Опубліковано історії учасників конкурсу сімей-переселенців

Актуально
15.02.2016

За увесь час конкурсу для сімей переселенців «Всі разом – у Різдво!» на електронну адресу громадянського руху «Всі разом!» надійшло 40 історій від переселенців, які покинули Донбас та Крим через окупацію і початок воєнних дій. Це ті люди, які вирішили переміститися туди, де можна вільно жити і не боятися за свої погляди. Туди, де можна виховувати дітей та не боятися вибухів, стрільби та залякування. В кожній із цих сорока історій є своя родзинка. Це – прожите життя, прожите нелегко, але гідно.


Щоб ці історії залишилися не тільки у базі «Всі разом!», але й принесли користь громаді, організатори конкурсу вирішили опублікувати кілька історій, щоб підбадьорити інших переселенців, які опиняються у подібних ситуаціях.
Перша опублікована історія Бахаревої Маріонелли. У ній вона розповідає про те, як вирішили не піддаватися проросійській владі, як зрозуміли, що варто цінувати життям і як багато допомагали волонтери, добрі люди. Статтю під назвою: «Коли мене питають: українка я чи росіянка, я з радістю відповідаю:”Я – людина! Не стосується мене війна грошей і олігархів”» можна переглянути тут.

Ukraine-eduna
Куриленко Едуард та Надія – друга сім’я, історія яких опублікована. Зараз вони живуть у Слов’янську. Із своїми чотирма дітьми вони встигли пройти крізь дуже складні моменти, але все ж не зламалися, а навчилися ще більше цінувати сім’єю. “І не потрібно війни, не потрібно втрат, щоб розуміти цінність і важливість того, хто поруч!”– замітку можна прочитати тут.
Лисечко Світлана написала історію про складні переживання: як чоловік втратив справу, у яку вкладався більше 12 років, як померла її мама, і як вона переживала про життя пораненого чоловіка. Світлані вдалося пройти крізь усі ці труднощі майже в одиночку, але вона боролася, знаходилися добрі люди, котрі приходили просто з вулиці і допомагали. «Как оно: почти потерять любимого, навсегда разлучится с матерью и в один миг утратить то, над чем трудились более 12 лет?» читайте тут.

4
13-річна Лівінова Поліна з Макіївки написала про світле майбутнє, яке уявляє, про ті цінності, які допоможуть збудувати країну такою, як вона мріє. Дівчинка дуже пишається своєю державою, попри те, що у свої 13 побачила багато страждань та горя, віра у неї таки не вмерла! «13-річна Поліна із Донбасу: “Дім – там, де можна не боятись виявляти любов до своєї країни та вдягати вишиванку на свято!”» читайте тут.

images
«Рецепт щасливої сім’ї від переможців конкурсу есе з Донбасу» ви можете перечитати тут. Сім’я Смолієнко поділилася секретами, що допомагало і зараз допомагає мати щасливу сім’ю за будь-яких обставин. По-правді ці поради допоможуть кожній родині укріпити свої взаємини у подружжі та з дітьми.
Яцук Станіслав поділився думкою, що все ж таки неможливо втратити те, що є найціннішим. Статтю «Никакие удобства, деньги, машины, квартиры никогда не заменят радость быть рядом со своей семьей» читайте тут.

30
Левченко Єлизавета написала зворушливу історію про рідне місто Луганськ, де вона народилась, ходила у школу, одружилась, народжувала дітей, а тепер прийшлося покидати домівку і переїжджати до сестри у Маріуполь. «Історія сім’ї корінних луганчан: жили надією на повернення» дивіться тут.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram