«Зміна статі» в Україні: яким є базовий протокол і що з ним не так

Експертиза
19.09.2024
«Зміна статі» в Україні: яким є базовий протокол і що з ним не так

Міністерство охорони здоров’я України у 2016 році видало наказ № 972 щодо пацієнтів, які мають проблеми зі статевою самоідентифікацією. В ньому зазначені особливості проведення діагностики та лікування гендерної дисфорії в Україні. Гендерна дисфорія – розлад статевої ідентичності, коли людина душевно страждає через неможливість прийняти свою стать. Відповідно завданням протоколу є допомога таким людям.

Нагадаємо, раніше ми опублікували ключові тези протоколу в контексті дітей. Кидається в око, що протокол містить багато суперечливих тверджень і рекомендацій. А зараз виокремлюємо аспекти протоколу щодо повнолітніх осіб.

У наказі зазначається ключова мета мету: «Метою лікування є досягнення ремісії, що означає не тільки відсутність симптомів, але також і явні поліпшення психосоціального функціонування та зайнятості… Довгострокова мета полягає в запобіганні подальшим епізодам, підтримці функціональних можливостей і задовільній якості життя. Проте, найважливіша мета на всіх стадіях лікування захворювання полягає в тому, щоб запобігти самогубству як найбільш небезпечному результату депресії, зумовленої гендерною дисфорією».
Тобто документ визначає метою боротьбу з хворобою, але насправді спрямований передусім на подолання психічно-емоційних розладів, спричиненими проблемами з статево-сексуальною ідентичністю.

Розповідається про процес медичного втручання із «корекції статевої належності» при гендерній дисфорії. У наказі зазначаються особливості первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. «Під медичним втручанням слід розуміти заходи лікування в обсязі, які пацієнт вважає достатніми для зменшення негативного впливу гендерної дисфорії та формування ознак бажаної статі, роль якої особа спроможна виконувати у суспільстві», – зазначається в протоколі.

Процес медичного втручання, згідно українського протоколу, складається з декількох етапів. У процесі первинної медичної допомоги лікарям дозволено проводити лише скринінг, первинну діагностику, моніторинг реабілітації та порушень пацієнта. А вже під час вторинної та третинної медичної допомоги дорослому пацієнту дозволяється проводити незворотні медичні втручання (специфічна гормональна терапія та хірургічні втручання). На цьому етапі проводиться перевірка та/або оцінка стану психічного здоров’я пацієнта; психіатричне обстеження; у разі наявності супутніх психіатричних станів та розладів лікар психіатр проводить їх лікування.

Також зазначається, що лікар повинен пацієнта «спрямування до ресурсів взаємодопомоги трансгендерної спільноти». «Звичайно, хто ще допоможе людині вилікуватись від хвороби, як не люди, що самі культивують зміну статі…», – з іронією коментують цю рекомендацію в Асоціації сексологів та сексотерапевтів України.

Медичне втручання може бути зворотнім, частково зворотнім та незворотнім. Зворотнім вручанням є психіатрична допомога та сімейна і групова психотерапія. Частково зворотнім втручанням є деякі види гормональної терапії, після яких наприклад може змінитися голос, але після припинення вживання гормонів його вже не можливо відновити. Незворотнім втручанням є деяка гормональна терапія та хірургічні втручання зі зміни зовнішніх статевих ознак.

В протоколі зазначається, що підставою для хірургічного втручання є: бажання пацієнта; форма № 027/о (Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого); інформування пацієнта про повну втрату репродуктивної функції внаслідок; гормональна терапія протягом 12-18 місяців у залежності від виду хірургічного втручання.

Нагадаємо, що раніше підставою для здійснення закладами охорони здоров’я хірургічних та/або ендокринних заходів для зміни статевої належності був дозвіл відповідної профільної Комісії при МОЗ. Проте у жовтні 2016 року, через місяць після підписання наказу про гендерну дисфорію, ці положення втратили чинність.

Таким чином незворотні процедури з так званої зміни статі нині є максимально простими. Була анульована багаторівнева перевірка доцільності. А відтак це спричиняє велику кількість ризиків необдуманих незворотних кроків. І усвідомлення цієї незворотності навпаки поглиблює і підвищує ризик, в тому числі здійснення самогубств, проти чого
створений весь цей протокол щодо гендерної дисфорії.

Всі разом!

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram