Макс та Аня Буковські

Залишатися в країні та бути щасливою сім’єю

Макс та Аня Буковські - Залишатися в країні та бути щасливою сім’єю

Кожна сім’я – це унікальність стосунків. Це стосунки, які будуються за власними схемами щастя. А загальним для всіх є хіба що одне: щастя дійсно потрібно будувати. І ознака його наявності – подружній діалог. Це коли у родині чують одне одного. І, не втрачаючи власної ідентичності, дозволяють собі бути водночас і часткою іншого. Та доповнюють його так майстерно, що іноді здається, що ти розмовляєш не з двома, а однією людиною. Саме цим мистецтвом і володіють Макс та Аня, про яких друзі кажуть просто: це Буковські. А ми додамо: сім’я, що вміє навчатися бути щасливою. Багаторічні друзі та учасники руху «Всі разом!» – про них сьогоднішня історія…

Макс: Якщо б нас запитали, що обумовлює нашу громадянську позицію, ми б певне відповіли: “Два простих бажання: залишатися в цій країні, та бути щасливими і заможними”. І перше з них виникло в мене саме тоді, коли я мав всі можливості назавжди отаборитися поза її межами. Володіючи при цьому досить непоганими перспективами. Але що таке економічні переваги, коли десь глибоко в голові тебе сверлить думка: “Егей, друже! Твое місце вдома!” І дім цей зовсім не там, де тобі видають квиток на потяг життєвого успіху. А там, де ти справді відчуваєш себе своїм.

Що обумовлює нашу громадянську позицію? Два простих бажання: залишатися в цій країні та бути щасливими і заможними.

Тож я вирішив не триматись за ті європейські статки та майнув назад, в Україну. Шукати свій щасливий квиток на рідній землі. І перший крок у цьому напрямку було зроблено вже незабаром. То був момент, коли моя рука міцно тримала руку моєї нареченої, а на мене дивилися її щасливі очі. Я почувався справжнім героєм. Та після одруження з’ясувалося, що над щастям ще потрібно працювати. І працювати старанно та довго. Ось тоді і виникло наше друге бажання.

Аня: Саме “наше”. Після одруження все стало спільним. І бажання тут не виняток. Тому навіть рішення “залишатися в Україні чи все ж скористатись закордонними можливостями” потребувало грифу “затверджено сім’єю”. Але в цьому ми були одностайні – наша домівка саме тут.

Що ж до бажання бути щасливими, – то воно закономірне. Хоча у нашому контексті і має своє специфічне підґрунтя. Адже уявіть собі, що відбувається коли у шлюбі сходяться дві сильні та яскраві особистості. Макс називає це союзом двох професійних анархістів. Я ж просто тихо констатую, що у сімейних відносинах може бути багато складнощів.

Моя рука міцно тримала руку моєї нареченої, а на мене дивилися її щасливі очі. Я почувався справжнім героєм. Та після одруження з’ясувалося, що над щастям ще потрібно працювати. І працювати старанно та довго.

До того ж ми створили сім’ю вже в досить зрілому віці. Коли звички, погляди та характер вже були надійно сформовані. Звісно, у світі, де домінує голлівудська модель стосунків, це не проблема. А формула вирішення ситуації у таких випадках доволі проста: є складнощі – міняй партнера. Та таке “партнерство” не про нас. Тож ми постійно навчаємось та працюємо над собою, все більше переконуючись, що іншого шляху до щастя не існує.

Кожна сім’я – це унікальність стосунків. Це відносини, які будуються за власними схемами щастя. Та загальним є одне: щастя дійсно потрібно будувати.

Макс: До заможності, до речі, теж. Ці шляхи між собою однакові. Навчатися і працювати. А ще вірити, що все неодмінно вийде. Адже в українській мові цей принцип відображений навіть у самому корні слова “заможність”. І означає “можу”! Ти можеш бути не тільки щасливим. Ти можеш бути й заможним. Саме так ми міркували, коли наважились на свою власну справу – рекламну агенцію Maxiproduction, яка займається дизайном і виготовленням реклами та поліграфічної продукції. Звісно, її початку передував тривалий період аналізу та підготовки. Та потім стався справжній крок віри, і вже в перший місяць роботи нашого агентства ми отримали вражаючий результат.

Зрозуміло, бізнес – це далеко не завжди одні підйоми. Але, долаючи різноманітні труднощі, наша професійність щоразу ставала на щаблинку вище. Ми росли та розвивалися, а наше портфоліо поповнювали цікаві та значущі проекти. Серед них особливе місце належить християнським: альманах R500, Свято Подяки, турне Ніка Вуйчича. Список можна продовжувати і продовжувати. Адже майже з самого початку ми вирішили сфокусуватися на співпраці з християнськими організаціями. І попри те, що наше професійне кредо полягає в принципі “гарна робота має бути гарно оплачувана”, ми залишаєм в ній місце і для служіння і волонтерства.

Аня: І стосується це, в першу чергу, просімейних проектів. А почалося все із знайомства зі служінням Юрія та Тетяни Соколовських. Спілкування з ними по-новому відкрило для нас цінність сім’ї. Тож коли у 2015 році вони запропонували допомогти їм взяти участь у сімейному фестивалі ”Всі разом – за сім’ю!”, ми з радістю погодились. Це була кав’ярня для романтичних зустрічей, де проводились тести на темперамент. Ми активно долучилися до роботи цієї локації. І готові були робити навіть щось більше. Проте не знали, чим можемо бути корисні.

Макс: Цю інформацію підказав нам Руслан Кухарчук, який власне і організовував той фестиваль ”Всі разом – за сім’ю!”. Ми ближче познайомилися, почали допомагати руху «Всі разом!» з дизайном та поліграфією. Адже Аня фахівець цієї справи. Так були створені логотипи фестивалю «Всі разом – за сім’ю!» та «Кабінету експертів», а також оновлений логотип Руху “Всі разом!”. Та ще багато іншого поліграфічного та дизайнерського продукту. Спочатку ми сприймали це як нашу профільну роботу, просто роблячи максимальні знижки. Але в певний момент зрозуміли: якщо не ми, то хто ж? Адже саме тут є можливість бути корисним. І майже повністю перейшли на волонтерські рейки.

Цікавою, в контексті підтримки просімейного руху, була і наша співпраця з Адріаном Буковинським. Ми були дуже раді долучитися до розробки концепту та дизайну його підручників “Основи сім’ї” для учнів 10-11 класів. А також приймати участь у спільних проектах з Міжнародним Центром батьківства, що створює унікальний ресурс для кожного, хто хоче бути для своїх дітлахів кращим татком.

Аня: Участь у сімейних проектах та більш глибоке знайомство з учасниками руху ”Всі разом!” переконало нас у важливості щеплення суспільству сімейної культури. Свого часу для нас було справжнім потрясінням дізнатися, що з 22-х університетських одногрупників Макса розлученими виявилось 20. Та коли ми замислюємось над цим лихом, то розуміємо, що офіційні гасла тут не зарадять. Змінити наявний стан речей можна тільки на рівні створення тренду щасливої родини.

Для нас було справжнім потрясінням дізнатися, що з 22-х університетських одногрупників Макса розлученими виявилось 20. Тож коли ми замислюємось над цим лихом, то розуміємо, що офіційні гасла тут не зарадять. Змінити стан речей можна тільки на рівні створення суспільного тренду сім’ї. Сім’ї, над щастям якої потрібно працювати.

Макс: До речі, якщо ми вже почали говорити про суспільство, рух “Всі разом!” – це не тільки про сім’ю. А й про країну, що базується на вічних цінностях. Про досягнення стану примирення на їх основі. А, за великим рахунком, і про збереження самої української державності, яка буде вільна від зовнішніх зазіхань.

І саме в такій країні ми хочемо жити. Адже вирішивши залишатись тут, ми взяли на себе певну відповідальність за її майбутнє. І якщо для того щоб це майбутнє було успішним потрібна боротьба, – ми готові боротися. Боротися і перемагати. Як готові були це робити у 2014-му. Разом з усіма українцями, коли переміг Майдан. Та особисто. Коли подолали онкологію, на яку захворіла Аня.

Аня: Це була важка, але дуже потрібна перемога! І мені ніколи б її не здобути без допомоги друзів та сім’ї. Але найперше, моя перемога – це подарунок Бога! Тож, маючи цей досвід, я впевнена, що ми неодмінно подолаємо і все інше. І більш щасливою та заможною стане не тільки наша сім’я, а й уся величезна родина українців.

Розмовляв Віталій Виноградов, рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram

Читайте також

  • Олег Подкопаєв
    На передовій захисту прав сімей
    Є люди, які не носять щодня вишиванку, а в побуті розмовляють російською. Проте глибоко усвідомлюють себе її українськими патріотами. Та з Богом у серці служать людям, своїй громаді, місту. І вважають за свій обов’язок перебувати на варті існуючих прав та свобод українців. Захищаючи від руйнації…