Про канабіс у Кабінеті експертів: науковий, соціальний, медичний і злочинний аспекти нового законопроекту

7 грудня у Києві відбулося чергове засідання Кабінету експертів руху «Всі разом!». Предметом обговорення стала ініціатива Міністерства охорони здоров’я України розробки проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності”. Учасниками круглого столу стали провідні спеціалісти в галузі науки, медицини, реабілітації, силових органів та громадськості.

Круглий стіл на тему: «Намір легалізації канабісу в Україні: загрози та план дій» розпочався з виступу Руслана Кухарчука, голови ГО “Всі разом!”. Виступаючий зазначив, що бажання декриміналіувати використання конопель в Україні має свою історію, яка сягає 2008 року, коли відбулися перші заклики до цього. З його слів, очевидною метою цієї ініціативи – бажання певних груп ввести в обіг продукти з марихуани для широкого доступу. І справжні мотиви розробки подібних законопроектів очевидні: знищити вітчизняного промисловця і надати ринок окремим фармкампаніям, відкриваючи новий напрям фарміндустрії. При цьому, у разі ухвалення такого законопроекту, ми не можемо прогнозувати, до яких наслідків це може призвести у майбутньому в українських реаліях.

Наступним спікером стала Елеонора Дібрівна, юрист ГО «Всі разом!». Елеонора проаналізувала проект закону та надала коротку довідку щодо національного та міжнародного законодавства, які регулюють обіг таких засобів і речовин. Спікер зазначила, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №267, питання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також безпечних медичних виробів відносяться до повноважень Міністерства охорони здоров’я України. А це означає, що МОЗ вже має необхідні повноваження щодо обігу наркотичних засобів. При цьому, науковими та науково-технічними аспектами вже кілька десятиліть в Україні займається Інститут луб’яних культур НАНУ. Таким чином, як зазначила виступаюча, в розробці цього законопроекту немає необхідності.

«Можемо констатувати, що в Україні почало формуватися сильне фінансово-політичне лоббі, що поєднує фармацевтичні кампанії, які мають на меті виключно отримання прибутку без урахування соціальних наслідків. Є очевидним, що ті загрози, які виникнуть при ухваленні цього закону, перевищуть суспільну значущу користь», – наголосила Елеонора Дібрівна.

У контексті наукового і виробничого аспектів виступив Сергій Ткаченко, директор Інстиуту луб’яних культур національної академії наук України. Виступаючий відмітив нагальну необхідність подальшого удосконалення законодавчої бази у сфері обігу рослин роду коноплі (Cannabis) у промисловій сфері.  При цьому, директор Інституту зазначив, що законопроект у представленій редакції не передбачає покращення умов ведення бізнесу у галузі коноплярства. Сергій Ткаченко також акцентував на необхідності встановлення зрозумілих, однозначних та чітко визначених правових норм для мінімізації корупційних ризиків.

«Коноплі – це звичайна сільськогосподарська культура. І у разі покращення умов ведення бізнесу у галузі коноплярства з метою використання величезних економічних, екологічних та виробничих переваг конопель та їхнього позитивного впливу на сільське господарство, навколишнє середовище, економіку, здоров’я та добробут споживачів, Україна може стати світовим лідером у цій сфері. Для цього необхідно законодавчо закріпити чітку класифікацію  рослин конопель за вмістом тетрагідроканабінолу. А також  – правила проведення науково-дослідних робіт з промисловими коноплями, зокрема, селекцією. Ці кроки дозволять створювати нові, адоптовані до сучасних змін клімату сорти та задовольняти потреби малих сільськогосподарських товаровиробників», – зазначив Сергій Ткаченко.

У обговореннях також взяв участь Олександр Ігнатюк, президент Асоціації «Українська технічна конопля». Виступаючий доповнив виступ Сергія Ткаченка і зазначив, що сьогодні використовуються поняття мінімальний, низький та високий вміст тетрагідроканабінолу, які зараз не мають чітких меж за своїми ознаками. І це, в тому числі, створює передумови для корупційних зловживань. Спікер вважає, що доцільно розділити медичні коноплі (рослини роду Cannabis, вміст тетрагідроканабінолу у висушених рослинах яких більше 0,08%, але не перевищує 0,2%) та промислові коноплі (рослини роду Cannabis sativa L, вміст (масова частка) тетрагідроканабінолу у висушених рослинах яких не перевищує 0,08% і які призначені для промислових цілей — одержання волокна, насіння та виробництва іншої продукції). І для кожного із запропонованих видів конопель встановити чіткі правила й умови культивування, перероблення і виготовлення на їх основі готової продукції.

Правоохоронний аспект законопроекту висвітлив Василь Мельничук, представник Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. Виступаючий зазначив, що Національна поліція реєструє приблизно 2000 кримінальних справ щодо незаконного використання канабісу. За словами спікера, суб’єктами правопорушень, як правило, є організовані злочинні групи, що спеціалізуються на вирощуванні рослин конопель.

Під час засідання спікером з медичного аспекту законопроекту став Сергій Убогов, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, президент ГО «Асоціація капеланів в охороні здоров’я України». Сергій також зазначив, що позитивним моментом проекту є передбачена система забезпечення контролю. Але при цьому, у представленому МОЗ законопроекті немає необхідної чіткості. В тому числі, в Україні відсутня доказова база щодо ефективності використання таких препаратів. «Насправді, сьогодні серед українських медиків немає єдності у питанні ефективності лікарських засобів на основі канабісу. Це поле для широкого фахового дискурсу», – заначив Сергій Убогов.

Наступний соціальний блок представив Роман Ступницький, член правління ВСГО «Рух протидії наркоманії та наркокорупції». Спікер зазначив, що сьогодні протидія злочинному наркообігу дійсно вийшла на новий рівень у порівнянні із початком двотисячних. Щодо законопроєкту Роман зазначив, що «документ у представленій редакції не вирішить питань із посиленням контролю обігу наркотичних речовин. Більш того, тут простежується певне фармацевтичне лоббі, яке активізувалося за останні три роки».

Співдоповідачами у цьому блоці були Роман Моісеєнко, керівник проекту «Україна без наркотиків» та Дмитро Синько, керівник Асоціації Християнських центрів реінтеграції та адаптації «Нове Покоління». Виступаючі наголосили, що 99% реабілітантів – це ті, хто починав з «легкої» маріхуани. «Не всі ті, хто пробує маріхуану стає важким наркоманом.  Але серед всіх важких наркоманів майже сто відсотків ті, хто починав саме з маріхуани», – зазначив Роман. Також він відмітив, що законопроект необхідно спрямувати у правильне русло, тобто на підтримку вітчизняної промисловості. А у чинній редакції цей проект лише створює загрози для молоді у вигляді легкого доступу до наркотичних речовин.

У підсумку, учасники зустрічі надали свої пропозиції із метою направлення спільної  резолюції до Міністерства охорони здоров’я.

Нагадаємо, що у офіційному повідомленні МОЗ зазначено, що пропозиції та зауваження необхідно надіслати протягом 30 днів з дати публікації  –  до 16 грудня.

 Взяти участь у громадських обговореннях можна надіславши пропозиції на адресу МОЗ України у письмовому або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, телефон: (044) 200-07-93 або на e-mail: moz.pharma24@gmail.com

Читайте також:

Знову конопляний законопроект: депутати тричі провалили, тепер спробує Уряд

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram