Військові капелани – хто ці герої і що вони роблять

Актуально
26.03.2022
Військові капелани – хто ці герої і що вони роблять

Минуло більше місяця після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. ЗСУ гідно дають відсіч ворогу та боронять нашу державу. Волонтери дбають про цивільне населення та допомогають з евакуацією, їжею. Є ще одна категорія героїв цієї війни, які опікуються духовним та душевним станом воїнів та населення. Це капелани. Щодня вони поруч із воїнами на передовій, готові молитися, підтримати, вислухати, причащати та сповідати. Капелани підтримують бойовий дух воїнів, а також вселяють спокій мирному населенню. Їх місію складно переоцінити, адже щодня є свідчення Божого захисту України. Ми зібрали цитати капеланів із передової. Чим вони займаються та про що розповідають, читайте нижче.

Секретар Української Міжцерковної Ради, капелан Андрій Міщенко у коментарі руху «Всі разом!» розповідає про людей, які на передовій. Він каже: «Українське суспільство представлене в армії своїм зрізом. Там такі ж пересічні громадяни України, з їх внутрішнім світом, внутрішніми потребами. Тому багато з них потребують духовної підтримки, так само переживають страх, але вони пересилили цей страх, взяли себе в руки і пішли захищати свою країну. Питання у воїнів дуже різні, іноді це години розмови, а іноді кілька хвилин з людиною, яка вийшла з бою і не може осягнути, що з нею відбулося. Бог робить свої чудеса в цей період – у нашій військовій частині нема поранених. Очевидно – Бог нас береже».

З першого дня війни Ігор Плохой також долучився до свого служіння як військовий капелан. Він записав відеозвернення, де закликає християн виконувати свою місію. Цю місію Ігор вбачає так: «Як військовий капелан, я хочу всіх людей підбадьорити і нагадати – всі ви є сьогодні капеланами. Всі ви є представниками духовної влади, посланники Божі, представники миру і Божої підтримки для народу. Здійснюйте цю свою функцію! Зараз час для нас – для християн. Люди з надією очікують підтримки, вони не знають де її брати. Тривога, панічні настрої, розгубленість – це все переживають люди і ми, як християни, повинні бути поруч. А також – моліться. За кожного бійця, за кожного, хто стоїть на передовій лінії, за командирів, за керівництво держави, щоб мудро ми могли впоратися з цим викликом».

Окремий фронт роботи забезпечує ГО «Християнська служба порятунку» (ХСП). Це об’єднання понад 120 капеланів різних християнських конфесій. Співзасновник і програмний координатор ХСП – Андрій Оленчик, друг та соратник руху «Всі разом!» Серед їх діяльності є душеопікунство на фронті, а також служіння воїнам в широкому сенсі слова.

Наприклад, на сторінці ХСП зазначається: «Одна із граней капеланського служіння – навчання воїнів. Тактична медицина. Поводження з вибухонебезпечними предметами. Правила виживання в бойових умовах. Особливу увагу доводиться приділяти теробороні. Є мотивація і засоби, але також  потрібні і базові навики. Вижити в бою і не дати шансів  вижити ворогу – ось наука, яку зараз освоюють вчорашні вчителі, айтішники і агрономи». Також ще одна публікація говорить про іншу сферу: «Багато граней у капеланського служіння. Зокрема і посприяти, щоби рука перукаря зустрілася із зачісками воїнів. Ну а що, порядок має бути у всьому».

Олександр Петрушкевич, священик, капелан 93-ї бригади Холодний Яр поділився своєю мотивацією та натхненням. Він каже: «Йде війна на різних напрямках: земному та небесному. За вісім років війни українська армія здобула величезний досвід щодо ведення активних бойових дій. Та є біблійні приклади, як боронити свою державу на рівні духовної практики та молитви.

Приведу приклад із Святого Письма: Мойсей тримав патерицю над головою, євреї перемагали, але, коли він опускав руки, амалекітяни починали брати верх. Оскільки Мойсей втомлювався, Арон і Ор підтримували його руки по різні сторони. Оскільки руки Мойсея втомилися, вони підставили під нього камінь, щоб він сів на нього, ті підтримували його руки і надалі. Та Ісус переміг Амаліка і його військо гостротою меча». (Вихід. 17 глава, з 11 по 12 вірш).

Що це означає для кожного з нас? Ми бачимо три напрямки дій у боротьбі із нашим русофільським ворогом. 1. Військовий напрямок. 2. Волонтерський напрямок. 3. Молитовний напрямок.

Церква стоїть у молитовному захисті своєї держави, як це робив Мойсей. Йдемо разом до перемоги. Воїни виконують свою справу, волонтери підтримують наше військо, а церква повергає у смятіння ворога своєю молитвою з вірою у перемогу».

Рух “Всі разом!”

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram