Дизайнер, який хотів змінити суспільство, віддав життя для змін в Україні

Боровся з корупцією, робив дизайн, допомагав херсонцям в окупації. А коли йому дали повістку – пішов воювати. Дизайнер та християнин Денис Малов, який хотів змінити суспільство, загинув захищаючи рідну країну. Його щирість та бажання бути корисним стало прикладом та мотивацією для багатьох людей. Його серце зупинилося 27 серпня після поранення, яке він отримав під час виконання бойового завдання. Ми хочемо розповісти неймовірну історію патріота та християнина Дениса Малова.

Життя до повномасштабного вторгнення
Денис Малов народився 24 грудня 1990 року у Херсоні. Його основною діяльністю був дизайн в різних сферах. «Для нього ця сфера була одним із інструментів на шляху до досягнення мрії. Ден мріяв змінити суспільство через життя молоді», – зазначає рідна сестра Вікторія. Малов багато чого вмів, багато чим цікавився, і все він робив якісно та креативно.

З 2014-го року Денис підтримував «Революцію гідності». Засуджував корупцію, був чесним у податках та завжди офіційно працевлаштовувався. Він почав спілкуватися виключно українською задовго до початку повномасштабного вторгнення. Навіть в окупації він відвідував українські мітинги, займався волонтерською діяльністю.

Друзі та колеги у розмові з «Всі разом!» зазначають, що Денис завжди відзначався чуйністю, теплотою та посмішкою у відносинах з ними. «Найдобріша людина з усіх, кого я знав. Завжди заходив до нас в кабінет з посмішкою та жартами. Дуже крутий хлопець», – зазначає колега Дениса в матеріалі херсонського видання «Гривня».

«Він завжди був чесним, щирим, часто навіть наївним, принципово справедливим але дуже добрим. Він подобався мені весь, але я знаю, що люди цінували його за щирість, відкритість, велику любов до людей, талановитість та креативний підхід до всього. Його простота, жертовність та вміння втішати закохувала в себе багатьох, хто й зараз дуже любить його і сильно сумує», – згадує про Дениса сестра Вікторія Малова.

Християнський шлях
Денис з дитинства був у християнському середовищі. З кожним роком він все свідоміше, глибше і відповідальніше включався у служіння в євангельській протестантській церкві. В нього чудово виходило проповідувати, його серце завжди було з молоддю та підлітками. Він приймав участь як у локальних молодіжних проєктах, так і у великих місіях.

«Він мав серце, яке вміє любити людей, яке знає, що таке служіння і відданість. Він завжди робив абсолютно все, як для Господа, починаючи від листівок на якийсь проєкт, закінчуючи проповіддю або роботою. Його пріоритетами були: любити, віддавати, присвячувати, підтримувати. Всі завжди знали, що якщо треба якась допомога, то завжди можна звернутись до Дена і він ніколи не відмовить. Його постійним бажанням було бути корисним і він завжди шукав можливості для того, щоб приносити користь людям, суспільству. Найбільше мене надихало в Дені його простота і те, як він щиро вмів любити людей, без причини», – згадує про Дениса близька подруга Тетяна Синя.

Військовий шлях
Повномасштабна війна застала Малова у Херсоні і тоді він дав самому собі обіцянку: «Якщо мене покличуть, то я піду». Під час двох місяців окупації він допомагав волонтерам. На тлі розмов про примусову мобілізацію українців до російського війська, вирішив залишити Херсон.

У вересні 2022 року Денис Малов планував переїхати з Івано-Франківська до Тернополя, але за 2 дні до переїзду отримав повідомлення від ТЦК про уточнення військово-облікових даних. Йому вручили повістку, коли у нього поламався скутер. Далі він пройшов ВЛК і був визнаний придатним. Потім – коротке навчання на Львівщині і служба у війську. Він хотів звільняти рідну Херсонщину, тому обрав 17 танкову бригаду, яка саме знаходилась там. Пізніше він воював на Донецькому напрямку. Про це розповідає Таврійський християнський інститут.

На початку служби він працював зі штабною документацією, але хотів бути оператором БПЛА. Ще в навчальному центрі він пройшов онлайн-курс з керування безпілотниками. За власні кошти придбав свій перший дрон для навчання. Пізніше його друзі із США допомогли йому придбати більш потужний безпілотник. Зрештою, це допомогло йому перевестися та отримати посаду оператора БПЛА.

Під час служби був випадок, коли Денис був в штурмі і вони з побратимами попали під обстріл. Їх було троє, один побратим загинув на місці, другий отримав важке поранення і Денис виніс його на собі під обстрілами. Згадуючи цю історію, Денис ніколи не акцентував увагу на своєму героїчному вчинку, він говорив, що йому допоміг Бог. Він ніколи не вважав себе героєм, хоча таким завжди був.

Капелан Олексій Ходаковський поділився спогадами про Дениса на прощальній церемонії: «Його найяскравішою рисою була простота. Він був смиренним та не думав тільки про себе. Він хотів бути корисним».

«Я відчував, що я разом з Богом. Для мене не дорівнювало: якщо Бог є, то все буде добре, не буде війни, ти виживеш… Для мене віра – це щось більше», – розповідав Денис. У війську він не лише захищав Україну від російського ворога, а будучи християнином, прагнув розповідати про Бога іншим військовим.

Загибель та прощання
Під час виконання бойового завдання на Сумщині він отримав тяжке поранення. Лікарі тиждень боролися за його життя, але отримані поранення виявилися несумісними з життям. 27 серпня зупинилося серце захисника України християнина і патріота Дениса Малова.

Прощальна церемонія з Денисом відбулася у Києві. 31 серпня у церкві «Преображення» зібрались рідні, побратими, друзі, колеги та небайдужі люди для того, щоб віддати шану герою. Поховали Малова 1 вересня в Одесі.

Подкаст про шлях воїна
За кілька місяців до смерті – у травні 2024-го – Денис взяв участь у подкасті Володимира Багненка на Радіо М. Він розповів про свій досвід і свою службу у війську. Ведучий згадує Дениса як світлу та оптимістичну людину, гарного друга: «Це історія про Дена, про його легкість на підйом, щирість, теплоту і дружбу. Ми випадково зустрілись на Подолі, я йшов по справах, а він якраз приїхав у відпустку на декілька днів. І я просто запитав, чи не проти він записати подкаст, бо його досвід неоціненний. І вже через 36 годин записали цю розмову. Я хотів просто поговорити з другом, з яким знайомий вже років 20. Наш подкаст вийшов дуже теплим і мені дуже багато людей писали про те, що Ден дуже світлий і був підтримкою для них завдяки цій розмові».

Історію підготував Павло Куценко.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram