Чому місцевим радам не варто затверджувати програми “забезпечення рівності”

Актуально
25.09.2020
Чому місцевим радам не варто затверджувати програми “забезпечення рівності”

До Руху «Всі разом!» все частіше надходять повідомлення, що місцевим радам різних рівнів систематично пропонується затвердити різноманітні місцеві програми щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків та плани дій з їх реалізації. Пропонуємо декілька суттєвих акцентів, які обгрунтовують неможливість затвердження місцевими радами подібних програм.

Підтримуючи необхідність залучення мешканців до активного суспільного життя, вважаємо за доцільне проінформувати, що окремі пункти соціальної програми із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є суперечливими і потребують значного доопрацювання або повного вилучення.

Зазначимо, що підставою для розгляду місцевими радами таких документів є Постанова Кабінету міністрів № 273 від 11.04.2018 «Про затвердження Державної соціальної програми із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», яка містить проект Програми  та плану заходів. Також документ  передбачає фінансування з місцевих бюджетів на реалізацію заходів Програми.

Рух «Всі разом!» акцентує увагу на спірних моментах, які обґрунтовують неможливість затвердження місцевими радами програми в запропонованій редакції:

1. Хоча в назві Програми вживається термін “рівність жінок і чоловіків”, тексти документів насичені також іншим терміном – “гендерний компонент”. Нагадаємо, що термін «гендер» був запозичений з понятійного апарату соціо-психологічних (біхевіоральних) наук. Там він позначає не лише рівність двох біологічних статей (жіночої та чоловічої), але й рівність різних гендерів, які, своєю чергою, охоплюють гендерну ідентичність (усвідомлення себе належним до певної статі, до обох статей чи до жодної статі) та гендерну роль (вияв своєї гендерної ідентичності в суспільстві). Теоретики гендеру одностайно визнають, що гендер включає не лише біологічні, соціальні чи культурні характеристики особи, але й сексуальну поведінку, яка відрізняється на підставі гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. Таке розуміння гендерної рівності прямо суперечить ст. 1 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Зважаючи на те, що гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація є поведінковими явищами, біологічна природна яких на сьогодні дискутується в медичній науці, а також те, що впровадження теорії гендеру в усі сфери суспільного життя може спричинити і вже спричиняє непоправну шкоду різним категоріям населення, зокрема дітям.

Виходячи із вищенаведеного, вважаємо, що затвердження міськими радами України проекту цього документу із наяявністю в них «гендерного компоненту» є неможливим. Звертаємо увагу на те, що саме професійність та компетентність є головним критерієм відбору кандидатів та призначення на посаду, а не гендерна компонента та концепція різноманіття.

2. “Поширення нестереотипних уявлень”, про яке йдеться в Плані дій, є також проблемним моментом, наявність якого робить неможливим затвердження міськими радами такої Програми. Розуміння стереотипів в плані рівності чоловіка та жінки в кожної особи, різних груп населення та у різних суспільствах є різним; воно може бути різним як серед жінок, так і серед чоловіків. Те, що здається стереотипом для однієї жінки, цілком нормально сприймається іншою, наприклад, покликання забезпечувати домашній добробут, народжувати та виховувати дітей. Навпаки, примушування всіх жінок ставати абсолютно рівними в правах з чоловіками може дискримінувати тих жінок, які не мають можливостей реалізувати такі права через свій статус (наприклад, багатодітна матір, жінка із сільської місцевості) і часто потребують підтримки з боку держави, як це визначено в статті 24 Конституції України та статті 3 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Жінка і чоловік не можуть бути повністю урівняні в правах та можливостях, оскільки вони є різними за своєю природою: мають різні фізіологічні та генетичні відмінності, що абсолютно нормально сприймається багатьма жінками.

Стереотипи – це суб’єктивна категорія, яка не може бути переведена в площину політичного чи правового документу. Тому положення щодо усунення стереотипних уявлень про ролі жінок та чоловіків загрожують зловживаннями та невірними тлумаченнями.

3. Викликають занепокоєння також незрозумілі положення Програми про “протидію дискримінації більш ніж за однією ознакою“, а також “виконання договірних та інших міжнародних зобов’язань“. Абсолютно неприйнятним є вживання у документах державного та місцевого рівня подібні незрозумілі конструкти. Вони викликають велику кількість запитань. Про які саме ознаки йде мова? Які договірні та міжнародні зобов’язання маються на увазі? Такі речення потребують уточнення та обгрунтування. Місцевим радам слід уникати нечіткого формулювання положень при затвердженні подібних програм із метою виключення спірних моментів та різночитаннь.

Юристи Руху «Всі разом!» наголошують: наявність в тексті соціальної програми із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків гендерного компоненту, нечіткої термінології та спірних формулювань, а також рекомендацій щодо поширення нестереотипних уявлень про дівчат та жінок, хлопців та чоловіків робить неможливим затвердження місцевими радами документу в запропонованій редакції та  потребує її суттєвого доопрацювання.

Нагадаємо, що депутати місцевих рад всіх рівнів звертаються до центральних органів державної влади із вимогою захистити інститут сім’ї в Україні та заборонити пропаганду гендерної концепції та унормування ідей ЛГБТ. Станом на вересень 2020 року таких Рішень є вже понад 80.

Заохочуємо місцеві ради ухвалювати:
1. Рішення з метою захисту інституту сім’ї, яке декларує недопущення пропаганди ЛГБТ
на території певної адміністративно-територіальної одиниці.
2. Рішення про проведення щорічного вуличного заходу запроваджує щорічну
організацію сімейного свята за рахунок місцевого бюджету.
3. Рішення про проведення інформаційно-просвітницьких заходів включає проект
плану просвітницьких заходів, спрямованих на роботу із молоддю, дітьми та їх
батьками із метою посилення родинних відносин та популяризації інституту сім’ї.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram