Примара меморіального військового кладовища: що заважає Україні побудувати памʼятку?

В Україні планують створити Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). Це загальнонаціональне місце вшанування та увічнення пам’яті загиблих (померлих) Захисників України. Але реалізація даного проєкту затягнулась на майже 10 років. Навколо створення кладовища розгорнулось багато скандалів.

Родини загиблих героїв, які планують поховати своїх рідних на меморіальному кладовищі, обурені затягуванням процесу. Влада неодноразово змінювала місце, на якому буде створено кладовище. В процесі розробки дизайну намогильників з’явились люди, які виступали проти форми намогильного каменю у вигляді хреста. А також нещодавно виникли підозри про ймовірні корупційні схеми в тендері на будівництво пам’ятки.

Ідея проєкту
Реалізацією проєкту займається Міністерство у справах ветеранів. На сайті міністерства зазначено, що ідея створення Національного військового меморіального кладовища націлена на створення цілісного та унікального меморіального комплексу. Завдяки ньому планують реалізувати фундаментальні засади державної політики у сфері вшанування та увічнення пам’яті померлих Захисників України.

Меморіальний комплекс включатиме військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди. Він буде створений для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов’язків та присяги на вірність українському народу.

Затягування будівництва
З початком російської агресії на сході України у 2014 році загинула велика кількість військовослужбовців, захисників України. В результаті цього з’явилась пропозиція спорудити НВМК. Будівництво було передбачено на 2015—2018 роки. Але завдання не було виконане і перейшло до Плану заходів з увічнення пам’яті захисників України на період до 2025 року.

Законопроєкт про створення НВМК готувався декілька років. Його розробляло Міністерство розвитку громад і територій України за участю фахівців Українського інституту національної пам’яті, Міністерства культури та інформаційної політики України та Міністерства у справах ветеранів України. Верховна Рада підтримала його 31 травня 2022 року. Згодом 4 жовтня 2022 року Уряд утворив Державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» у сфері управління Міністерства у справах ветеранів.

Але після підписання законопроєкту почалися проблеми з вибором місця, тому процес створення затягнувся на два роки. Лише 15 березня 2024 Уряд затвердив рішення щодо розміщення Меморіального кладовища військових у Гатненській громаді, Фастівського району, Київської області. Проте лише в липні цього року був оголошений тендер на будівництво першої черги кладовища. Навколо тендеру виникли скандали про корупційні схеми.

«Третій рік без кладовища. Перші герої війни, які віддали свої життя, щоб зупинити ворога, залишаються в моргах і квартирах своїх рідних. Відповідальні за це посадові особи вдають дурника і топлять родини загиблих у безкінечних говорильнях круглих столів та конференцій, де все наперед визначено», – зазначає журналіст Тетяна Даниленко.

Місце розташування меморіалу
Щодо місця розташування кладовища в суспільстві точилися довготривалі скандали. Спочатку місцем для цього обрали Лису гору у Голосіївському районі Києва. Проте громадським організаціям та активістам, це рішення не сподобалось. Тому земельна комісія Київради зазначила про недоцільність створення місця поховання на Лисій горі. Далі пропонувалися території Співочого поля у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі, пустир біля Берковецького кладовища та ще кілька місць. Але всі ці локації були відхилені з різних причин.

Врешті, 23 березня 2023 року був представлений проєкт розташування Національного військового меморіального кладовища у Биківнянському лісі вздовж Броварського шосе. І вже через місяць Київрада відвела для створення кладовища 8 га муніципальної землі у Биківні.

Однак Кабінет Міністрів неочікувано для родин загиблих захисників затвердив реалізацію проєкту на території Гатненської сільської територіальної громади. Близьким родичам загиблих героїв, прах котрих чекає на гідне поховання, це рішення не сподобалось. Тому вони 26 вересня 2023 року на Майдані Незалежності в Києві організували протест. Між родинами загиблих та владою триває конфліктна ситуація з приводу невизначеності місця розташування кладовища

Форма намогильного каменю
В квітні цього року з’явилися люди, які виступали проти форми намогильного каменю у вигляді хреста. Вони хотіли поглумитися над загиблими військовослужбовцями християнами. Проте зусилля цих активістів не закінчились успіхом. Міністерство у справах ветеранів України затвердило форму хреста як один з двох варіантів каменю. Виконавець волевиявлення загиблого захисника обиратиме, який зразок намогильника буде у загиблого воїна.

Ймовірні корупційні схеми
3 липня було оголошено тендер на будівництво першої черги та проєктування другої черги НВМК. Тендер тривав до 24 липня, проте до цього часу пропозицій не було надано. Умови торгів були достатньо жорсткими. Тому «НВМК» продовжила термін подачі ще на 5 днів. В цей термін було подано заявку від консорціуму “Білдінг Юа”, який і став переможцем відкритих торгів з особливостями будівництва НВМК перших двох пускових комплексів із ціновою пропозицією 1 млрд 750 млн.

За відомостями аналітичної системи YouControl, консорціум «Білдінг Юа» створено 4 липня 2024 року – наступного дня після оголошення тендеру. Саме цей факт викликав обурення та підозри в суспільстві. Медіа та активісти зазначають, що це виглядає підозріло та схоже на корупційну схему.

«На практиці таку оперативність уявити важко. Це підштовхує до думки, що компанії, імовірно, знали про тендер та його вимоги завчасно», — коментує фахівець з моніторингу публічних закупівель TI Ukraine Ярослав Пилипенко.

Засновниками «Білдінг Юа» виступили три підприємства: «Євроелітбуд», «Акам» і ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50». Суспільство також обурив той факт, що раніше співвласницею «Броварського шляхово-будівельного управління №50» разом із киянином Віктором Гавриленком рахувалася громадянка Росії Таміла Свірідова.

Крім цього, моніторинговий ресурс DoZorro виявив схожість імені, прізвища та по-батькові між переможцем тендера, директором «Євроелітбуд» та його проєктантом, керівником «Терра інжиніринг». Ресурс припускає, що це може бути одна і та сама людина.

Рідні загиблих військовослужбовців обуренні затягуванням будівництва
“Мені соромно перед своїм сином, що за 10 років від початку війни держава не спромоглася розпочати будівництво такого рівня військового кладовища. І за три останні роки нарешті з’явилася реальна можливість почати з гідністю вшановувати і ховати наших героїв, “воїнів світла”, які виборюють нашу перемогу і незалежність”, – сказала засновниця ГО “Серце Назовні” Віра Литвиненко.

“Насправді, критично ставляться до будівництва ті, хто не дотичний до війни зовсім, котрих, на щастя, це оминуло. Люди не розуміють, навіщо це потрібно. Питання в тому, щоб кожна людина, яка віддала своє життя, не була забута. Для цього це робиться. Це велика історична пам’ятка для всього нашого народу, який нищать”, – заявила дружина загиблого “азовця” Вікторія Красовська. Родичів цитує «Укрінформ».

Всі разом!

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram