Оновлений проект Рішення місцевої ради щодо захисту інституції сім’ї

До розгляду пропонується новий проект РІШЕННЯ місцевої ради щодо захисту інституції сім’ї на рівні адміністративно-територіальної одиниці і на рівні загальнодержавному.

З боку окремих міжнародних інституцій і громадських організацій посилюється тиск на державні і місцеві органи влади. Тому виникає нагальна потреба, щоб місцеві представницькі органи влади голосуванням на сесії відповідної ради зробили наступне:

– звернулися до центральних органів влади з вимогою захищати інституцію сім’ї в Україні;

– задекларували і проголосили на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці політику, метою якою є систематичний захист природної сім’ї і протидія «гендерній ідеології».

Якщо попередній варіант Рішення містив лише звернення до центральних органів влади на захист сім’ї, то оновлений варіант Рішення чітко декларує неможливість пропаганди поведінкових і статевих девіацій на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Таке декларування полягає у рішенні унеможливити проведення публічних кампаній і заходів, які складають загрозу інституту сім’ї як складовій стратегії національної безпеки України («марші рівності», «прайди», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури», тематичні виставки і покази тощо). Суттєвим положенням оновленого Рішення є декларація наміру домагатися заборони у судовому порядку проведення зазначених заходів у випадку надходження повідомлення про них.

При цьому, головні вимоги попереднього варіанту Рішення залишаються незмінними.

ПРОЕКТ

Р І Ш Е Н Н Я

Щодо захисту інституції сім’ї

Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.

Так, відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини та ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, сім’я є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Також, згідно зі ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виходячи із положень ст. 3 Сімейного кодексу України, підстави, на яких створюється сім’я, не мають суперечити моральним засадам суспільства.

Сімейна політика – ключова складова стратегії національної безпеки України. Національна стратегія розвитку та підтримки сім’ї повинна відповідати конституційному принципу верховенства права, основним засадам суспільної моралі та базуватися на традиційних для України християнських цінностях, які відображають природнє розуміння сім’ї як союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.

Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. по справі № 1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України було визначено: «Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а й включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства».

Отже, органи державної влади зобов’язані у своїй правотворчій діяльності керуватися передусім принципом верховенства права, а не принципом гендерної рівності чи недискримінації, якому надається неоднозначне тлумачення.

Всупереч зазначеному сьогодні є безліч викликів, які негативно впливають на становище як сімей в Україні, так і громадян. Це такі явища, як: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень.

Однак, із незрозумілих причин,центральні органи влади пріоритетну увагу надають штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей, які ідентифікують себе як гомосексуалісти, лесбійки, транссексуали. Прикладом цьому є наступне:

1. У проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, щодо визначення шлюбу та сім’ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується визначити: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї». Тобто, робоча група пропонує вилучити слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації одностатевих цивільних партнерств і так званих «шлюбів», що розширюватиме існуюче, природне розуміння сім’ї.
2. У листопаді 2015 року Уряд затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського Союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
3. У листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю, впроваджуючи у національне правове поле словосполучення «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація», як ознаки, за якими не можлива дискримінація. Таким чином, дискримінованими ставатимуть працівники та роботодавці, чий спосіб життя та трудова діяльність ґрунтуються на моральних, релігійних та т. п. цінностях.
4. У систему освіти впроваджується гендерна стратегія, що закладає такі засади для експертизи шкільних підручників («Освіта: гендерний вимір-2021», Положення про експертизу підручників та Критеріїв експертизи шкільних підручників), які виховуватимуть у некритичного дитячого мислення і психіки так звану толерантність по відношенню то сексуальних меншин, їх способу життя та різних моделей сім’ї, тобто одностатевих пар, а також знецінюватимуть все природне і традиційне для українського суспільства, оформлюючи вказане під поняттям-кліше «стереотип».

Керуючись ст.40 Конституції України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, з огляду на зазначені вище нормативні документи та Постанову Верховної Ради України  від 08.12.2015 № 854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Сімейна політика України – цілі та завдання», з метою захисту і підтримки інституції сім’ї в Україні, ________рада

ВИРІШИЛА:

1. ПРОІНФОРМУВАТИ Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Радуі народних депутатів України, Раду національної безпеки і оборони ПРО ВИМОГИ місцевої громади до центральних органів влади щодо зупинення процесу внесення змін до нормативно-правових актів України в частині викривлення дефініцій сім’ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства. А саме:

1)      зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;

2) вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;

3)      не допустити ухвалення закону України «Про цивільне партнерство»;

4) виключити з регулятивних правових актів у освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;

5) заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо, що проходять в місцях масового дозвілля сімей з дітьми;

6)      створити Міністерство у справах сім’ї або запровадити інститут  Урядового уповноваженого з питань сім’ї, а також поновити Комісію з питань захисту суспільної моралі.

2. УНЕМОЖЛИВИТИ у межах нашої адміністративно-територіальної одиниці проведення публічних кампаній і заходів, які складають загрозу інституту сім’ї як складовій стратегії національної безпеки України, дискредитують сімейні цінності, містять елементи сексуального чи еротичного характеру («марші рівності», «прайди», «гей-паради», «фестивалі квір-культури» тощо) та є такими, що можуть завдати шкоди моральному благополуччю дітей (ст. 20 Закону України «Про охорону дитинства»). У випадку надходження повідомлення про проведення таких заходів, із метою захисту морального життя неповнолітніх, на підставі ст. 7 Закону України «Про захист суспільної моралі», – відповідному органу ЗВЕРНУТИСЯ до суду із позовом про заборону таких заходів в інтересах національної безпеки, громадського порядку та суспільної моралі, відповідно до статті 182 КоАП.
3. НАДІСЛАТИ копію цього Рішення Президенту України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді і народним депутатам України, Раді національної безпеки і оборони.
4. ОПУБЛІКУВАТИ текст цього Рішення у засобах масової інформації.

Міський голова                                                                                __________

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram