Польща поставила національне законодавство вищим за міжнародне. Що про це кажуть українські юристи та експерти

Польський Конституційний трибунал 7 жовтня постановив, що Конституція — найвищий закон країни, нормам якого мають відповідати всі міжнародні документи. При цьому у своєму рішенні суд наголосив, що деякі статті установчих договорів Європейського Союзу, ряд законів та окремі судові постанови ЄС не відповідають нормам Конституції.

Професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Марина Медведєва коментує:

«Згідно з принципами права ЄС, Лісабонські договори мають переважаючу силу над національним правом держав-членів, хоча саме цей принцип ніде не зафіксовано в договорах (він зазначений лише в доданій декларації та розвинений в практиці Суду ЄС). Стаття 1 Договору про Європейський Союз зазначає, що держави-члени надають ЄС повноваження для досягнення їхніх спільних цілей. Проте пункт 2 статті 5 Договору чітко передбачає, що повноваження, яких не надано Союзові згідно з Договорами, залишаються за державами-членами.

Коли Польща набувала членства в ЄС (2004 рік), на той момент в ЄС, крім положення Договору про функціонування Європейського Союзу щодо заборони дискримінації, існувала лише Директива ЄС 2000/78 про заборону дискримінації в трудових відносинах на підставі сексуальної орієнтації (без згадування гендерної ідентичності). Можемо припустити, що діючі на момент приєднання Польщі до ЄС зазначені джерела права не розглядались нею як загроза її національній безпеці, суверенітету та публічному порядку.

На нашу думку, інтенсифікація зусиль ЄС в напрямку захисту “прав” ЛГБТ-спільноти, наприклад, ухвалення Стратегії про захист ЛГБТІК на 2020-2025 роки, зокрема примушування держав-членів розробляти відповідні національні стратегії, звітуватися про їх виконання, а також загроза застосування фінансових санкцій у випадку невиконання запланованих заходів, примусили Конституційний трибунал ухвалити означене рішення. Більше того, така політика інституцій ЄС, включно з Судом ЄС, розцінюється Польщею як дія органів ЄС поза межами повноважень, наданих ним Польщею згідно з договорами (ultra vires).

Таким чином, Конституційний трибунал Польщі рішенням 7 жовтня 2021 року лише зайвий раз підтвердив примат Конституції Польщі над міжнародними договорами, а також виступив проти дії органів ЄС, зокрема Суду ЄС, поза межами їхніх повноважень».

Олена Львова, кандидат юридичних наук, резидент Кабінету експертів зазначає, що первинною передумовою, корінням формування європейських цінностей, серед яких – ідеологічні, тобто фактори суб’єктивного характеру, що зближували європейські народи і держави, стало християнство як пануюча релігія в Європі.

«Роберт Шуман, який вважається батьком ЄС, наголошував, що відновлення Європи відбуватиметься на християнських засадах. З огляду на це слід особливо підкреслити, тодішня Європа і теперішня – це два різні за морально-ідеологічним змістом об’єднання, чим й спричинено, очевидно, основний конфлікт між національним законодавством Польщі та ЄС. Як видно, Польша залишилася незмінною у своїх фундаментальних переконаннях і цінностях, а Європа почала рухатися у протилежному напрямі і втратила колишню стабільність і принциповість.

Я вважаю, що Польща своїм рішенням нагадала Європейському Співтовариству про цінності, на яких воно народжувалося і рішуче висловила незгоду, натякнувши, що сучасний вектор європейського розуміння цінностей не стане впливати на ідентичність польської нації. Адже для кожної країни важливим є інтерпретація найкращих зразків права до власного законодавства.

Чи не нагадує це колишній СРСР, коли проголошувалися певні цінності, за яких держави втрачали власну незалежність й національну ідентичність під тиском Москви? Кінець цієї історії ми добре знаємо. Тому за таких тенденцій можна очікувати, що Вавілонська вежа під назвою Європейський Союз може гучно впасти».

Керівник Аналітично-дослідницького центру «Політична теологія» Ігор Загребельний також прокоментував рішення Конституційного суду Польщі від 7 жовтня. Ігор зазначив, що це рішення, яке підтверджує пріоритет національної конституції щодо законодавства ЄС.

«Рішення конституційного суду досить своєчасне. Зокрема, з огляду на те, що Єврокомісія системно працює над запровадження по всій території ЄС: 1) визнання «одностатевих шлюбів», 2) кримінальної відповідальності за різкі вияви несприйняття ЛГБТ-ідеології. Здавалось би, поки що про цілковитий демонтаж суверенітетів держав-членів ЄС не йдеться. Проте його застосування у ряді випадків пригнічується. І тут немає нічого нового».

Ігор навів як приклад статті сталінської конституції 1936 року прирівнюючи їх до сучасних європейських норм. Зокрема, згадав наступні: «Статья 15. …каждая союзная республика осуществляет государственную власть самостоятельно. СССР охраняет суверенные права союзных республик. […] Статья 20. В случае расхождения закона союзной республики с законом общесоюзным, действует общесоюзный закон».

Рух «Всі разом!» систематично наголошує, що Україні варто поставити на перше місце державний суверенітет та керуватися національними інтересами і національними цінностями при ухваленні міжнародних договорів, норми яких в ієрархії права не можуть бути вищими за Конституційні. А ті міжнародні норми, які не відповідають вимогам Основного закону та/або національній правовій традиції слід вважати неконституційними. Національні цінності – це сутність і одночасно умова повноцінного існування держави. Вони грають роль фундаменту, що дозволяє суспільству бути цілісним і стійким. І якщо цей фундамент не укріплювати у внутрішній та зовнішній політиці, то Україна на світовий арені так і буде лише плацдармом для розігрування чужих сценаріїв.

Без сумніву, зазначене рішення Польщі є гідним прикладом для наслідування для України. Стаючи активним суб’єктом міжнародних відносин, слід берегти свій державний суверенітет. Відстоювання національних інтересів, незважаючи на фінансові маніпуляції ЄС, дозволить Україні не розчинитися під тиском Брюсселю і Страсбурга.

Читайте також: Конституційний трибунал Польщі: національне законодавство важливіше за європейське

 Національне законодавство чи міжнародне право: кому пріоритет

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram