громадянський рух

«Мова ворожнечі» як тавро і цензура. Європейський контекст

Після Другої світової війни у Європі виникла потреба в ухваленні законодавчих актів, що забороняли би «мову ненависті» або «hate speech». Мета цих законів – мир та захист від ксенофобії на європейському континенті.

Серед таких документів міжнародного права – Європейська конвенція з прав людини (свобода висловлення думок для всіх, із певними обмеженнями, необхідними, зокрема, «для захисту репутації і прав інших осіб»), Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (зобов’язання покарати за «всяке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті») та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (заборона будь-якої пропаганди «національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства»).

Проблема визначення

Єдиного визначення терміну «мова ненависті» у міжнародному законодавстві не існує. Однак низка міжнародних правових документів визначає критерії розпізнавання «hate speech».

Це, зокрема, Конвенція про захист національних меншин; Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, присвячений протидії расизму і ксенофобії в Інтернеті, Рекомендація Ради Європи щодо «мови ненависті» №97 (20) та інші.

У Рекомендації «мова ненависті» визначається як «усі види висловлювань, які поширюють… расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, в тому числі…у формі агресивного націоналізму і етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів».

У цьому сенсі поняття «мова ненависті» поширюється на всі висловлювання, спрямовані проти особи або групи осіб.

Водночас, існує думка, що під категорію «hate speech» має потрапляти не лише агресивна лексика, що закликає до дискримінації чи принижує, а й створення негативних стереотипів щодо певних соціальних груп населення.

Як влучно сказав старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, «стереотипи вводяться в загальні правила, які створюють певне ставлення до соціальних груп. І йдеться не обов’язково про етнічне походження, а взагалі про певну соціокультурну групу«.

Розмежувати людську грубість як рису характеру і пряму образу особи чи групи осіб на юридичному рівні складно через суб’єктивну складову. А тому притягнути винуватця до адміністративної чи кримінальної відповідальності не так легко.

Законодавство про «мову ворожнечі» у Європі

Велика Британія. Згідно із законом про суспільний лад, людина, яка демонструє погрози чи образи у поведінці або письмово, визнається винною у скоєнні злочину, якщо або має намір розпалити расову ненависть або внаслідок її дій расова ненависть, ймовірно, буде збільшуватися.

Цей закон також визначає: головною ознакою дій, що класифікуються як злочин на підставі ненависті, є використання погроз або образ «у межах слуху або зору людини, що, можливо, стане причиною переслідування, тривоги або стресу».

Приклад: у 2015 році Фелікс Нгола був виключений з університету за негативний коментар на своїй сторінці у соцмережі щодо одностатевого шлюбу. Керівництво університету стверджувало, що таким чином студент порушив Кодекс поведінки.

Франція. Закон про свободу преси у цій країні криміналізує підбурювання до расової дискримінації, ненависті або насильства на основі свого походження або (не)належності до етнічних, національних, расових або релігійних груп. Кодекс також передбає відповідальність за подібну поведінку при особистому спілкуванні.

Приклад: у 2008 році акторку Бріжіт Бардо звинуватили у розпалюванні расової ненависті за критику щодо ритуального забою овець під час мусульманського свята. За рішенням суду, Бардо мала виплатити €15 000 штрафу за свої слова.

Данія. У цій країні передбачено кримінальну відповідальність за «вираз і поширення расової ненависті». Ознакою злочину є використання загрозливої або образливої мови щодо широкого кола осіб.

Приклад: у 2010 році прокуратура звернулася із позовом про зняття депутатської недоторканності з депутата Йеспера Лангбалле. Його звинуватили за публікацію статті про «повзучу ісламізацію Європи» і підлеглий статус жінок-мусульманок.

Нідерланди. Кримінальний кодекс цієї країни забороняє публічні образи, а також усне, письмове або ілюстроване підбурювання до ненависті «через расу, релігію, сексуальну орієнтацію або особисті переконання».

Приклад: у 2009 році політик Герт Вілдерс публічно назвав іслам релігією, яка заохочує вбивати в ім’я Аллаха. За це його звинуватили у використанні «мови ненависті», а сам політик став об’єктом атак у судах.

Швеція. У законі про розпалювання ворожнечі цієї країни йдеться про обмеження церковних проповідей. За словами канцлера юстиції, проповідь може вважатися кримінальним правопорушенням, якщо у ній стверджується, наприклад, що гомосексуальна поведінка є гріхом.

Приклад: у 2003 році пастора Оке Гріна звинуватили в розпалюванні ненависті і кинули до в’язниці за те, що він назвав гомосексуалізм «абсолютно протиприродним явищем, раковою пухлиною суспільства».

Справа «Виджеленд та інші проти Швеції». У 2012 році Європейський суд з прав людини засудив позивачів за поширення серед учнів старших класів листівок, у яких стверджувалося, що гомосексуалізм – це «девіантна сексуальна схильність», яка має «морально руйнівний вплив на суспільство».

Суд постановив, що ці висловлювання є образливими для представників сексуальних меншин, та назвав цю інформацію дискримінаційною, чим фактично нівелював право на свободу слова.

Як бачимо, у Європі існує реальна загроза для свободи слова як важливої ознаки вільного суспільства. А мусульманські групи та сексуальні меншини під виглядом толерантності маніпулюють законами про «мову ненависті» з метою власного домінування та дискримінації незгодних.

«Hate speech» = табу на власну думку

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод декларує, що всі мають право на свободу вираження поглядів. Тобто кожен може критикувати поведінку іншої людини, але саме поведінку, а не вроджені особливості (наприклад, зовнішні чи національні ознаки).

Образи з приводу раси, кольору шкіри або інших природних властивостей, безсумнівно, мають бути засуджені.

Але концепція «hate speech» полягає, передусім, у тому, щоб забезпечити абсолютну цензуру щодо незгодних з поведінкою оточення. «Мова ворожнечі» є універсальним тавром для всього, що суперечить положенням поведінкового лібералізму.

Так, критика форм ризикованої поведінки, до яких належать проституція, наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм або засудження радикального ісламу може трактуватися, як «hate speech». Критика політичного діяча, який веде аморальний спосіб життя, може підпасти під тавро «hate speech». Твердження, що одностатеві стосунки є гріхом, – це теж «hate speech».

Тобто для того, щоб підпасти під тавро «hate speech», достатньо говорити правду, констатувати факти, називати речі своїми іменами. Ця концепція має на меті повне пригнічення людей зі здоровими світоглядними орієнтирами.

Юридичні загрози

Закріплення концепції «hate speech» у законодавстві загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Суспільство може бути позбавлене можливості вільно засуджувати неприпустиму поведінку. У тому числі – політиків.

Ця концепція також створює ризики для свободи журналістської діяльності, адже будь-яка критика дій влади з боку журналістів може трактуватися як «мова ворожнечі».

Обмежиться і свобода віросповідання, оскільки релігійні вчення про перелюб, мужолозтво та інші гріхи можуть бути представлені як «мова ворожнечі» щодо тих, хто їх практикує.

Усе це свідчить про загрозу основоположним правам і свободам людини і громадянина. Європейський досвід показує, що за прояви «мови ненависті» санкції можуть бути різними: від звільнення з роботи до кримінальної відповідальності.

Крім того, за своєю природою «hate speech» суперечить принципам справедливості, вивищуючи певні соціальні групи над іншими.

А тому впровадження у законодавство України таких понять як «мова ворожнечі», «мова ненависті» та їм подібних є неприпустимим.

 

Рух «Всі разом

Рух «Всі разом!» запрошує на Всеукраїнський Форум сім`ї у Києві
08.02.2019

1 березня у Києві пройде Всеукраїнський форум сім`ї. До участі у заході запрошено керівництво держави, урядовців, парламентарів, науковців, журналістів, освітян, представників громадськості, органів влади та органів місцевого самоврядування, релігійних організацій з усіх областей України. Всеукраїнський Форум сім`ї розпочнеться о 10:00 й триватиме до 18:00. Учасники заходу зберуться в «Українському домі», що по вулиці Хрещатик, 2….

Рух «Всі разом!» оголошує конкурс проектів заходів на сімейну тематику
06.02.2019

Отримати грант на організацію вуличного заходу на сімейну тематику стало можливо. Рух «Всі разом!» оголошує всеукраїнський конкурс для проведення тематичної події у місті. Переможцями стануть 5 населених пунктів, які отримають фінансування на суму 40 тисяч гривень. Організатори наголошують, щоб захід популяризував сімейні цінності; зображував важливість батьківства, материнства, дитинства; підтримував споріднений зв’язок між поколіннями; демонстрував красу…

ВІДБУВСЯ ФОРУМ ЛІДЕРІВ РУХУ «ВСІ РАЗОМ!»
04.02.2019

1 лютого 2019 у Києві відбувся Форум лідерів руху «Всі разом!». Подія зібрала близько 100 учасників. Впродовж цілого дня, делегати звітували, спільно планували та напрацьовували стратегію активностей у новому році, обговорювали спільні цінності та нагороджували найактивніших рухівців.  

