Національна стратегія з прав людини до 2023 року: що насправді підписав президент

Актуально
01.04.2021
Національна стратегія з прав людини до 2023 року: що насправді підписав президент

Документ із назвою «Національна стратегія у сфері прав людини» набув юридичної сили у 2015 році. Відповідний Указ був підписаний президентом України Петром Порошенком. У листопаді того ж року Уряд Арсенія Яценюка видав Розпорядження про «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Відповідно Розпорядження уряду втратило актуальність 31 грудня 2020 року, а Указ від 2015 потребував вдосконалення. 24 березня 2021 року чинний президент Володимир Зеленський видав Указ №119/2021 з назвою «Національна стратегія у сфері прав людини».

Даний Указ затверджує власне «Національну стратегіюу сфері прав людини». І окремим пунктом фіксує доручення Кабінету міністрів:«Розробити із залученням представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених і міжнародних експертів та затвердити у тримісячний строк План дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки та затверджувати відповідні плани дій в подальшому на кожні три роки».

Як зазначено на офіційному сайті Міністерства юстиції: «після схвалення проєкту Указу Міністерство юстиції розпочне розробку Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2023 року», який має бути затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Як готувався Указ Президента?

Із метою розробки проекту нового Указу Президента відбулися публічні обговорення у вигляді низки он-лайн зустрічейу травні-червні 2020. Організатором виступило Міністерство юстиції України, яке відповідальне за розробку проекту. Рух «Всі разом!» взяв участь у кількох засіданнях та надіслав свої пропозиції Міністерству юстиції.  Після опрацювання всіх пропозицій у листопаді 2020 року відбулося засідання Уряду, на якому було розглянуто та схвалено проект змін до Указу Президента «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини».

Вважаємо на важливе наголосити на тому, що ініціативи обговорень проекту Національної стратегії у сфері прав людини та Плану дій, організатором яких є Міністерство юстиції України, проводиться за підтримки ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії впродовж 2019-2023 рр.

Основні зміни у Стратегії відповідно до Указу:

  1. Збільшено загальний обсяг документу через те, що текст доповнено новими розділами: «Забезпечення екологічних прав»; «Забезпечення дотримання прав людини в процесіведення господарської діяльності».
  2. Внесено зміни у контексті очікуваних результатів: у тематичних напрямках зазначені показники, за якими здійснюватиметься оцінка реалізації Стратегії.
  3. Зменшено терміни реалізації Планівдій. Тепер документи затверджуватимуться не на 5, а на 3 роки.

Які позитиви і негативи у Стратегії 2021-2023

Заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць підтримала ідеї включеннядо тексту документусловосполучень «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність», про що вона заявилапід час одного он-лайн засідань. Але позитив полягає у тому, що у фінальному тексті Указу Президента зазначена термінологія відсутня.

Разом з тим залишились інші суперечливі терміни. Рух «Всі разом!» пропонував в проекті Указу замінити дефініцію «гендер» на зрозуміле поняття «стать», щоб по тексту документу використовувати лише природну та загальновживану термінологію, позбавлену ідеологічного підґрунтя. Проте впідписаному Указі зустрічається спірна термінологія: «гендерний підхід», «гендерні стереотипи» тощо.Проте позитивним є те, що в усіх випадках ці терміни використовуються виключно як синоніми поняття«біологічна стать».

Указ і План дій – яка різниця

Національна стратегія у сфері прав людини затверджується Указом президента і декларує загальні цілі та місію. А от План дій з реалізації Національної стратегії – це вже документ рівня Кабінету міністрів, він готується Міністерством юстиції і стає правочинним після відповідного Розпорядження уряду. Станом назараз Указ Президента підписаний. А от План дій має бути затверджений протягом трьох місяців – тобто до кінця червня 2021 року.

Всі найбільш суперечливі моменти містилися саме в Плані дій 2015-2020 рр., серед яких: легалізація одностатевого цивільного партнерства; право на всиновлення дітей транссексуальними людьми; проведення так званих «маршів рівності» за кошти платників податків; зміни в освітньому процесі, в системі охорони здоров’я, в сімейному законодавстві, в тому числі – спроби змінити статтю 51 Конституції України, яка регламентує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Із повним переліком загроз, які містилися в Плані до 2020 року можна ознайомитися в буклеті «Не вирізайте сім’ю!».

Зазначимо, що План дій 2015-2020 роківу контексті зазначених загроз не був реалізованийу повному обсязі. Цей успіх став можливим черезмасштабування руху «Всі разом – за сім’ю!», систематичні вуличні та юридичні заході, а також через велику кількість рішень місцевих рад щодо захисту інституції сім’ї в Україні.Тому на етапі формування урядом нового Плану дій до 2023 року слід докласти спільних зусиль, щоб найбільш скандальні пункти були прибрані з документу.

Наша позиція залишається незмінною: всі аморальні та антисімейні пункти мають бути вилучені з Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2023 року.

Читайте також по темі:

Рух «Всі разом!»: Указ Президента про Нацстратегію з прав людини має виключати суперечливі терміни

Мін’юст ігнорує вимоги місцевих рад у процесі розробки Національної стратегії з прав людини

Скандальна урядова стратегія у сфері прав людини: зради та перемоги