Сім днів оборони і служіння: наші люди та історії 

Минуло сім діб від повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сім діб жаху, геноциду українців, знищення мирних жителів, мародерства окупантів. Разом з тим, це сім діб національного патріотизму, згуртованості, відваги, посилених молитов, Божих див, волонтерства та громадської активності. Українці за ці сім діб стали як ніколи рідними і на ділі проявляють турботу одне про одного. Збройні сили України гідно захищають територію держави. А прості люди вкотре доводять – бездіяльність нам не притаманна. Кожен робить те, що в його силах. Хтось молиться, інший копає окопи, хтось воює, а хтось евакуює людей, ще інші привозять харчі й одяг. Серед учасників та друзів руху «Всі разом!» по всій країні багато людей включилися і служать своїй державі та українцям різними методами.

Слова із Біблії на протитанкових їжаках

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає» або живі приклади чудес

Капелани та хлопці з передової розповідають про силу молитви віруючих людей, Божу охорону та неймовірні дива. А серед багатьох інформаційних сповіщень в соціальних медіа виринають світлини про нашу, українську, ментальність: чесну, сильну і безстрашну. Чого варті залишені в холодильнику для напоїв кошти за воду! А об’єднані жителі села, які не пропускають ворожу техніку! А смільчаки, які на ходу зупиняють танк! Чи голови міст, які не віддають ні шматочка землі навіть під страхом загинути. Врешті-решт, Президент, на якого полює кремль…

Жителі Енергодару не пропускають техніку ворога

Навіть злочинність в деяких областях з початку війни дорівнює нулю! В соцмережах люди поширюють текст про те, що навіть погода сприяє українцям: «Кажуть, що десант з білорусі на Волині не міг приземлитися, бо сильним вітром занесло назад за їхній кордон. А Чорне море так бушує, що морфлот расії нічого не може зробити. І мітки, що ставлять диверсанти, засипає снігом. Бог з нами, Україно. До перемоги!» В різних чатах люди пишуть про потребу в молитвах та Божій охороні.

Крупнокаліберний снаряд, який не розірвався у спальному районі Харкова

До речі, при дива. Капелан Ігор Плохой, голова організації «Християнський фронт» і резидент Кабінету експертів, перебуває на захисті околиць Києва. Він каже: «Завдяки молитвам колона окупантів постійно розривається, вони роблять помилки, не можуть об’єднатися в потужний кулак. Це видно, що Господь змішує плани, вони дезорієнтовані. В різні дні двічі скидали бомби, вони потрапляли в ліс і нікого не поранили». Дружина Ігоря Ольга каже, що її чоловік ніколи не залишить гарячі точки, бо він християнин і військовий капелан, а також патріот. Ще одним чудом є те, що в різних містах бомби падають і не вибухають.

Капелан Ігор Плохой тримає оборону

Учасник тероборони Діма Гордійчук розповідає: «Декілька разів ворожа армія була за кілька кілометрів до нашого села на Київщині і Бог відводив, так ні разу і не зайшли. Наші попідривали всі підступи. В нашому селі втрат немає, є будинки де вікна повипадали, але то не сильно. А так дякувати Богу».

Церкви як бомбосховища і точки допомоги

Олег Подкопаєв, пастор, депутат Криворізької міської ради, організатор сімейних вуличних заходів «Всі разом за сім’ю!» лишається у своєму місті. Він розповідає, що вже дві церкви надають людям прихисток як бомбосховища. Саме там Олег і допомагає – організовує побут людей. А також надає моральну підтримку. Він каже, що люди як ніколи згуртовані та дієві: «Ця ситуація дуже глибоко торкнулася всіх. Якщо події 2014-го в нашому регіоні зачепили до 30% населення, то зараз кожен зрозумів, що проблема стоїть на порозі і ти нікуди від цього не можеш втекти. Допомагати долучаються всі. Коли сказали, що треба пляшки, їх почали зносити з усіх усюд сотнями. І не тільки пляшки – так з будь-чим». І додає: «В місті спокійний настрій, налаштованість на перемогу, на захист до останнього, бо іншого варіанту нема, ніхто не збирається тут здаватися Росії. У Кривому Розі своя атмосфера і окупантам тут буде непросто».

Вхід до церкви, яка служить бомбосховищем та вміщає 150-200 людей

Олена Львова, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ, резидент Кабінету експертів, також організувала в Києві бомбосховище на базі церкви. Разом із чоловіком Сергієм вона забезпечує їжею, постільною білизною та надає моральну підтримку близько 50 киянам. Зізнається, що крайні два дні люди навіть не виходили вдень на вулицю, весь час проводили в сховищі.

Сергій та Олена Львови служать людям в бомбосховищі

У Херсоні моральну та духовну підтримку своїм містянам надає Жанна Степанова – партнер руху «Всі разом!», пастор. Жінка кожні дві години проводить спільні молитви та підбадьорює словами із Святого Письма. Для руху «Всі разом!» вона розповідає: «Зараз (станом на 13:00 2 березня – ред.) в Херсоні присутні російські окупанти. Стріляють хаотично в різних напрямках. Хлопці з ВСУ просять, щоб люди були дома. Тому ми всі вдома, і кожні дві години виходимо на молитву. А що нам ще робити. Підбадьорюєм одне одного, не даємо один одному впасти в відчай».

Сергій та Олена Львови служать людям в бомбосховищі

У Харкові також є свій центр духовної та моральної допомоги. Його уособлює резидент Кабінету експертів, психолог та пастор – Роман Аблязов. Разом з дружиною та двома дітками, Роман сміливо тримає оборону та заспокоює харків’ян. Каже: «Ситуація дуже складна. Переміщення містом заборонено. Наразі відсутня електрика у нашому районі. Постійні вибухи. Молимося, місто не здаємо».

Передова й евакуація мирних жителів

«Ось де пасує депутатський значок! Служу в ЗСУ як офіцер, бо не можу бути осторонь», – говорить Григорій Угнич з Кременчука. Він – депутат міської ради, організатор вуличних сімейних заходів у своєму місті. А нині – захищає свою країну на передовій. Григорій каже: «Велике диво стосовно людей волонтерів, вони як «ріг достатку»: нескінченно рвуться допомагати військовим».

Детутатський значок на військовій формі

Окрім державних структур, українці своїми силами намагаються евакуювати людей із гарячих точок. Одну із таких команд зібрала Олена Хачатрян, представник руху «Всі разом!» в Житомирі. Жінка за кілька днів змогла перевезти в безпечне місце десятки осіб. Ще одну команду з евакуації очолює Олександр Зайцев, організатор сімейних заходів “Всі разом за сім’ю!” у Вінниці. Він зібрав кілька легкових машин та мікроавтобус, які відвозять колоною людей у безпечні місця. Чоловік зміг навіть пробратися на лівий берег Києва, аби забрти звідти півсотні пасажирів.

Команда Олександра Зайцева

Крім того, учасники руху «Всі разом!» із західних регіонів країни приймають до своїх осель людей із східних та центральних точок. А також обладнують церковні приміщення, офіси під хостели, забезпечують чистою постільною білизною, їжею, гарячою водою.

За сім діб Україна стала іншою. Українці показали усьому світові, а головне собі – ми дружня самодостатня і жива нація. Ми йдемо на допомогу нехтуючи власним комфортом, ризикуємо заради порятунку і перемагаємо! Україна житиме, бо в ній живуть прекрасні люди! Попри все, тримаємо оборону, молимось до Бога про мир і перемогу.

Слава Україні! Героям слава!

Слава Ісусу Христу! Навіки слава!

Ольга Дацька, Рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram