«Партнерство Біарріц»: що це таке, хто його придумав, який там гендер і звідки взявся Макрон

Приєднання на офіційному рівні України до «Партнерства Біарріц» набуло масштабної резонансу. Адміністрація Президента на своєму офіційному сайті вітає українців із цією подією.  На сайтах Кабінету міністрів, Міністерства закордонних справ та Міністерства соціальної політики повідомлення про таке приєднання подається виключно у позитивному контексті. Але все більше ініціатива першої леді Олени Зеленської про приєднання до «Партнерства Біарріц» набуває нечуваної критики та викликає суспільне обурення.

Рух «Всі разом!» занурився у тему та має відповіді на найгостріші питання.

Що таке «Партнерство Біарріц»?

Під час засідання країн «Великої сімки» (G7) 25 серпня 2019 року Франції в місті Біарріц була представлена доповідь Консультативної ради з питань гендерної рівності. Доповідачами були виконавчий директор у справах жінок ООН Фумзіле Мламбо-Нгкука, а також лауреати Нобелівської премії Надія Мурад та Деніс Мюквеге. Під час  доповіді вони закликали всі країни, особливо «Велику сімку» скасувати закони, які є дискримінаційними; впровадити прогресивні зміни, що сприяють гендерній рівності; забезпечити необхідне фінансування для їх реалізації, підзвітності та управління, включаючи підтримку громадянського суспільства.

Фото: REUTERS

Після саміту країнами G7 було започатковано «Партнерство Біарріц». Мета – посилення відповідальності «Великої сімки» та консолідація зусилля інших держав щодо досягнення так званою ґендерної рівності.

Офіційна назва ініціативи «BIARRITZ PARTNERSHIP FOR GENDER EQUALITY». У перекладі: «Партнерство Біарріц за гендерну рівність».

В об’єднання на першому етапі увійшли США, Канада, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія та Японія. Також участь у засіданні приймало керівництво Євросоюзу.

Фото: REUTERS

До чого тут Макрон?

Результатом того засідання стало підписання спільного документа, в якому лідери країн G7 зафіксували свої наміри. Йдеться про мету щодо досягнення гендерної рівность та розширення прав та можливостей жінок. Відповідальним за підготовку тексту документу був президент Франції Еммануель Макрон. За результатами саміту його узгодили лідери країн-учасниць.

Власне також й ініціатором створення Консультативної ради з питань гендерної рівності при G7 у 2018 році були Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, відомий своєю підтримкою ЛГБТ-руху у Канаді.

Photo: Ludovic Marin/Pool via REUTERS

Чи існує базовий документ «Партнерства Біарріц»?

Складовою декларації про «Партнерство Біарріц» є документ з планом дій, який називається «Gender equality advisory council’s call to action». У перекладі: «Заклик до дії від Консультативної ради з питань гендерної рівності». У ньому міститься поетапний план дій щодо впровадження стратегії досягнення так званої гендерної рівності в рамках країн партнерства.

Разом з тим можемо зробити висновок, що уніфікованого документу під назвою «Партнерство Біарріц» не існує. Проте є додатки до Декларації за результатами зустрічі у місті Біарріц у серпні 2019-го, які містять список кроків, які слід здійснити країнам, що долучаються до «Партнерства».

Що було зроблено в Україні?

10 грудня 2019 року дружина Президента України Олена Зеленська, виступила на третьому Українському жіночому конгресі із заявою про ініціативу приєднання до «Партнерства Біарріц». Під час своєї доповіді пані Зеленська звернулась із закликом до глави держави та Кабінету міністрів підтримати її ініціативу.

7 травня Кабінет Міністрів України проголосував за приєднання України до міжнародного «Партнерства Біарріц» зі встановлення рівності жінок і чоловіків, а Міністр закордонних справ України Дмиро Кулеба надіслав відповідний лист уряду до Міністерства Європи та закордонних справ Французької Республіки із заявою щодо участі України в «Партнерстві Біарріц».

11 вересня 2020 року у Міністерстві закордонних справ України відбувся урочистий захід, присвячений приєднанню України до «Партнерства Біарріц» за участю Олени Зеленської, прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Під час заходу посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив Міністру закордонних справ офіційний лист про прийняття України до «Партнерства Біарріц».

Фото: прес-служба Президента України

Таким чином, Україна сама попросила включити її у таке партнерство. І беззастережно прийняла всі умови, які не були відомі широким колам, достатньо досліджені та проаналізовані.

Чим зумовлена критика «Партнерства»?

Як вже було зазначено, ідеологічним ядром «Партнерства Біарріц» є Консультативна рада з питань гендерної рівності (Гендерна рада). Вона закликає країни G7 та інші країн, які приєднались до партнерства, взяти зобов’язання щодо змін у законодавстві з метою усунення так званих дискримінаційних норм для досягнення гендерної рівності. А також, де-факто, для встановлення режиму так званої «позитивної дискримінації» для чоловіків.

Рада вимагає від учасників «Партнерства» ратифікувати всі відповідні стандарти гендерної рівності. До них відносяться Стамбульська конвенція (яка просуває дефініцію сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності), Конвенція про насильство та домагання (ILO), Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації проти жінок (CEDAW). 

Отже, окрім ратифікації міжнародних стандартів, Гендерна рада G7 закликає:

1. Скасувати дискримінаційні закони та/або внести зміни до положень, які вважаються дискримінаційними;

2. Впровадити нові законодавчі норми з метою сприяння гендерній концепції.

3. Забезпечити необхідне фінансування для реалізації цих законодавчих ініціатив.

Вищеназвані заклики аж ніяк не сприяють зміцненню національного суверенітету, державному розвитку або посиленню позицій країни на міжнародній арені. Більш того, незрозумілі та спірні концепції, які впроваджуються внаслідок приєднання до Партнерства, можуть мати незворотній деструктивний ефект та сприяти розколу суспільства.

Отже, «Партнерство Біарріц» — це міжнародна ініціатива з метою нав’язування гендерної концепції на рівні законодавства країн та політичних практик. Але що мається на увазі під терміном «гендер»: рівні права чоловіків та жінок або ж безліч так званих «гендерних ідентичностей»? Таким чином триває умисний відхід від дефініції біологічної статі.

Тож залишається невідомим, що представляє собою та які наслідки для України матиме участь у такому «Партнерстві». Текст Декларації та додатків до неї офіційно не перекладені на українську. Багатомільйонному українському суспільству не запропонували для ознайомлення ані положення, ані доктрини, ані роз’яснення щодо «Біарріц».

Фото: REUTERS

Враховуючи відсутність інформації про вказану міжнародну угоду, постає велике питання щодо прозорості «Партнерства Біарріц». Адже приєднання до цієї ініціативи передбачає зміну національного законодавства і витрачання значних бюджетних коштів. Яку користь чи шкоду може принести приєднання до цієї недослідженої ініціативи? Жодного суспільного обговорення за ініціативи уряду чи першої леді не було! Все це викликає величезну недовіру до всього, що пов’язано з «Партнерством Біарріц».

Сьогодні можна констатувати, що «Партнерство Біарріц» – це міжнародна ініціатива G7, сформована під керівництвом Еманюеля Макрона і Джастіна Трюдо, з метою конструювання нового суспільного устрою, ліквідації природного порядку речей та ієрархій, активації механізмів, які призведуть до суспільного хаосу.

Читайте також: Олена Зеленська і «Партнерство Біарріц»: рекордна кількість дизлайків

Рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram