Святослав Кондрат

Патріот України, захисник родини і його заповіт

Святослав Кондрат - Патріот України, захисник родини і його заповіт

Святослав Кондрат «Кишка» – ветеран АТО, фанат футбольного клубу «Прикарпаття», співзасновник Івано-Франківського осередку націоналістичної організації «Карпатська Січ». У перші дні вторгнення повернувся із-за кордону і добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Він до останнього воював на Запорізькому напрямку — командував відділенням мінометної батареї.

Історія Святослава є особливою й для руху «Всі разом!», адже хлопець поділяв цінності організації і добре товаришував з її активними учасниками. Також перед своєю загибеллю брав участь на Міжнародному саміті «Україна – Життя. Гідність. Перемога» 9 червня 2023 року, співорганізатором якого був громадянський рух.

Юність

З малих років Святослав слухав історії про повстання, боротьбу українського народу та напади москалів і зазіхання на рідну українську землю. Про це йому розповідав дідусь, який був політичним в’язнем.

Святослав Кондрат народився 21 серпня 1997 року в Болехові, Івано-Франківської області. Закінчив Болехівський ліцей № 1 «Академічний». Про його навчання у школі пишуть на сайті Болехівської міської ради: «Був старанним учнем, душею класу, веселим, завжди на позитиві». У шкільні роки проявив свої організаційні здібності, був ведучим шкільних та позашкільних заходів. Під час подій Майдану 2013-2014 разом зі студентами коледжу проводив маніфестації вулицями міста із закликами «допомогти у реалізації завдань Революції Гідності». Після закінчення школи вступив до Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (Івано-Франківськ) на факультет «Економічна кібернетика».

Батько Святослава Павло Кондрат розповідає офісу «Всі разом!»:
«Святік сам собі вибирав професію. По-життю був таким авантарюстом, вмів знаходити спільну мову з людьми, був добрим і щедрим. Активно займався національно-патріотичним вихованням молоді».

Національно-патріотичний рух

Свій шлях у національно-патріотичному русі, якого дотримувався до кінця, Святослав розпочав ще в підлітковому віці. Як тільки йому виповнилося 18 років на початку АТО добровольцем поїхав на схід у найгарячішу точку на той час, а саме селище Широкине біля Маріуполя. Там отримав поранення, а згодом повернувся на навчання. «Коли їхав в АТО, нічого мені не сказав. Він їхав “сесію закривати”. Коли я виїхав у місто, мені його однокласники сказали, що ваш Святослав в АТО пішов», – говорить батько Святослава.

У 2018 році завершив університет, здобувши рівень бакалавра. Також був одним із лідерів фанатського сектору футбольного клубу «Прикарпаття».

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Svyatoslav Kondrat (@kondrat_sv)

«Карпатська Січ»

У 2016 році Святослав разом з Михайлом Стециком стали співзасновниками осередку військово-патріотичної організації «Карпатська Січ» на Івано-Франківщині. Їхня мета – націоналістичне, культурно-просвітницьке та військове виховання місцевої молоді. У межах діяльності «Карпатської Січі» Святослав приділяв велику увагу питанням захисту і відстоюванню інтересів українського народу. Працював над виявленням і боротьбою з антинаціональними структурами або діяльністю окремих людей, що проявляли сепаратистські наміри та фінансувалися зі сторони Росії. Особисто Святослав як один з керівників організації та ветеран АТО займався організацією військово-патріотичних вишколів для молоді. Їх пройшли сотні молодих хлопців та дівчат. Чимала частина з них наразі гідно служать в Збройних силах України.

Також він був постійним організатором турнірів та змагань для молоді з міні-футболу, шахів, змішаних єдиноборств. Окрім того, виділяв особисті кошти на потреби молодих спортсменів. У рамках діяльності організації «Карпатська Січ» створив окремий туристичний клуб «Едельвейс», що займався організацією походів у гори та прищепленням любові до рідного краю.

Заснував культурний проєкт «Стилет та Стилос». Він покликаний сприяти всебічному творчому й мистецтвознавчому розвитку молоді. Боєць декламував власні вірші, особливо на патріотичну й військову тематику. Завдяки своїй діяльності та громадській позиції Святослав став прикладом і духовним авторитетом для молодого покоління.

Закордон

Велика війна 2-22-го року застала Святослава Кондрата у Польщі, куди він виїхав у листопаді 2021 року працювати. У перші дні війни, коли мільйони українців рухалися як біженці в бік європейських країн, Святослав повернувся в Україну. У одному з інтерв’ю він розповідає, як пішки переходив кордон і пройшов 20 км убік столиці.

Відразу ж, 26 лютого вирушив на оборону Києва, Бучі, Ірпеня, Гостомелю у складі 206-го батальйону київської тероборони. Свій героїчний шлях із 7 квітня 2022 року продовжив на фронтах Херсонщини, Миколаївщини аж до визволення окупованих територій. За що і був нагороджений грамотою та медалями.

«Я побачив десятки вбитих цивільних, які не заслужили цього, які хотіли жити. Там було багато малих дітей, старших людей, мертві голі дівчата, прив’язані до стовпів по дорозі. Я в той період часу зрозумів, що воюватиму, доки зможу», – розповідав військовий в інтерв’ю після побаченого у Бучі.

А далі наступні найгарячіші точки України – Харківщина, Херсонщина, Бахмут, Запоріжжя. Служачи там був командиром мінометного взводу. Герой був також і на Бєлгородщині, де разом з побратимами робив «бавовну» на території ворога.

Останній візит був у Київ
9 червня 2023 року Святослав приїхав з фронту у Київ для участі у Міжнародному саміті «Україна – Життя. Гідність. Перемога». Ця подія об’єднала різнопрофільних експертів, військових та представників влади, щоб підняти голос на захист ненароджених дітей і на захист інституту сім’ї. На саміті молодий герой вийшов на сцену і перед великою аудиторією заявив: «Хочу звернутися до всіх присутніх: допоки ми б’ємося на фронті, будь ласка, оберігайте  наш тил. Один з пріоритетних напрямків – протидія ЛГБТ-збоченням. Неважливо від якої країни чи організації йдуть нав’язування нам чужого – ми маємо зберегти сильну та консервативну Україну, це наш пріоритет. Тільки ми разом можемо збудувати ту країну, про яку всі мріємо».

Святослав виступав від імені підрозділу «Карпатської Січі» і зокрема українських військових. Він задекларував чітку позицію, що українські воїни на фронті б’ються за сім’ї, за збереження національної ідентичності, за сильну та незалежну Україну. Святослав окремо і чітко задекларував свою позицію – проти пропаганди лгбт та одностатевих стосунків. Фото з Саміту – це одні з останніх його дописів у соцмережах, що датуються 13 червням.

Загибель

20 червня Святослав Кондрат загинув під час штурмової операції на Південному фронті, прикриваючи відхід своєї бойової групи. Це було на початку великого контрнаступу в районі населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району. Його тіло ідентифікували майже через місяць, 17 липня. Поховання відбулось 20 липня.

24 листопада 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ №362/2023 про посмертне нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня Святослава Кондрата. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Святослав відбувся як справжній бойовий командир. Він сміливо йшов попереду на найгарячіші позиції і вів за собою бійців. Про себе на своїй сторінці у мережі Фейсбук хлопець пише: «Бо хто борець – той здобуває світ!». Він був – воїном та борцем за покликанням, сильною та вольовою людиною! 25-річний Святослав за своє коротке життя мав за плечима чималий досвід та безліч яскравих сторінок.

Герой Святослав писав та декламував вірші. Цей він написав 23 лютого 2023-го року, коли перебував разом із підрозділом у Бахмуті.
“Не бійся померти від вражої кулі,

Не бійся піймати ворожий снаряд.

Не страшно загинути в чистому полі,

Коли на могилі напишуть – Солдат!

А бійся померти у злиднях й невдачах,

Бійся померти в ярмі москалів.

Бійся того, що не зможеш підняти

Синьо-жовтого стяга предків своїх.

Не бійся поглянути смерті у очі,

Не бійся зажати міцно курок.

Не страшно боротись за рідную хату

Життя дало нам хороший урок.

Не бійся ставати у лави Борців!

Не бійся приймати на себе удари!

Не страшно вбивати катів-ворогів,

Коли знаєш за що воювати, Солдате”.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Svyatoslav Kondrat (@kondrat_sv)

Близькі, друзі та рідні говорять про Святослава:

Болехівська міська рада

«Він ще багато корисного міг зробити для своєї сім’ї та країни, але захищаючи її свободу і незалежність, віддав найцінніше – своє молоде життя. Рука російського окупанта забрала в батьків – сина, у молодої дівчини – нареченого, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна. Сьогодні, 20 липня 2023 року, Святослава востаннє зустрічало рідне місто. На колінах, схиливши голови, зі сльозами на очах, квітами встеляючи шлях, мешканці громади, друзі, знайомі, побратими утворили «живий коридор», щоб віддати останню шану Героєві і сказати гірке й тихе – дякуємо».

Ігор Плохой, Капелан

«Ти завжди з витривалістю шукав Слави, Честі і Нетління, як результат здобув Вічне Життя!

Святослав Кондрат, позивний “Кишка”… Найсвітліша людина, яку довелося зустрічати. Знав Святослава з 2020 року. Половину цього періоду на війні, маючи з ним зустрічі на Київщині, на Миколаївщині та Херсонщині, на Донбасі під Бахмутом. Святослав був щирим християнином, чуйною людиною і водночас неймовірно сміливим Героєм! Ідейним націоналістом, борцем з отруйною пропагандою ЛГБТ, сподвижником за християнські цінності! Завжди з козацькою легкістю та військовим гонором ставився до будь-яких труднощів та небезпек. Це найболючіше розставання за цю довгу війну».

Тарас Деяк, лідер військово-патріотичної організації «Карпатська січ»

«Святослав наприкінці 2016 добровольцем відправився в одну з найгарячіших точок в АТО на Донеччині — в Широкине. 26 лютого 2022 він вирушив боронити Київ. Це непоправна втрата для «Карпатська Січ» та всього націоналістичного руху України. Його земний шлях був недовгим, але надзвичайно насиченим і сповненим сенсів». 

Руслан Кухарчук, голова Руху «Всі разом!»

«Святослав Кондрат загинув, звільняючи українську землю, а також боронячи українську традицію і сім’ю. Тепер ми всі разом маємо і надалі виконувати його наказ – битися на фронті з озброєним ворогом і водночас захищати тил від ворожої мізантропічної ідеології. Захистити і зберегти найцінніше, що маємо – сім’ю і Україну».

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram

Читайте також

  • Євген Моїсеєв
    IT і корови, програмування і картопля – наша допомога переселенцям
    Євгену Моїсеєву 36 років, з яких останні 15 прожив у Києві. Має чудову дружину Юлію та чотирьох дітей: двоє своїх та двоє прийомних. Він виріс у Маріуполі, навчався у міській школі-інтернаті. Після переїзду у столицю працював передусім у сфері ІТ, останні 9 років має власну…