Адвокат правди

Вже понад 300 000 людей підписалися на його ютуб-канал «БЮК. Юрконсультації». Особливу популярність він здобув через серію відео на тему прав людини в контексті медичної вакцинації. Сергій Гула – професійний юрист і адвокат. Закінчив аспірантуру Київського університету економіки і права. Автор низки наукових статей та аналітичних матеріалів з питань боротьби з корупцією у сфері державних закупівель. Засновник національного руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів». Резидент Кабінету експертів руху «Всі разом!». Учасник правозахисної кампанії на підтримку природньої сім’ї в Україні. Одружений. Батько трьох дітей.

У вас чудова і дружня сім’я. Чи існує рецепт гармонійних стосунків, народжений вашою сім’єю?

Мою дружину звати Оленка. Майже 10 років, як ми разом. У нас є прекрасні дітки: Софійка, Соломійка і Даниїл. Маю братів і сестер, живі ще батьки моєї дружини. Це найрідніші люди для мене сьогодні. Я вірю, що тільки Бог з’єднує серця. Рецепт щастя і гармонії в нашій сім’ї – це у всьому дослухатися Бога. Він навчає справжньої та жертовної любові.

Ніщо так не поглиблює сенс мого життя, як моя сім’я.

 

Розуміння відповідальності за найближчих людей – це серйозний поштовх особистого розвитку в різних питаннях. Необхідно навчитися нести духовну відповідальність за свою сім’ю, наближення дітей до Бога і служіння Йому. Не менш важливим, в цьому плані є й матеріальне піклування про родину. Все це неабияк стимулює віднайти власну інструкцію – як бути найкращим чоловіком і батьком для своєї родини. Сімейні відносини вчать жертовній любові. Щоденно бачити, як ростуть мої діти – це особливе щастя. Досвід мого батьківства – це про шлях власного дорослішання. Ніщо так не поглиблює сенс мого життя, як моя сім’я.

Які три речі роблять вас щасливою людиною?

Віра в Бога – це перше. Моя сім’я – друге. Можливість щось робити оригінальне для країни – третє.

Бути адвокатом – це мрія дитинства, відчуття власного покликання чи наслідок несправедливості, яку Вам довелося пережити у своєму житті?

Коли переді мною стояв вибір мого професійного шляху, то перемогла юриспруденція. Тоді я намагався зрозуміти власне покликання. Правозахисна робота втілила в собі мою життєву місію. Мені подобається практично кожного дня допомагати людям. Юридичні консультації, представлення підзахисних у судах і правоохоронних органах. Адвокатська діяльність дуже непроста. Не всі витримують довго. Але розуміння того, що ця професія дає можливість постійного професійного росту і допомагає людям – це неабияк надихає.

Надбанням нашої ініціативи стала розробка Декларації
безхабарництва. За декілька років нашої роботи, тисячі
людей підписали цей документ.

 

Мені подобається, що люди перестали боятися судитися з державою. Тепер більше людей йдуть в суди, щоб вирішити спірні питання. Насправді, це тенденція з’явилася недавно. В судах слухаються сімейні справи, адміністративні позови громадян. Але подати позов проти Кабінету міністрів, податкової, митниці чи Пенсійного фонду – це молода тенденція. Люди набралися достатньо знань, сміливості та зрозуміли механізм відстоювання власних прав у суді. Звертаю вашу увагу на те, що в доробці таких тяжб багато є виграних на користь простих громадян.

Яку межу Ви ніколи не переступите у своїй професійній діяльності?

Підтримка явно незаконних і злочинних ідей – це перше. А друге – я ніколи не підтримаю того, що Біблія визначає гріхом. Сьогодні вже з’явилися певні навіть релігійні спільноти, які почали толерувати одностатеві стосунки. Для мене це однозначне питання. Біблія називає це гріховним і неприроднім єднанням, за яке призначене покарання. Те саме стосується абортів, вакцинної політики тощо. Я про це говорю постійно. У мене навіть з’явилися власні хейтери, які присвячують мені цілі статті. Базові речі, які говорять про людяність, справедливість, право та істинність, яка закладена в Біблії – очевидно через це я ніколи не переступлю.

Свого часу, Ви започаткували Рух протидії корупції. Що вдалося зробити за період активної кампанії?

Цей Рух було започатковано як логічне продовження Революції гідності. Я його створював із розумінням того, що в Україні більшою проблемою є не топова корупція, а саме низова. Це дуже невдячна робота. Багато людей і сьогодні не розділяють зі мною тієї думки, що низове хабарництво – є злом, з яким потрібно боротися. Надбанням нашої ініціативи стала розробка Декларації безхабарності. За кілька років нашої роботи тисячі людей підписали цей документ – особисте зобов’язання відмовитися від хабарів у повсякденному житті. Особливо ми працювали з молоддю. Моїм завданням було охопити критичну масу українців, щоб вплинути на громадянську свідомість і знизити рівень низової корупції. З часу, коли в мене з’явилася власна сім’я, фокус моєї діяльності змістився більше на правозахисну діяльність. Я знаю, що й досі у різних містах триває ця ініціатива. Бо запит на цю проблему залишається.

У 2015-2017 роках тривав судовий спір між телеканалом СТБ та Асоціацією журналістів «Новомедіа» щодо трансляції двох передач «Битва екстрасенсів”, “Слідство ведуть екстрасенси”. Ви захищали позицію «Новомедіа», що подібні телепрограми шкодять моральному, духовному та психічному здоров’ю глядачів. Чому ви долучилися до цієї справи?

Не тільки цю кампанію я підтримував, але й інші, які мені довелося вести, захищаючи інтереси природньої сім’ї в Україні, інтересів дітей – разом з рухом «Всі разом!», Асоціацією «Новомедіа» та іншими організаціями.

В Україні існує серйозна демографічна проблема. Нажаль, ми не відтворюємося як нація. Щороку ми втрачаємо сотні тисяч нашого населення. Через телебачення пропагуються речі, які нівелюють цінність сім’ї, культури поваги до батьків, ціннісного ставлення до народження та виховання дітей. Це справжня національна загроза і питання національної безпеки. Тому, потрібно судитися проти цих деструктивних явищ, принаймні хоча б для того, щоб привернути увагу до кризових аспектів суспільного життя. Медіа надзвичайно відповідальні за той вплив, який вони чинять транслюючи аморальний контент. Не меншу відповідальність несе й Кабмін, який впроваджує багатовекторну антисімейну політику. Свідома позиція громадян формує протидію цим тенденціям і консолідує здорові просімейні сили в коаліцію спротиву.

Ви створили власний ютуб-канал. Зовсім недавно кількість підписників перевалила вже за 300 000. Про вас багато пишуть. Серед іншого вас звинувачують, що Ви поширюєте фейки…

Спілкуючись з багатьма людьми, зрозумів, що існує запит на достовірну інформацію з широкої низки правозахисних питань. Тому я вирішив створити власний ютуб-канал, щоб безкоштовно консультувати та інформувати українців про їхні права та механізми юридичного самозахисту. Особливої актуальності такі блоги набули в період карантину, коли громадянські свободи були несправедливо обмежені урядом. Свій канал я розцінюю як суспільний рупор. Він дає мені можливість говорити про актуальні суспільні виклики і консолідувати громадськість навколо просімейного порядку денного.

Медіа, які розгорнули так звану «антифейкову» кампанію проти мого каналу – це показник моєї результативної роботи. Я сприймаю це, як визнання впливу мого каналу на суспільну думку. Ці організації фінансуються фондами Сороса, який є активним захисником тотального вакцинування й підтримки ЛГБТ-диктатури у всьому світі. Саме ці питання я висвітлюю у своїх блогах. Я маю юридичний досвід і необхідні експертні знання з цих проблем. Веду цілу правозахисну антивакцинну кампанію та захищаю права природньої сім’ї в суді.

Мої опоненти, намагаючись мене звинуватити, поводяться дуже дивно… Замість того, щоб довести фактами, де я кажу, на їхню думку, неправду, вони використовують формулювання «часткова маніпуляція». Але ви ж розумієте, що будь-який вислів можна назвати маніпулятивним! Наведу приклад, який трапився навколо мого відео про національне профілактичне щеплення вакциною проти COVID-19. В ньому я проаналізував використаний в офіційних джерелах вислів про те, що тільки всеохоплююче щеплення є безальтернативним шляхом для подолання поширення цієї хвороби в Україні. Мій коментар стосовно того, що такої вакцини взагалі не існує ще, а якби існувала – відсутні результати пробації її ефективності, тому як можна стверджувати, що те чого немає, може бути єдиним вирішенням проблеми – маніпуляція, фейк! А вони натомість, беручи мої слова, назвали їх маніпуляцією. У Джорджа Оруела є твір під назвою «1984». Автор придумав неіснуюче Міністерство правди. Так от, сьогодні з’явилася ціла низка подібних організацій, які оголосили себе викривачами «фейків», при цьому маніпулятивно підмінюють науку та експертний підхід – створенням викривленої реальності за грантові кошти соросівських фондів.

                                       Найголовніший виклик для нашого суспільства – це розуміння де є правда, а де брехня.

 

Хочу наголосити, що правду по справі наділений  встановлювати лише суд. Нещодавно Верховний Суд виніс рішення, яким визначив, що людина, яка у своєму твердженні не використовує фактичні дані, не зобов’язана доводити правдивість своєї думки. Стаття 34 Конституції України забезпечує право громадянина на вільне висловлювання власної думки та переконань. Зараз через фальшиві фонди чиниться спроба цензурувати правду, яку висвітлюють чесні дописувачі, особливо щодо питань карантину, сім’ї, вакцинації… Це цілеспрямована кампанія не тільки щодо мене, але й щодо тих, хто має сміливість говорити правду про ЛГБТ-ідеологію, висловлювати свою думку про різноманітні збочення і залишатися тверезо мислячою людиною, яка підтримує сімейні цінності й виступає за правду.

Ми живемо в епоху постправди. Який виклик для нашого суспільства в цей період є визначальним?

Найголовніший виклик для нашого суспільства – це розуміння де є правда, а де брехня. Такого періоду брехні та інформаційної маніпуляції, як зараз – переконаний, – ще ніколи не було! Тому розуміння справжності та правдивості процесів, які відбуваються – це найбільший виклик. А для цього потрібно зберігати критичне мислення. Я пам’ятаю слова одного з найкращих фахівця з конституційного права і мого викладача Віктора Кравченка: «Нікому не вірте!» Це не стосується рідних людей чи стосунків з близькими. Це стосується політики, влади та правоохоронної системи.

Все треба випробовувати. Тому шукання альтернативної інформації, роздумування, ставлення під сумнів, а також пошук та співставлення думки авторитетних фахівців, незалежних експертів – єдина порада. Критичний аналіз будь-якої інформації, вивчення справи і пошук кінцевого бенефіціару, розкриває справжні мотиви і природу відповідної інформації.

Розмовляв Роман Аблязов, рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram