Ковідні ґетто у Китаї спонукають повстання

Листопад у Китаї був стресовим не тільки для влади, але й для мешканців. Адже через ковідні обмеження, які почали вводити, народ обурився й почав активні протести на вулицях густонаселених міст Китаю та студентських містечках.

11 листопада у Китайській Народній Республіці (КНР) виявили 10 729 нових випадків зараження коронавірусною інфекцією. Для влади це стало приводом для жорстоких дій. Тому вони вирішили ввести локдаун та зачинити всі можливі місця скупчення людей: парки, лікарні, що працюють з обмеженим доступом, школи в онлайн, магазини та ресторани, а працівників відправили на вимушений карантин.

Але спосіб, яким влада почала боротися із цими показниками захворюваності, м’яко кажучи дивний. Зачиняти людей у своїх домівках, або якщо тебе застали на вулиці без тесту або з негативним показником, то взагалі не впустять до будинку. Згодом, побудова нового міста-ґетто для інфікованих.

@easternstandardtimes China’s Zero-COVID Policy meant lower rates of COVID infection than most other countries, but Western media has circulated violent flaws in China’s lockdown system in Shanghai. What’s been happening in Shanghai?#china #shanghai #covid #shanghailockdown2022 #shanghailife #livinginchina #chinalife #expatinchina #chinatiktok #learnontiktok #lockdownlife #chinalockdown ♬ original sound – EasternStandardTimes

24 листопада сталася смертельна пожежа в Урумчі, столиці Сіньцзяна, на крайньому північному заході Китаю. За офіційними даними загинули десять людей, у тому числі троє дітей. Не врятували їх, через те, що пожежна служба не змогла наблизитися до охопленого вогнем житлового будинку. Адже, перед пожежею, будівлю було повністю заставлено огорожами. Через карантинні заходи, які застосувала влада Китаю, вогнеборці не змогли вчасно дібратись до жильців будинку. Місцеві звинувачують даний фактор, що завадив рятуванню людей та призвів до смертельних наслідків. Це і стало безпосереднім поштовхом до масових протестів, які також були помічені в університетах Пекіна, Сіаня та Нанкіна.

Протести в Урумчі 25 листопада

На вулиці де народ Китаю вийшов протестувати, тримаючи  у руках чисті аркуші паперу. Чисті – на знак мовчазного протесту, що пояснюється прагненням уникнути арешту. Також тому, що в країні панує повсюдна цензура. Вигукували кодові слова та заклики до відставки голови КНР, Сі Цзіньпіня: «Йди геть!». Також протестувальники залишали квіти та свічки в пам’ять жертв, – зазначають у Washington Post.

@galynaostapovets Китай окутали масштабні протести #китай #china #протести #ковід #протест #мітинг ♬ оригінальний звук – Галина Остаповець

Такі революційні дії із застосуванням сили з обох сторін надзвичайно рідкісні в Китаї, тому що влада швидко викорінює всі форми інакомислення, адже вважає це загрозою для блага держави. Особливо остерігається протестів в університетах, де в 1989 році брали участь близько 100 тисяч студентів, тривалістю в кілька місяців.

Тисячі протестуючих на площі Тяньаньмень у Пекіні, 2 червня 1989 рік

У історії Китаю це було в останнє, коли в країні відбулися продемократичні демонстрації, що поширювалися країною на кілька великих китайських міст. Закінчилося все 4 червня 1989 року кривавим розгоном студентів і різаниною на площі Тяньаньмень у Пекіні. Але ковідні обмеження та резонансні події пов’язані із локдауном – вперше за 33 роки, оновили історію КНР у листопаді 2022 року.

Площа Тяньаньмень, 4 червня 1989 рік

По всій країні, і не лише в університетах, громадяни, схоже, досягають точки кипіння. В ім’я досягнення «нульового ковіду» китайці пережили майже три роки невблаганного контролю, який примусив багатьох бути запечатаними у їхніх домівках або відправлених до карантинних таборів.

Саме так, буквально за лічені дні було побудовано ледь не житлові комплекси з умовними «домівками» для хворих. Але більше вони нагадують в’язниці. Вдень поліція ходить у всі можливі людні місця, і навіть метро, перевіряючи наявність тесту. Який до речі, потрібно здавати щодня, повідомляє Daily mail. Щоб зробити тест, потрібно спочатку прочекати величезну чергу. Мешканці повинні проходити повторні тести на коронавірус і стежити за своїм рухом і станом здоров’я.

xi’an city
Construction of another covid quarantine camp is about to finish.
2022/1/11 pic.twitter.com/iI9YDA7Odp

— Songpinganq (@songpinganq) January 11, 2022

З початку пандемії Китай використовував коди здоров’я на мобільних телефонах для відстеження стану здоров’я людей. Колір цих кодів – червоний, бурштиновий або зелений – під час масових перевірок, вирішують чи можуть користувачі виходити з дому, користуватися громадським транспортом і заходити в громадські місця, чи повинні перебувати на самоізоляції.

Наразі в Китаї ввели послаблення карантинного режиму, але постає декілька відкритих питань: де будуть використовуватись ці ґетто – побудовані містечка для примусового проживання меншин. На що готова піти влада задля збереження громадян від розповсюдження ковіду у містах? Адже їхні нинішні дії призводять до резонансних подій всередині країни. Нагадаю, вперше після останнього кривавого розгону 1989 року.

“Всі разом!”

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram