громадянський рух

«Мова ворожнечі» як тавро і цензура. Європейський контекст

Після Другої світової війни у Європі виникла потреба в ухваленні законодавчих актів, що забороняли би «мову ненависті» або «hate speech». Мета цих законів – мир та захист від ксенофобії на європейському континенті.

Серед таких документів міжнародного права – Європейська конвенція з прав людини (свобода висловлення думок для всіх, із певними обмеженнями, необхідними, зокрема, «для захисту репутації і прав інших осіб»), Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (зобов’язання покарати за «всяке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті») та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (заборона будь-якої пропаганди «національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства»).

Проблема визначення

Єдиного визначення терміну «мова ненависті» у міжнародному законодавстві не існує. Однак низка міжнародних правових документів визначає критерії розпізнавання «hate speech».

Це, зокрема, Конвенція про захист національних меншин; Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, присвячений протидії расизму і ксенофобії в Інтернеті, Рекомендація Ради Європи щодо «мови ненависті» №97 (20) та інші.

У Рекомендації «мова ненависті» визначається як «усі види висловлювань, які поширюють… расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, в тому числі…у формі агресивного націоналізму і етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів».

У цьому сенсі поняття «мова ненависті» поширюється на всі висловлювання, спрямовані проти особи або групи осіб.

Водночас, існує думка, що під категорію «hate speech» має потрапляти не лише агресивна лексика, що закликає до дискримінації чи принижує, а й створення негативних стереотипів щодо певних соціальних груп населення.

Як влучно сказав старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, «стереотипи вводяться в загальні правила, які створюють певне ставлення до соціальних груп. І йдеться не обов’язково про етнічне походження, а взагалі про певну соціокультурну групу«.

Розмежувати людську грубість як рису характеру і пряму образу особи чи групи осіб на юридичному рівні складно через суб’єктивну складову. А тому притягнути винуватця до адміністративної чи кримінальної відповідальності не так легко.

Законодавство про «мову ворожнечі» у Європі

Велика Британія. Згідно із законом про суспільний лад, людина, яка демонструє погрози чи образи у поведінці або письмово, визнається винною у скоєнні злочину, якщо або має намір розпалити расову ненависть або внаслідок її дій расова ненависть, ймовірно, буде збільшуватися.

Цей закон також визначає: головною ознакою дій, що класифікуються як злочин на підставі ненависті, є використання погроз або образ «у межах слуху або зору людини, що, можливо, стане причиною переслідування, тривоги або стресу».

Приклад: у 2015 році Фелікс Нгола був виключений з університету за негативний коментар на своїй сторінці у соцмережі щодо одностатевого шлюбу. Керівництво університету стверджувало, що таким чином студент порушив Кодекс поведінки.

Франція. Закон про свободу преси у цій країні криміналізує підбурювання до расової дискримінації, ненависті або насильства на основі свого походження або (не)належності до етнічних, національних, расових або релігійних груп. Кодекс також передбає відповідальність за подібну поведінку при особистому спілкуванні.

Приклад: у 2008 році акторку Бріжіт Бардо звинуватили у розпалюванні расової ненависті за критику щодо ритуального забою овець під час мусульманського свята. За рішенням суду, Бардо мала виплатити €15 000 штрафу за свої слова.

Данія. У цій країні передбачено кримінальну відповідальність за «вираз і поширення расової ненависті». Ознакою злочину є використання загрозливої або образливої мови щодо широкого кола осіб.

Приклад: у 2010 році прокуратура звернулася із позовом про зняття депутатської недоторканності з депутата Йеспера Лангбалле. Його звинуватили за публікацію статті про «повзучу ісламізацію Європи» і підлеглий статус жінок-мусульманок.

Нідерланди. Кримінальний кодекс цієї країни забороняє публічні образи, а також усне, письмове або ілюстроване підбурювання до ненависті «через расу, релігію, сексуальну орієнтацію або особисті переконання».

Приклад: у 2009 році політик Герт Вілдерс публічно назвав іслам релігією, яка заохочує вбивати в ім’я Аллаха. За це його звинуватили у використанні «мови ненависті», а сам політик став об’єктом атак у судах.

Швеція. У законі про розпалювання ворожнечі цієї країни йдеться про обмеження церковних проповідей. За словами канцлера юстиції, проповідь може вважатися кримінальним правопорушенням, якщо у ній стверджується, наприклад, що гомосексуальна поведінка є гріхом.

Приклад: у 2003 році пастора Оке Гріна звинуватили в розпалюванні ненависті і кинули до в’язниці за те, що він назвав гомосексуалізм «абсолютно протиприродним явищем, раковою пухлиною суспільства».

Справа «Виджеленд та інші проти Швеції». У 2012 році Європейський суд з прав людини засудив позивачів за поширення серед учнів старших класів листівок, у яких стверджувалося, що гомосексуалізм – це «девіантна сексуальна схильність», яка має «морально руйнівний вплив на суспільство».

Суд постановив, що ці висловлювання є образливими для представників сексуальних меншин, та назвав цю інформацію дискримінаційною, чим фактично нівелював право на свободу слова.

Як бачимо, у Європі існує реальна загроза для свободи слова як важливої ознаки вільного суспільства. А мусульманські групи та сексуальні меншини під виглядом толерантності маніпулюють законами про «мову ненависті» з метою власного домінування та дискримінації незгодних.

«Hate speech» = табу на власну думку

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод декларує, що всі мають право на свободу вираження поглядів. Тобто кожен може критикувати поведінку іншої людини, але саме поведінку, а не вроджені особливості (наприклад, зовнішні чи національні ознаки).

Образи з приводу раси, кольору шкіри або інших природних властивостей, безсумнівно, мають бути засуджені.

Але концепція «hate speech» полягає, передусім, у тому, щоб забезпечити абсолютну цензуру щодо незгодних з поведінкою оточення. «Мова ворожнечі» є універсальним тавром для всього, що суперечить положенням поведінкового лібералізму.

Так, критика форм ризикованої поведінки, до яких належать проституція, наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм або засудження радикального ісламу може трактуватися, як «hate speech». Критика політичного діяча, який веде аморальний спосіб життя, може підпасти під тавро «hate speech». Твердження, що одностатеві стосунки є гріхом, – це теж «hate speech».

Тобто для того, щоб підпасти під тавро «hate speech», достатньо говорити правду, констатувати факти, називати речі своїми іменами. Ця концепція має на меті повне пригнічення людей зі здоровими світоглядними орієнтирами.

Юридичні загрози

Закріплення концепції «hate speech» у законодавстві загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Суспільство може бути позбавлене можливості вільно засуджувати неприпустиму поведінку. У тому числі – політиків.

Ця концепція також створює ризики для свободи журналістської діяльності, адже будь-яка критика дій влади з боку журналістів може трактуватися як «мова ворожнечі».

Обмежиться і свобода віросповідання, оскільки релігійні вчення про перелюб, мужолозтво та інші гріхи можуть бути представлені як «мова ворожнечі» щодо тих, хто їх практикує.

Усе це свідчить про загрозу основоположним правам і свободам людини і громадянина. Європейський досвід показує, що за прояви «мови ненависті» санкції можуть бути різними: від звільнення з роботи до кримінальної відповідальності.

Крім того, за своєю природою «hate speech» суперечить принципам справедливості, вивищуючи певні соціальні групи над іншими.

А тому впровадження у законодавство України таких понять як «мова ворожнечі», «мова ненависті» та їм подібних є неприпустимим.

 

Елеонора Дібрівна, Руслан Кухарчук, Рух «Всі разом

Огляд вуличних сімейних заходів: 9-10 червня
15.06.2018

9-10 червня стали насиченими вуличними сімейними заходами в Україні. Так, за вихідні до національног осімейного руху долучилося ще 7 міст, а в Києві пройшов найбільший сімейний фестиваль в країні.  У суботу, 9 червня в місті Хуст Закарпатської області пройшла мирна хода «Всі разом – за сім’ю!». Хустяни пройшли центральними вулицями міста від майдану Незалежності до…

Огляд вуличних сімейних заходів: 1-2 червня
15.06.2018

Перший вікенд червня став особливо яскравим для вуличного сімейного руху. Деякі міста по Україні ще більше активізувались у своїх населених пунктах, а деякі долучилися до маршу за сім’ю у Києві. Так, за перший вікенд червня сумарно на вулиці вийшло близько 50 тисяч людей на захист сімейних цінностей. Далі — про кожне місто.  1 червня в…

Цього вікенду київська Поштова площа вирувала у сімейному фестивалі
11.06.2018

9 та 10 червня Поштова площа перетворилася на місце карнавалу сімей та дітей. Тисячі киян і гостей столиці з’їхалися на фестиваль «Всі разом – за сім’ю!» Площа була ніби вулик: десятки локацій сімейного сервісу, програма на сцені, вечірній концерт і 30 тисяч учасників заходу за два дні! Усі фото з сценічної програми ТУТ.  Усі фото з…

Став відомим порядок денний і промовці Форуму «Всі разом!» у Кривому Розі
08.06.2018

На державні свята: 28-29 червня 2018 у Кривому Розі пройде християнський громадянський Форум «Всі разом!» Подія неабияк зацікавила місцевих громадських активістів та експертів. Прийшов час розказати про порядок денний та команду спікерів заходу. 