ЛГБТ та вільні статеві стосунки – стара радянська традиція
27.12.2018

Панує стереотип, що гендер, толерантне ставлення до гомосексуальних відносин чи сексуальна вседозволеність належать до європейських цінностей, отже критики гендерної ідеології – це агенти Росії, які намагаються повернути в Україну в часи «совка» та захищають «цінності Московії». Але мало кому відомо, що гендер у своїй суті має марксистське походження і першою країною, де впроваджували сексуальну революцію…

КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ ПІДБИВ ПІДСУМКИ РОБОТИ ЗА РІК
21.12.2018

20 грудня 2018 року в Києві відбулося  річне підсумкове засідання Кабінету експертів. Захід зібрав резидентів та запрошених гостей. У підсумку були напрацьовані та прийняті рішення по ключових питаннях порядку денного.

У Київській області просять Уряд ліквідувати посаду з гендерних питань
14.12.2018

Білоцерківська міська рада ухвалила рішення, в якому просить Кабінет міністрів звільнити Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Катерину Левченко. Документ містить також вимогу про ліквідацію зазначеної посади, яка «викликає чимало суперечностей у суспільстві».

Науковці закликають Кабмін ліквідувати посаду уповноваженого з питань гендерної політики
29.12.2018

Науковці у відкритому листі висловили своє занепокоєння щодо захисту суспільної моралі, сімейних цінностей в Україні, що пов’язане, зокрема, із перевищенням меж своїх повноважень Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики. Вчені підтримали заяву Секретаря РНБО Олександра Турчинова про небезпеку гендерної ідеології, і, зокрема, наголосили, що питання суспільної моралі та захисту інституту сім’ї є об’єктом національної безпеки…

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДТРИМУЮТЬ ПРОСІМЕЙНУ І АНТИГЕНДЕРНУ ПОЗИЦІЮ СЕКРЕТАРЯ РНБО
21.12.2018

Станом на 20 грудня 2018 року 68 рад різних рівнів (в тому числі 12 обласних) проголосували звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Ради національної безпеки і оборони щодо захисту сімейних цінностей в Україні. Ці ради представляють інтереси понад 20 млн. українців.

Понад 300 громадських організацій закликають змінити Стамбульську Конвенцію
14.12.2018

Понад три сотні неурядових громадських організацій з 9 країн Європи, включаючи Україну, ініціюють поправки до Стамбульської Конвенції з метою усунення положень гендерної ідеології, які стоять на заваді її ратифікації.

Просимо прем’єр-міністра України вгамувати головну «гендерну політикиню» Левченко
11.12.2018

Прем’єр-міністру України                                                                                                                              Гройсману В. Б.      Шановний Володимире Борисовичу! Користуючись нагодою, висловлюємо Вам запевнення у глибокій повазі. Станом на 7 грудня 2018 року 65 рад різних рівнів (в тому числі 11 обласних) проголосували звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Ради національної безпеки і оборони щодо захисту сімейних цінностей в Україні. Ці ради…

Оновлений проект Рішення місцевої ради щодо захисту інституції сім’ї
23.11.2018

До розгляду пропонується новий проект РІШЕННЯ місцевої ради щодо захисту інституції сім’ї на рівні адміністративно-територіальної одиниці і на рівні загальнодержавному.

ЗВЕРНЕННЯ БАТЬКІВ ДО МОН ЩОДО ЗАГРОЗ Т.З. «СЕКСУАЛЬНОЇ ОСВІТИ» У ШКОЛАХ (ПРОЕКТ)
19.11.2018

ПРОЕКТ Міністру освіти і науки України Гриневич Л. М. Шановна Ліліє Михайлівно! Інформуємо Вас, що у навчальному закладі ____________, де навчаються наші діти, проходять лекції із так званої «сексуальної освіти». Під час таких лекцій дітям в позитивному контексті розповідають про мастурбацію, секс із однолітками, одностатеві стосунки, контрацептиви. Також є неприпустимим, що так звані «одностатеві партнерства»…

"Всі разом за сім'ю!" 2018. Перший день, вечірнє шоу: Mountain Breeze