Фільм «Юрик» і брехня про війну: чому мешканці Маріуполя обурені?
Воєнна драма «Юрик. Дорога не торкаючись землі» вийшла в ефір телеканалу СТБ 24 серпня, в День Незалежності України. Також фільм опублікували на YouTube-каналі виробника фільму «Основа Фільм продакшн». Проте, ненадовго.
Творець продукту «Основа Фільм Продакшн» – організація, яка працює у сфері виробництва кіно- та відеофільмів в Україні. Директор – Тетяна Куц. Фільм був створений на замовлення телеканалу СТБ, також знятий у партнерстві з естонськиим телеканалом ETV.
У промоматеріалах вони зазначили, що стрічка заснована на реальних подіях. Втім, самі маріупольці назвали його вкрай неправдивим. Оскільки у фільмі показали, нібито Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) організувала евакуацію населення. Проте, насправді іноземні співробітники цієї організації залишили місто напередодні, а українські – виїхали у перший день вторгнення.
Коротко про сюжет. У стрічці розповідається про 11-річного хлопчика на ім’я Юрик. Він самотужки покидає зруйнований і захоплений Маріуполь. Тим часом, мамі хлопчика доводиться залишатись у місті, щоб доглядати за бабусею. Мамі вдалось вмовити Юрика евакуюватися з волонтерами, щоб дістатися до кордону з Польщею, де його зустрінуть родичі з Естонії.
Після показу фільму маріупольці відразу почали бити на сполох. Вони говорять, що не розуміють, чому творці стрічки не розповіли реальну історію Маріуполя. Адже саме це, дійсно може торкнутись сердець людей. Масова критика «Юрика» призвела до скандалу, який з кожним днем набував все більшого резонансу.
Вони в один голос почали закликати зняти фільм з прокату. Тим самим припинити приниження страждань людей під час блокади міста. Адже на відміну того, що було насправді, у фільмі демонструють помірне життя. В реальному Маріуполі не було ніяких ОБСЄ, зелених коридорів, сирен, комфортних і освітлених кімнат у підвалах, мобільного зв’язку.
Фрагмент з фільму:
— Рух Всі разом! (@vsirazom) September 7, 2023
Скандал набув ще більшого розголосу й через коментар Тетяни Куц, директора «Основа Фільм Продакшн». У одному зі своїх коментарів у Фейсбуці вона звинуватила жителів Маріуполя в тому, що це нібито їхні дії призвели до вторгнення росіян у місто.
На наступний день Тетяна написала пост-вибачення та сказала, що її коментар був неприпустимим та сформований у пориві гніву.
На її «порив гніву» в коментарях відреагували мешканці Маріуполя, серед них була журналіст Надія Сухорукова.
Докладно про позицію маріупольців, які пережили блокаду міста, описав фотограф Євген Сосновський. Він провів у місті 62 дні з початку війни. Також зміг вивезти щоденник 9-річного Єгора. Наразі, це один з найбільш відомих документів про облогу Маріуполя.
У своєму дописі Євген розповідає: «Виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв’язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної і взагалі будь якої допомоги. Але маріупольці не брешуть. І реальність була у багато разів жахливіша, ніж, навіть, те, про що вони розповідають. Бо багато про що мовчать. Не хочуть згадувати. Вони не хочуть згадувати, бо їм боляче».
З Євгеном Сосновським поговорили про фільм, вигадану евакуацію та реальні події у Маріуполі у студії програми Кабінет експертів. Випуск невдовзі буде опубліковано.
#Юрик: реакція маріупольців у соцмережах
Реагуючи на фільм, який викривляє правду про життя в обложеному Маріуполі, мешканці міста влаштували флешмоб під хештегом #юрик. У соцмережах діляться своїм особистим досвідом про перебування в Маріуполі. Ось декілька дописів за цим хештегом.
Мешканка Маріуполя Анна Дробот пише у своєму диписі: «Не так все було в Маріуполі. ОБСЄ- не було. Евакуації- не було. Зв’язку – не було. Коридорів- не було. Автобусів- не було. Ходити в темряві за водою, як маленький хлопчик в фільмі було неможливо, бо “зніме” снайпер, комендантська година, і страх такий, навіть вдень, не те що вийти, висунути голову надвір неможливо. Все горить, палає, і мертві тіла сусідів біля під’їзду. Облаштовані підвали зі світлом – їх теж не було. Тривога- я чула її в перші два дні. Зв’язку не було. Телефон перетворився в шматок цегли. Який зв’язок з Естонією? Зарядку берегли, більше ніж життя. І зв’язок треба було шукати, бігати і шукати. Так, я знаходила, це правда, а ще я бачила при цьому багато мертвих людей, які теж йшли комусь зателефонувати…а живі були брудні і чекали смерті, за 15 хвилин, за годину, вночі або завтра».
Наталі Кіна також коментує: «Брехливий фільм. Знімати «аби що», спотворювати реальність маріупольського пекла на очах тих, хто з того пекла видерся та знає правду – злочин!».
Також Дмитро Забавін, депутат міськради Маріуполя направив депутатське звернення до Міністерства культури та інформаційної політики, щодо необхідності перевірки всіх обставин та фактів фільму на предмет порушення законодавства.
Нагадаємо, 5 вересня фільм «Юрик. Дорога не торкаючись землі» зняли з показу. Голова організації «Всі разом!» Руслан Кухарчук коментує: «Після суспільного резонансу фільм «Юрик» щойно був видалений з усіх платформ в Україні. Але слід пам’ятати: у дуже багатьох суб’єктів спокуса розповідати брехню про події нашої епохи з часом буде лише зростати. Тому зусилля, спрямовані на збереження повноти правди, якою б вона не була, є надзвичайно необхідними і шляхетними. Нехай правда залишається сильною стороною України і українців».
На офіційних сторінках телеканалу СТБ та «Основа Фільм Продакшн» повідомили про рішення зняти його з усіх своїх ресурсів. Наразі фільм недоступний для перегляду.
Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram
){kind=link}