Що таке «захист жінок за гендерною ознакою» або кого насправді захищає Стамбульська Конвенція?

Актуально
31.01.2022
Що таке «захист жінок за гендерною ознакою» або кого насправді захищає Стамбульська Конвенція?

В українському правовому полі та національній традиції поняття «гендер» жодним чином не закріплене. В усній мові воно сприймається як синонім слова «стать». Втім, скандальна Стамбульська Конвенція, яку так активно просувають різні ЛГБТ-угрупування, чітко розрізняє поняття гендеру та статі. І згідно документу, захист жінок за гендерною ознакою означає у тому числі і захист чоловіків, які ідентифікують себе жінкою. А несприйняття такої ролі сприйматиметься як психологічне насильство. Про таку підміну понять розповіла юрист та науковець Олена Львова у програмі Кабінет експертів.

Назва «Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» та преамбула документа – досить благородна. Втім, уже в третій і четвертій статтях вводиться поняття «гендер» із чітким визначенням: «гендер» означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків».

Таким чином, «Захист жінок за гендерною ознакою» включає в себе не лише жінок, але й чоловіків, які відчувають себе жінкою. Науковець, юрист, резидент Кабінету експертів Олена Львова каже: «В Конвенції так і зазначено «буде одягати на себе жіночий одяг», і хтось проти цієї особи, громадянина, буде вчинювати насильство, або дражнити, або пхати, або принижувати, це буде визначатися як насилля психологічне проти жінки за гендерною ознакою. Тобто це чоловік, який усвідомлює себе жінкою за гендерною ідентичністю. Це підміна понять, до якої треба дочитатися і яку треба розтлумачити».

«Тобто є всі підстави закидати авторам і промоутерам Стамбульської Конвенції мотив маніпулювати термінами і словами для унормування певних суспільно несприйнятних форм і концепцій», – резюмує Руслан Кухарчук у програмі Кабінет експертів.

Нагадаємо, про Стамбульську Конвенцію в Європі та світі говорять уже 10 років. Але на початку 2022 року український віце-прем’єр Ольга Стефанішина сказала, що ми будемо поспішати, аби в 2022 році цю конвенцію в Україні ратифікували. Що з нею не так, чому її в жодному разі не можна ратифіковувати – про це розмова у студії Кабінет експертів із Оленою Львовою, юристом, кандидатом юридичних наук, науковцем, старшим науковим співробітником Інституту держави і права ім.В.М. Корецького при НАН України.

Читайте 5 причин чому не можна ратифікувати Стамбульську Конвенцію. 

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram