Стійке несприйняття суспільною думкою “веселкових” ідей вивело Польщу у лідери східноєвропейської «нетолерантності», що набирає в останній час ознак чітко вираженої тенденції. Тож спробуємо з’ясувати, що викликало такий стан речей, та чи стане він вирішальним для повторної каденції чинного президента Анджея Дуди?

Сполучені Штати люто лихоманить. Масові заворушення зі спалахами насильства не вщухають тут вже більше тижня. Звісно, протест – справа для Америки зовсім не нова. Але щоб десятки міст запалали практично одночасно, а до початку радикальної фази подій пройшло менше доби – такого в країні не відбувалось ще з часів Мартіна Лютера Кінга.

Понад 40 % молодих родин українців, і більше 21% молодят засвідчили, що житлові та майнові проблеми стали причинами їхніх розлучень. А відсутність належних житлових умов стали однією з головних перепон для народження ними бажаної кількості дітей. Незадовільні житлові умови є однією з причин також погіршення стану здоров’я українських громадян.

Будь-який зовнішній вплив, а тим паче зовнішнє управління, – це питання національної безпеки. А точніше – загроза потенційної небезпеки, коли стратегічні рішення можуть ухвалюватися не завжди з урахуванням пріоритетних і виняткових інтересів української держави і українського народу.

Образовательная система в условиях карантина проявила себя не способной гибко и мобильно перестраиваться. По этой причине, дети выпали из процесса обучения, оказавшись в неопределенной ситуации. Семейное обучение, как альтернативная форма образования, в очередной раз доказала свою эффективность в украинских реалиях.

Жінки стали не люблячими матерями, а оболонками для виношування чужих дітей. І найгірше це те, що саме Україна стала центром новітніх технологій та бездушного продажу дітей по всьому світу.

Обгрунтування щодо неможливості ратифікації Україною Стамбульської конвенції та відповіді на аргументи прихильників ратифікації, проголошені на спільному засіданні міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” та Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

В Україні почало діяти сильне фінансово-політичне лоббі, що поєднує фармацевтичні компанії та фінансові групи, які мають на меті виключно отримання прибутку без урахування соціальних наслідків.

Про що і свідчить хвиля анти карантинних акцій, які нещодавно прокотилась світом. А в Україні вилилась у події, що можуть суттєво вплинути на її майбутнє. Адже конфлікт між керівництвом держави та місцевими органами влади, що почав розгорятися у Черкасах, неодмінно матиме свої політичні наслідки.

На хвилі росту бажаючих скористатися послугами репродуктології, Україна поступово перетворюється у світовий «супермаркет» сурогатного материнства. Тільки в одному Києві цим питанням займаються близько 50-ти клінік та агентств, 99% клієнтів яких – іноземці.

«Хтозна, що вб’є їх раніше: COVID-19 чи смуток через заборону прийти до церкви на рокове свято?» — написав лікар і згадав, як ще кілька років тому з колегами добивався, аби рідних пускали до хворих у реанімацію. Цим дописом Павло Сільковський накликав на себе і чимало критики.

Підступність феміністичної соціологічної моделі полягає в цілеспрямованій дискримінації прекрасної статі: несправедливо змушувати українок займатись важкою фізичною працею, несправедливо в обов’язковому порядку гнати дівчат на війну, несправедливо відправляти жінок на пенсію в одному віці з чоловіками.

Тільки публічна артикуляція своєї позиції створює суспільний імунітет, при якому гіпотетична дилема “свобода або смерть” так і залишиться гіпотетичною. І навіть дещо гарячкуваті заяви про узурпацію влади та правову вакханалію мають свій позитивний вплив. Можливо завдяки саме їм у Міністерства внутрішніх справ і зникло раптом бажання відстежувати наші переміщення за допомогою технічних засобів.

У контексті сучасних глобалізаційних процесів міжнародні правові системи мають вагомий вплив на національне право. Тому підвищеної уваги потребують питання про ступінь автономності національного права, визначення ролі основного закону при введенні положень міжнародних договорів у систему національного права.

Після дуже тривалого обговорення і протестів, вночі 31 березня, Верховна Рада України проголосувала закон, який після 20-річного мораторію вперше дозволяє обмежений продаж землі сільгосп призначення. Тому одне з важливих питань для нашої незалежності наступне: хто буде новим власником та господарем землі?