Київ насичений рекламою фестивалю «Всі разом — за сім`ю!»
05.06.2018

Уже 9 та 10 червня на Поштовій площі пройде масштабний соціальний фестиваль «Всі разом — за сім`ю!» А киян інформує про цей захід зовнішня реклама по усьому Києву та листівки у поштових скриньках. 10 білбордів та 5 сітілайтів інформують киян та гостей столиці запрошенням на сімейний фестиваль на Поштовій площі 9 та 10 червня. Зокрема,…

Що можна буде почути на сімейних локаціях?
04.06.2018

Уся Поштова площа буде наповнена локаціями сімейного спрямування. Один із основних блоків – це консультування. Інформативні та консультативні зони будуть для різних типів учасників фестивалю. Зокрема, кожен, хто хотів би знати про своє здоров’я, способи його укріплення та вправи для зміцнення імунітету, зможе проконсультуватися та навіть попрактикуватина фестивалі скандинавську ходьбу. А в подарунок усім журнал…

ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО РОЗГОНУ МИРНОЇ АКЦІЇ 17 ЧЕРВНЯ 2018 ДО КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ
20.06.2018

Вих. № 36 від 20.06.2018 р.                                             Президенту України Порошенку П.О. Прем’єр-міністру України Гройсману В.Б. Голові Верховної Ради України Парубію А.В. Міністру внутрішніх справ України Авакову А.Б.     17 червня 2018 року відбулася безпрецедентна подія – вперше в історії незалежної України у жорстокий спосіб була розігнана мирна акція, яка була спрямована на захист…

ЗВЕРНЕННЯ ДО ОМБУДСМЕНА ЩОДО ВИЗНАННЯ ДІЙ ЇЇ ПРЕДСТАВНИКА НЕЗАКОННИМИ
25.04.2018

Вих. № 10 від 25.04.2018 року                                                            Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денісовій Л. Л.  

Звернення до Президента України щодо оприлюднення Петиції на захист сімейних цінностей
28.03.2018

Вих. № 4 від 28.03.2018 Президенту України  Порошенку П. О. Шановний Петре Олексійовичу! 26 січня поточного року на офіційному інтернет-представництві Президента України була оприлюднена Петиція №22/042484-еп (далі — Петиція), яка містила прохання вжити заходів для припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей. Вона отримала надзвичайну підтримку громадян України та набула неабиякого розголосу та резонансу….

Петиція щодо захисту та підтримки інституту сім’ї
23.11.2017

Шановні громадяни! В теперішній час з боку влади є величезний тиск на інститут родини: вже розробляються закони про одностатеві партнерства, планується надання гомосексуалістам права на всиновлення дітей, агресивно популяризується їхній аморальний спосіб життя серед молоді, в освітній сфері передбачаються програми про «подолання гендерних стереотипів»,  в сфері охорони здоров’я планують надати право геям та ВІЛ-інфікованим людям бути…

«Мова ворожнечі» як тавро і цензура. Європейський контекст
25.09.2017

Після Другої світової війни у Європі виникла потреба в ухваленні законодавчих актів, що забороняли би «мову ненависті» або «hate speech». Мета цих законів – мир та захист від ксенофобії на європейському континенті. Серед таких документів міжнародного права – Європейська конвенція з прав людини (свобода висловлення думок для всіх, із певними обмеженнями, необхідними, зокрема, «для захисту репутації і…

Проект: Національна сімейна стратегія
12.09.2017

Інститут сім’ї в Україні Інститут сім’ї в Україні переживає складні часи, пов’язані як з економічними, соціально-політичними, так і з духовно-культурними трансформаціями сучасного суспільства. З точки зору світоглядних, культурних орієнтацій Україна обрала європейський вектор розвитку. Вочевидь, це не викликає суттєвого сумніву, втім, певні тенденції у культурному та суспільно-політичному просторі Європи викликають застереження та виступають дисонансом до…

Олег Олійник, пастор церкви "Нове життя"