громадянський рух

“Мова ворожнечі” як тавро і цензура. Європейський контекст

Після Другої світової війни у Європі виникла потреба в ухваленні законодавчих актів, що забороняли би “мову ненависті” або “hate speech”. Мета цих законів – мир та захист від ксенофобії на європейському континенті.

Серед таких документів міжнародного права – Європейська конвенція з прав людини (свобода висловлення думок для всіх, із певними обмеженнями, необхідними, зокрема, “для захисту репутації і прав інших осіб”), Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (зобов’язання покарати за “всяке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті”) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (заборона будь-якої пропаганди “національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства”).

Проблема визначення

Єдиного визначення терміну “мова ненависті” у міжнародному законодавстві не існує. Однак низка міжнародних правових документів визначає критерії розпізнавання “hate speech”.

Це, зокрема, Конвенція про захист національних меншин; Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, присвячений протидії расизму і ксенофобії в Інтернеті, Рекомендація Ради Європи щодо “мови ненависті” №97 (20) та інші.

У Рекомендації “мова ненависті” визначається як “усі види висловлювань, які поширюють… расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, в тому числі…у формі агресивного націоналізму і етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів”.

У цьому сенсі поняття “мова ненависті” поширюється на всі висловлювання, спрямовані проти особи або групи осіб.

Водночас, існує думка, що під категорію “hate speech” має потрапляти не лише агресивна лексика, що закликає до дискримінації чи принижує, а й створення негативних стереотипів щодо певних соціальних груп населення.

Як влучно сказав старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Павло Пушкар, “стереотипи вводяться в загальні правила, які створюють певне ставлення до соціальних груп. І йдеться не обов’язково про етнічне походження, а взагалі про певну соціокультурну групу“.

Розмежувати людську грубість як рису характеру і пряму образу особи чи групи осіб на юридичному рівні складно через суб’єктивну складову. А тому притягнути винуватця до адміністративної чи кримінальної відповідальності не так легко.

Законодавство про “мову ворожнечі” у Європі

Велика Британія. Згідно із законом про суспільний лад, людина, яка демонструє погрози чи образи у поведінці або письмово, визнається винною у скоєнні злочину, якщо або має намір розпалити расову ненависть або внаслідок її дій расова ненависть, ймовірно, буде збільшуватися.

Цей закон також визначає: головною ознакою дій, що класифікуються як злочин на підставі ненависті, є використання погроз або образ “у межах слуху або зору людини, що, можливо, стане причиною переслідування, тривоги або стресу”.

Приклад: у 2015 році Фелікс Нгола був виключений з університету за негативний коментар на своїй сторінці у соцмережі щодо одностатевого шлюбу. Керівництво університету стверджувало, що таким чином студент порушив Кодекс поведінки.

Франція. Закон про свободу преси у цій країні криміналізує підбурювання до расової дискримінації, ненависті або насильства на основі свого походження або (не)належності до етнічних, національних, расових або релігійних груп. Кодекс також передбає відповідальність за подібну поведінку при особистому спілкуванні.

Приклад: у 2008 році акторку Бріжіт Бардо звинуватили у розпалюванні расової ненависті за критику щодо ритуального забою овець під час мусульманського свята. За рішенням суду, Бардо мала виплатити €15 000 штрафу за свої слова.

Данія. У цій країні передбачено кримінальну відповідальність за “вираз і поширення расової ненависті”. Ознакою злочину є використання загрозливої або образливої мови щодо широкого кола осіб.

Приклад: у 2010 році прокуратура звернулася із позовом про зняття депутатської недоторканності з депутата Йеспера Лангбалле. Його звинуватили за публікацію статті про “повзучу ісламізацію Європи” і підлеглий статус жінок-мусульманок.

Нідерланди. Кримінальний кодекс цієї країни забороняє публічні образи, а також усне, письмове або ілюстроване підбурювання до ненависті “через расу, релігію, сексуальну орієнтацію або особисті переконання”.

Приклад: у 2009 році політик Герт Вілдерс публічно назвав іслам релігією, яка заохочує вбивати в ім’я Аллаха. За це його звинуватили у використанні “мови ненависті”, а сам політик став об’єктом атак у судах.

Швеція. У законі про розпалювання ворожнечі цієї країни йдеться про обмеження церковних проповідей. За словами канцлера юстиції, проповідь може вважатися кримінальним правопорушенням, якщо у ній стверджується, наприклад, що гомосексуальна поведінка є гріхом.

Приклад: у 2003 році пастора Оке Гріна звинуватили в розпалюванні ненависті і кинули до в’язниці за те, що він назвав гомосексуалізм “абсолютно протиприродним явищем, раковою пухлиною суспільства”.

Справа “Виджеленд та інші проти Швеції”. У 2012 році Європейський суд з прав людини засудив позивачів за поширення серед учнів старших класів листівок, у яких стверджувалося, що гомосексуалізм – це “девіантна сексуальна схильність”, яка має “морально руйнівний вплив на суспільство”.

Суд постановив, що ці висловлювання є образливими для представників сексуальних меншин, та назвав цю інформацію дискримінаційною, чим фактично нівелював право на свободу слова.

Як бачимо, у Європі існує реальна загроза для свободи слова як важливої ознаки вільного суспільства. А мусульманські групи та сексуальні меншини під виглядом толерантності маніпулюють законами про “мову ненависті” з метою власного домінування та дискримінації незгодних.

“Hate speech” = табу на власну думку

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод декларує, що всі мають право на свободу вираження поглядів. Тобто кожен може критикувати поведінку іншої людини, але саме поведінку, а не вроджені особливості (наприклад, зовнішні чи національні ознаки).

Образи з приводу раси, кольору шкіри або інших природних властивостей, безсумнівно, мають бути засуджені.

Але концепція “hate speech” полягає, передусім, у тому, щоб забезпечити абсолютну цензуру щодо незгодних з поведінкою оточення. “Мова ворожнечі” є універсальним тавром для всього, що суперечить положенням поведінкового лібералізму.

Так, критика форм ризикованої поведінки, до яких належать проституція, наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм або засудження радикального ісламу може трактуватися, як “hate speech”. Критика політичного діяча, який веде аморальний спосіб життя, може підпасти під тавро “hate speech”. Твердження, що одностатеві стосунки є гріхом, – це теж “hate speech”.

Тобто для того, щоб підпасти під тавро “hate speech”, достатньо говорити правду, констатувати факти, називати речі своїми іменами. Ця концепція має на меті повне пригнічення людей зі здоровими світоглядними орієнтирами.

Юридичні загрози

Закріплення концепції “hate speech” у законодавстві загрожує основоположному праву людини на свободу слова. Суспільство може бути позбавлене можливості вільно засуджувати неприпустиму поведінку. У тому числі – політиків.

Ця концепція також створює ризики для свободи журналістської діяльності, адже будь-яка критика дій влади з боку журналістів може трактуватися як “мова ворожнечі”.

Обмежиться і свобода віросповідання, оскільки релігійні вчення про перелюб, мужолозтво та інші гріхи можуть бути представлені як “мова ворожнечі” щодо тих, хто їх практикує.

Усе це свідчить про загрозу основоположним правам і свободам людини і громадянина. Європейський досвід показує, що за прояви “мови ненависті” санкції можуть бути різними: від звільнення з роботи до кримінальної відповідальності.

Крім того, за своєю природою “hate speech” суперечить принципам справедливості, вивищуючи певні соціальні групи над іншими.

А тому впровадження у законодавство України таких понять як “мова ворожнечі”, “мова ненависті” та їм подібних є неприпустимим.

 

Рух “Всі разом!”

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ВУЛИЧНИХ СІМЕЙНИХ ЗАХОДІВ ПО УКРАЇНІ 2019 РОКУ (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
04.04.2019

Травень-серпень для України – це сезон проведення вуличних сімейних заходів по всій Україні. Кожна область долучається до марафону сімейних заходів та організовує місцевими оргкомітетами марші на захист сім’ї, фестивальні містечка для дітей і подружніх пар, концертні програми для молоді. Так, торік близько 60 населених пунктів України вийшли на вулиці із гаслом: «Тато, мама, я –…

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ ПРОЕКТІВ ВУЛИЧНИХ ЗАХОДІВ НА СІМЕЙНУ ТЕМАТИКУ
04.04.2019

Конкурс проектів вуличних заходів на сімейну тематику був оголошений 1 лютого під час Форуму «Всі разом!» у Києві. Заявки приймались до 25 березня включно. За цей час було подано 26 заявок з усіх регіонів України. Всі пропозиції ретельно вивчались та аналізувались конкурсною комісією.

Голова Руху “Всі разом!” виступив на засіданні Дубненської міськради
29.03.2019

29 березня голова громадської організації “Всі разом!” – Руслан Кухарчук на запрошення депутатів взяв участь у засіданні Дубенської міської ради у Рівненській області. Під час виступу він подякував за ухвалене у минулому році рішення щодо захисту інституції сім’ї. Голова Руху наголосив, що позиція органів місцевої влади має бути надзвичайно критичною і закликав розглядати сімейну тему…

КОНКУРС ПРОЕКТІВ НА СІМЕЙНУ ТЕМАТИКУ – АНАЛІЗ ПРОПОЗИЦІЙ
29.03.2019

Про проведення конкурсу проектів щодо організації вуличних сімейних заходів було оголошено 01 лютого на Форумі лідерів Руху «Всі разом!» у Києві. За підсумками будуть обрані 5 міст, які отримають 60 тисяч гривень на реалізацію проекту. Всі бажаючи мали можливість подати свої пропозиції до 25 березня включно.

КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ ПРОВІВ КРУГЛИЙ СТІЛ «ЦІНА ЗЕМЛІ»
22.03.2019

21 березня 2019 в Києві відбувся круглий стіл «Ціна землі», який зібрав науковців, громадських діячів, священнослужителів та політиків. Серед ключових питань в дискусії піднімалися теми про цінність землі, чи можна продавати землю, хто має право господарювати на українській землі, збереження та примноження родючості грунту, обговорювали концепцію підготовки управлінців і господарників для роботи на землі нового…

В УКРАЇНІ ЗАВЕРШИВСЯ СЕЗОН ГЛС 2018-2019
11.03.2019

Вже за традицією і багато років в Україні щорічно проходить Глобальний Лідерський Саміт. Офіс “Всі разом!” з 2018 року офіційно уповноважений проводити ГЛС в Києві, Одесі та Харкові. Тема Саміту  цього року – лідерський вплив, який перетворює суспільство.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ДВОХ КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
09.04.2019

Кандидатам на пост Президента України Порошенку Петру Олексійовичу Зеленському Володимиру Олександровичу   Цим листом Громадська організація «Громадянський рух «Всі разом!» інформує про наявність потужного сімейного руху в Україні. Адже абсолютною цінністю українського народу є сім’я. Українці прагнуть боронити сімейні цінності. В останні кілька років відбувається надзвичайне масштабування сімейного руху в нашій країні. Лише у 2018…

Реабілітація героїв або життя після війни
18.03.2019

Відбулася розмова з Михайликом Віталієм Васильовичем, директором Реабілітаційного центру Святого Павла з Одеси, резидентом формації Кабінету експертів.  Приводом став унікальний досвід одеських волонтерів, які продемонстрували приклад натхненного служіння своїй громаді та країні у найтяжчий для неї час. Сьогодні – це ціла структура, яка допомагає реабілітовувати ветеранів АТО/ООС та їхні сім’ї, підтримує внутрішньо переміщених громадян та…

КАНДИДАТИ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ – ПРО СІМ’Ю, ГЕНДЕР ТА ЦІННОСТІ
14.03.2019

Експерти громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» проаналізували передвиборні програми 39 кандидатів на пост Президента України, які опубліковані на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. Пошук проводився за ключовими словами: сім’я, шлюб, родина, діти, ЛГБТ, ґендер, гендер, стать, одностатеві, секс, орієнтація, партнерства, батьківство, чоловік, дружина.

ЗВЕРНЕННЯ ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
12.03.2019

Шановний кандидате на пост Президента України! Громадська організація «Громадянський рух «Всі разом!» висловлює занепокоєння відсутністю відповідальної державної сімейної політики в Україні. Адже абсолютною цінністю українського народу є сім’я. Українці прагнуть боронити сімейні цінності. В останні кілька років відбувається надзвичайно потужне масштабування сімейного руху в нашій країні. Лише у 2018 році масштабні вуличній заходи на сімейну…

Пам’ятка для батьків
07.03.2019

Останнім часом збільшилась кількість випадків проведення в навчальних закладах лекцій для дітей та здійснення навчань для шкільних психологів із так званої «сексуальної освіти». Повідомляємо, що «сексуальна освіта» часто передбачає інформування про одностатеві відносини, різноманітні відхилення та сексуальні практики у позитивному контексті. Така «освіта»  за своєю сутністю є деструктивною та негативно впливає на нормальний фізичний, психічний…

Резолюція IV Всеукраїнського форуму сім’ї
04.03.2019

РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ СІМ’Ї (м. Київ, 01 березня 2019 р.) Ми, учасники Всеукраїнського форуму сім’ї, дійшли згоди, що державна стратегія розвитку та підтримки інституту сім’ї повинна відповідати конституційному принципу відповідальності перед Богом, нинішнім та прийдешніми поколіннями, а також будуватися на засадах суспільної моралі та традиційних для України християнських цінностях.

ВСІ РАЗОМ - ЗА СІМ'Ю! (trailer) Вся Україна, 2018 рік