Юристи та експерти: проект “антидискримінаційного” закону 5488 не відповідає Конституції

Юристи – резиденти «Кабінету експертів» провели грунтовний аналіз документу із назвою «Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації». Проект був зареєстрований у парламенті 13 травня під номером 5488. Ініціатором законопроекту виступив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Олена Львова, кандидат юридичних наук, резидент «Кабінету експертів».

«Кабінет міністрів України висунув законодавчу ініціативу явно ідеологічного змісту. Так, внесеним на розгляд Верховної Ради України законопроектом №5488 пропонується ряд змін щодо сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності як дискримінаційних ознак.

Так, статтю 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає «відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень», пропонується доповнити словами “порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації”, а також визнати нетерпимість обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення. При цьому під «нетерпимістю» слід розуміти відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно осіб за різними ознаками, серед яких сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність.

Чи не обмежується у даному разі конституційне право людини на свободу слова, вираження думки, свободи віросповідання, яка включає в себе, зокрема, відповідно до ст. 35 Конституції України, свободу вести релігійну діяльність? Зауважу, що така діяльність ґрунтується на відповідних принципах, сповідуваних певною релігією і спільнотою віруючих. Через те, що зазначені у законопроекті ознаки – «сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність» засуджуються і визнаються такими, що суперечать природі людини. Аналогічні висновки ми маємо й серед низки наукових досліджень (медицина, біологія, психологія, соціологія тощо).

Також при визначенні поняття «нетерпимість» не уточнюється, що означають такі елементи як «відкрите», «упереджене», «негативне» ставлення? У яких саме діях це проявляється? Якою має бути суб’єктивна і об’єктивна сторона діяння, щоб воно визнавалося злочинним? Як релігійним діячам чи людям з їх свободою поглядів і переконань реалізувати свої конституційні права і свободи?

З огляду на поданий законопроект віра та переконання особи можуть виявитися злочинним мотивом. Про це свідчать такі ініціативи змін до Кримінального кодексу України, де «нетерпимість» у вузько запропонованому ініціаторами законопроекту варіанті визнається обтяжуючою обставиною.

Із зазначеного можна дійти висновку, що  людина або ж позбавляється права на власну думку, або ж під загрозою покарання не має права її висловлювати за будь-яких обставин, чи-то у приватній розмові, чи-то у релігійних повчаннях і проповідях, чи-то у наукових дискусіях чи дослідженнях і т.п. Отже, на державному рівні встановлюється «табу», що, як свідчить історія, призводить до тоталітарного режиму і придушення основоположних свобод».

Елеонора Дібрівна, юрист Руху «Всі разом!», резидент «Кабінету експертів».

«Головними пропозиціями проекту 5488 є наступні: введення нового термінологічного апарату (термін «нетерпимість»), внесення змін до чинного адміністративного та кримінального законодавств, безпідставного розширення повноважень Омбудсмена з прав людини. Також автори пропонують  вилучити згадування про вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) у Кримінальному кодексі, що в Пояснювальній записці названо як «декриміналізація» свідомого поставлення іншої особи в небезпеку зараженням згаданою хворобою. При цьому, згадана хвороба не стає менш небезпечною.

Аналіз Проекту дає змогу дійти до висновку, що документ містить ідеологічне забарвлення. Такі положення Проекту, які передбачають наявність ознаки «сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність» (СОГІ) як обтяжуючої обставини, свідчать про спробу порушити принцип рівності усіх перед законом, гарантований ст. 24 Конституції. Наприклад, якщо один і той самий злочин було вчинено до звичайного громадянина та до представника ЛГБТ-спільноти, в останньому випадку покарання буде жорсткішим через наявність обтяжуючої обставини у вигляді нетерпимості за ознаками СОГІ. Таким чином, законопроект передбачає надання привілеїв певним соціальним групам. Згадані положення Законопроекту сприятимуть поглибленню соціальної кризи і розділенню суспільства. Що у свою чергу  розбалансує демократичні основи держави.

Таким чином, можемо дійти до висновку, що законопроект 5488 містить достатньо суперечливі моменти та не відповідає вимогам Основного закону і не може бути проголосований в запропонованій редакції.

При цьому, слід зазначити, що чинне національне антидискримінаційне законодавство цілком відповідає конституційним вимогам і принципам рівності та справедливості, яке не потребує внесення запропонованих змін. Тому керівним органам держави варто більш зосередитися на забезпеченні національних інтересів країни та її безпеки, аніж продовжувати вектор впровадження суперечливих концепцій».

Руслана Мохнюк, адвокат, резидент «Кабінету експертів».

«Законопроектом пропонується закріпити поняття “нетерпимість”, що має стати караним діянням. Нетерпимістю визначають негативне ставлення. Таке визначення є прямим обмеженням свободи думки, оскільки людина самостійно приймає рішення, як ставитись до інших людей. Інша мова – дії, які виражають ставлення – наприклад, відмова надати послугу, чи тілесні пошкодження, тощо.

Чинне законодавство вже містить норми про захист від всіх видів дискримінації, які дублює даний законопроект, крім – гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації.  Оскільки науково не обгрунтовані дані види розрізнення людей, то не вбачається за необхідне додатково регламентувати положення, що передбачені законопроектом».

Дмитро Сліпенко, адвокат.

«Запропоновані Кабінетом міністрів зміни до ст. 161 Кримінального кодексу України умовно можливо поділити на дві частини:

Перша, встановлює кримінальну відповідальності за публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості.

Друга, за інші умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості.

Встановлення кримінальної відповідальності за публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості є зрозумілим, оскільки заклики до насильства з будь-яких причин становлять суспільну небезпеку. В той же час, встановлення кримінальної відповідальності за інші умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті нетерпимості, викликає занепокоєння, через можливість застосування такого формулювання до широкого кола відносин. В тому числі і до громадян, які будуть поширювати свої релігійні переконання.

Так, відповідно до законопроекту пропонується внести примітку до статті 67 Кримінального кодексу України, відповідно якої під нетерпимістю слід розуміти відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як… сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність … або іншими ознаками.

Таким чином, наприклад, якщо пастор буде говорити про те, що гомосексуалізм – це гріх, бо так учить Святе Письмо, то такі дії формально можуть кваліфікуватись, як умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті на ґрунті відкритого, упередженого, негативного ставлення стосовно осіб із іншою сексуальною орієнтацією.

Це, в свою чергу, може призводити до кримінального переслідування осіб, які будуть поширювати християнське віросповідання».

Експерти одноголосно зазначають: законопроект 5488 загрожує основоположним права людини, гарантованих Конституцією. А саме: праву на вільне вираження думки та слова, на державну охорону здоров’я населення, на рівність усіх громадян перед законом.

Читайте також: Урядовий законопроект 5488: чиниш спротив СОГІ – штраф, інфікуєш когось ВІЛ – нормально 

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram