Кабінет експертів провів круглий стіл на тему «Ціна землі»

21 березня 2019 в Києві відбувся круглий стіл «Ціна землі», який зібрав науковців, громадських діячів, священнослужителів та політиків. Серед ключових питань в дискусії піднімалися теми про цінність землі, чи можна продавати землю, хто має право господарювати на українській землі, збереження та примноження родючості грунту, обговорювали концепцію підготовки управлінців і господарників для роботи на землі нового типу.

Зіновій Свереда, доктор соціальної економіки, засновник Академії Етики та Економіки, резидент Кабінету експертів відкрив своїм виступом. Його промова торкалася аграрної кризи в Україні та пошуку її першоджерел. Промовець наголосив, що розвивати аграрний сектор без усвідомлення та переосмислення сільськогосподарської етики – неможливо. Земля потребує господаря. Реформу необхідно розглядати в аспекті господарювання малих та середніх господарств. Неможна переоцінити в цьому плані розвиток саме сімейних господарств, кооперативи та «оживання» окремих громад через активізацію власного сільськогосподарського потенціалу. Зіновій Свереда запропонував три кроки для реформування галузі:
– продовжити мораторій на продаж землі. Створити державний реєстр землі. Таке явище, як рейдерство фермерських господарств можна подолати шляхом утворення спілок пайовиків. А кожний господарник має пройти аграрне навчання;
– впроваджувати аграрну освіту на навчання за новим змістом та зразком. Підготовка молодих управлінців здатних з піклуванням ставитися до землі, у яких буде довгострокове бачення збереження та примноження потенціалу грунтів тощо. Пан Зіновій звернув увагу присутніх на те, що багато селян не цінують свої приватні наділи лише тому, що не знають як господарювати на них;
– створювати умови для ринку збуту сільськогосподарської продукції. Місцеві громади мають підтримувати свого власного регіонального виробника.

Варто зрозуміти, що розвиток громади – без розвитку малих господарств в ній неможливий. Тому місцева підтримка і просування власного продукту громади –  має стати пріоритетним економічним напрямом для органів місцевого самоврядування.

Людмила Старікова, керівник аналітичного центру Аграрного союзу України розкрила зміст Дорожньої карти відкриття ринку землі в Україні. Зокрема, вона наголосила на тому, що мораторій на продаж землі не є запобіжником купівлі-продажу землі. А державний земельний кадастр не взмозі стати основою для відкриття ринку землі. Тому ринок купівлі/продажу землі на сьогодня суттєво тіньовий.

Говорячи про засади відкриття ринку землі, необхідно визначити першочергові завдання: забезпечення стабільності діючих підприємств, створення можливостей для розвитку аграрної сфери, забезпечення соціального захисту селян. Тому стоять завдання перед законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади,  а також на корпоративному рівні та органами місцевого самоврядування.

Зокрема: прийняття нових законів “Про консолідацію земель сільськогосподарського призначення”, “Про цілісний майновий комплекс аграрного підприємства», “Про соціальний захист сільського населення” та зміни до існуючих; формування якісних проектів землеустрою адміністративно-територіальних одиниць, розв‘язання проблеми накладання меж, заповненням прогалин в Державному земельному кадастрі; договори емфітевзису, договори довічного утримання та/або спадкові, право набувальної давності, сервітут за рішенням суду, перекупка корпоративних прав КСП у правонаступників, стандарти соціальної підтримки орендодавців, моніторинг ринку і конкурентоздатні умови користування ділянкою, альтернативний соціальний захист, розвиток МСБ на селі.

Пані Лариса зауважила про необхідність створення Національної Земельної Асамблеї як спеціального національного консультативного органу для забезпечення суспільного консенсусу та аналітичного супроводу відкриття ринку землі.

о. Віталій Храбатін, референт зовнішніх зв’язків Пасторально-міграційного відділу УГКЦ  на круглому столі поділився сучасністю поглядів митрополит Андрея Шептицького на ставлення до землі та господарювання на ній. Промовець зазначив, що земля потрібна для того, щоб стати народом. Вона не є самоціллю, а засобом для національного становлення. Народ не може бути власником землі, а лише господарем. Тому, що земля має свого Творця, який передав землю як дар людині. Стоїть завдання виховувати вдячність і відповідальне ставлення до землі серед молоді. Зокрема і в тому, щоб не занедбувати її, а доглядати через розумне господарювання.

Сучасна молодь не розуміє «вартості» землі – в чому її цінність. Тому у побуті існує начебто рішення – позбутися зайвого балансу через продаж. Церква має також залучити всі ресурси для аграрної освіти своїх прихожан. Безумовно, що без родини, сімейних традицій та цінностей спадкового господарювання на землі – не обійтися.
Сільське господарство – це суттєвий чинник для зрушення національного економічного росту. І кожну окрему родину на селі варто навчати земельному господарюванню  і всіляко підтримувати  у виробництві. «Бідність народу – у його неорганізованості», – підтвердив о.Віталій, процитувавши слова митрополита Андрея. Тому реформування аграрної галузі має важливу складову частину – створення кооперативів серед  пайовиків і безумовна аграрна освіта молоді.

Сергій Пастушенко, доктор технічних наук, професор підняв питання проектування успішного майбутнього господаря української землі. Розпочинаючи свій виступ, пан Сергій наголосив, що ціна землі складається з якості національних грунтів, їхньої родючості збереження та меліорації. Особливе місце в цьому ланцюжку займає людина. Саме та, яка щиро любить свою землю, є професійно підготовленою і духовно освіченою. Таким має бути науково-педагогічний працівник або педагогічний працівник системи вищої аграрної освіти України, який готує нові кадри для аграрної галузі. Неможна допустити, зауважив промовець, щоб у господарюванні на землі панував технократичній підхід. Кожний майбутній агроспеціаліст має усвідомити власну етичну концепцію ставлення до землі і свого місця у господарчих процесах. Якщо земля – це дарунок Божий людині, то саме спеціалісти, які господарюють чи пайовики мають нести персональну карну відповідальність за недбале та злочинне ставлення до неї та її ресурсів. У висновку, Сергій Пастушенко зазначив, що якість вищої агроосвіти має бути підвищеною зокрема і за рахунок духовної, етичної компоненти.

Вікторія Гордійчук, кандидат сільськогосподарських наук, головний спеціаліст Українського центру екології грунтів у своєму виступі говорила про практичний аспект грунтозберігаючого землекористування. Зокрема, йшла мова про деякі проблеми в управлінні грунтовими ресурсами. Виступаюча наголосила на  неспроможності (фермера) чи небажання (агрохолдинга) підтримувати родючість грунтів, недостатній рівень агротехнологій, відсутність об’єктивної ціни грунтових ресурсів, справедливого оподаткування і відповідного фонду коштів, необхідних для підтримки родючості грунтів; що кошти, які надходять від сплати податку за землю, не використовуються на відновлення і охорону родючості грунтів; відсутній механізм реалізації існуючих нормативних документів щодо охорони грунтів і їх родючості.

Розкриваючи експертні пропозиції для вирішення проблем в галузі, пані Вікторія запропонувала деякі аспекти удосконалення системи управління грунтовими ресурсами. В плані завдань передбачені наступні:
-підвищувати свідомість та обізнаність землекористувачів щодо значеннчя і важливості збереження родючості грунтів. Розвинення почуття відповідальності;
– впроваджувати грунтоохоронні, вологозберігаючі агротехнології;
– визначити справдливу ціну грунтових ресурсів, оподаткування і використання коштів від сплати за землю для підтримання родючості грунтів;
– удосконалити механізм реалізації нормативних документів щодо охорони грунтів та їх родючості та систему моніторингу грунтів України.

Протягом всієї дискусії за круглим столом, учасники жваво та динамічно обговорювали питання порядку денного. Звучали різні думки, навіть диаметрально протилежні. Але змістовна полеміка все ж таки об’єднала всіх присутніх в розумінні того, що питання продажу землі в Україні не на часі. Держава, громади та експерти мають продовжувати обговорення визначення вартості української землі, підвищуючи її розумним господарюванням та управлінням.

Кабінет експертів ГО «Всі разом!» провівши цей круглий стіл – започаткував новий за змістом і концепцією дискурс про етичні аспекти ставлення до землі та аграрного господарювання.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram