції Республіки Польща, яка вказує на взаємодоповнюваність ролей жінки і чоловіка в шлюбі і, таким чином, високо оцінює гендерну різноманітність, визнає гендер як людську ідентичність, а не як джерело дискримінації”, – зазначає Кароліна у своїй статті.

Причина низької ефективності Стамбульської конвенції, на думку автора,  полягає в тому, що джерелом насильства видається “гендерна нерівність”. Віповідно до досвіду Польщі, рівень правопорушень, пов’язаних із насильством щодо жінок, реально став меншим через те, що Сейм ухвалив ряд національних законодавчих актів проти насильства, які збільшували відповідальність за домашнє насильство. І Стамбульська конвенція до цього процесу не має відношення. “Саме там, де реалізується гендерний підхід у боротьбі з насильством, відсоток насильства відносно жінок вищий”, – стверджує Кароліна Павловська.

Слід наголосити, що в результаті прийняття Конвенції, в польське законодавство були введені ряд ідеологізованих і спірних понять, які суперечать польській конституційній аксіології. Директор Міжнародного юридичного центру «Ordo Iuris» пише: “Стамбульська конвенція робить акцент на ідеологічному баченні домашнього насильства, повністю ігноруючи реальні, науково доведені, причини цього явища. У Конвенції не міститься пропозицій, що стосуються боротьби з соціальними дисфункціями, такими як алкоголізм, інші види залежності, розпад сімейних зв’язків, атомізація суспільства. Вражаюче те, що в Конвенції повністю упущений також аспект боротьби з порнографією і сексуализацией образу жінок і дівчат. Усе це призводить до того, що представлене в Конвенції бачення боротьби з насильством не може бути ефективним інструментом і не пропонує ефективних рішень, які дозволяли б боротися з насильством і запобігати його проявам“.

Кароліна Павловська визначає основні спірні моменти Стамбульської Конвенції:

1.Згідно з положеннями ст. 12 Конвенції, країни які її підписали, зобов’язані викорінити всілякі практики, звичаї і традиції, які ґрунтуються на стереотипному розумінні ролей жінок і чоловіків, оскільки стереотипні ролі саме в такому розумінні є джерелом насильства. А також, що пропагуються соціальні моделі, що ставлять під сумнів значення шлюбу і сім’ї.

2. У ст. 3 Конвенції з’являється поняття “гендер”, яке  ігнорує біологічне вимір людської сексуальності, стверджуючи, що жіночність і мужність – це всього лише соціальні конструкти. Більш того, використання терміна “гендер” призводить до появи смислового хаосу навколо поняття “стать”.

Автор статті пропонує Україні взяти до уваги вищевказані негативні явища та розглянути можливість застосування альтернативи Стамбульської конвенції – Конвенції про права сім’ї, яка спрямована на захист інтересів усіх членів сім’ї від насильства, а також підтверджує природну ідентичність шлюбу, як союзу жінки і чоловіка, гарантує повагу права батьків на виховання дітей відповідно до своїх переконань і забороняє дискримінацію за ознакою батьківства, включаючи багатодітність.. У той же час, вона нагадує про те, що сім’я і її автономія повинні перебувати під захистом держави і міжнародних інститутів.

Кароліна Павловська зазначає: “Рішення, що дозволяють усунути проблему насильства, полягає не у викоріненні природних соціальних структур, а в зміцненні сімейних зв’язків і в посиленні бажання брати на себе відповідальність за інших членів сім’ї. Здорова, правильно функціонуюча сім’я є оптимальним середовищем для розвитку кожної людини“.

Джерело: інтернет-видання Цензор.нет

Читайте також: Польща розпочала процес денонсації Стамбульської конвенції

Сім прихованих фактів про Стамбульську конвенцію

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram