Гендерний мейнстрімінг – загроза національній безпеці

Лише традиційне і патріархальне суспільство здатне вижити і продовжити своє існування в умовах війни і екзистенційної загрози (а саме в такому стані нині перебуває Україна і український народ). Коли на націю напали, коли точиться кровопролитна війна, коли гинуть сотні тисяч людей і мільйони емігрують – лише традиція, природний порядок і ієрархія здатні врятувати українство як націю і як народ.

Є багато ознак і характеристик традиційного суспільства. Але базові і фундаментальні – збереження і плекання природних ролей чоловіка і жінки – в їхній відокремленості, але головне – у їхній взаємодії. Природовідповідність – це той стан існування, в якому чоловіча і жіноча особистість здатні реалізуватися якнайкраще і у повноті.

У період безпеки, стабільності і панування гедонізму в суспільствах починають оживати ідеї соціальних експериментів і поведінкових викривлень. Проте під час криз і загроз раптом знову загострюється потреба в базових функціях учасників суспільства: для чоловіків – захищати землю і дім, для жінок – давати нове життя і зберігати його.

Саме тому, коли Україна виборює свою землю і своє право на існування, повернення до природного порядку і традиційного суспільства стає питанням не ідеологічним, а екзистенційним. Адже без цього нація втрачає шанс на виживання, тобто – на існування у майбутньому.

Необхідна стратегія

Перше завдання для держави і суспільства – знову підносити функцію і роль жінки як дружини і мами, яка народжує нових людей. Натомість у публічному просторі створюється геть інша атмосфера, в якій молодим дівчатам і жінкам прищеплюють панівну установку на кар’єрну реалізацію. Це призводить до того, що одруження все частіше відкладається на вік після 30 років. А у випадку пізнього одруження – здебільшого народжується одна (максимум дві) дитини. А ще «краще» – замість дітей завести котів і собак. «Бо діти і побут – заважають кар’єрній реалізації. Відтак – українців все менше. Учнів у школах все менше. Студентів в університетах все менше. Учасників економічних процесів все менше. І воїнів-захисників – ще менше…

Супровідне уточнення… Пріоритетна залученість жінки і справи своєї сім’ї жодним чином не скасовує її професійний і суспільний потенціал. Проте ігнорування або маргіналізація її первинних ролей і функцій – дружини і матері – є деструктивною стратегією, особливо в умовах загрози існуванню.

Ще одне перше завдання для держави і суспільства – знову підносити функцію і роль чоловіка як батька, господаря і власника. Відповідного як того, хто все це своє виборює, забезпечує і захищає. Натомість у публічному просторі створюється геть інша атмосфера, в якій хлопцям і молодим чоловікам прищеплюють фемінні характеристики. А якщо це не вдається, тоді починають атакувати базові прояви маскулінності як щось токсичне і недоречне у модерному і технологічному суспільстві.

Супровідне уточнення… Не кожному хлопцеві і чоловіку за замовчуванням притаманна войовничість і пасіонарність. Проте виховування в них загостреного почуття справедливості і персональної відповідальності, а також чеснот хоробрості і гідності – супер важлива справа. Саме тому наявність батька гостро потрібна у процесі зростання і виховання хлопчика.

Пріоритетною державною політикою України має стати піднесення ролі, значення і авторитету сімей з дітьми, які проживають в Україні. Це не просто красиво, це – головна цінність сьогодні є у нації і держави. Чоловіки і жінки, які цінують свої первинні природні ролі і функції, які тяжіють одне до одного для створення сімей, народження дітей і захисту всього свого. Це саме та потрібна нам природовідповідність, без якої Україна припинить існування у майбутньому. Тому сімейна політика нарешті має стати пріоритетом і предметом діяльності всього уряду і РНБО, а не лише Мінсоцполітики, як це зараз.

Гендерний наратив ламає механізм життя

Проте замість цього нам в Україні вже кілька десятиліть просувають і агресивно нав’язують думку, що будь-яка природовідповідність – це «гендерні стереотипи». Ледь не з кожної праски лунає ідеологічна теза, що жінка має перетягнути на себе всі функції чоловіка і навпаки. І лише тоді – настане рівність. Все це просувається системно і на всіх рівнях, створюються так звані «гендерні студії» в університетах, а в органах державної влади впроваджують концепцію так званого «гендерного мейнстрімінгу».

Таким чином ця концепція «гендерної ідеології», «гендерного мейнстрімінгу», «гендерної рівності» набула ознак справжньої ідеології і просувається на державному рівні. Все це відбувається здебільшого на замовлення і за кошти іноземних фондів і урядів. Це попри те, що українська Конституція у статті 15 чітко вказує: «Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова».

А тому наша позиція категорична: люди, рухи і організації, які просувають так зване «гендерне різноманіття», так зване подолання «гендерних стереотипів» – складають загрозу національній безпеці. Тому що ці їхні ідеї призводять до самоліквідації нації – в демографічному сенсі цього слова, в соціальному значенні. Ідея подолання «гендерних стереотипів» призводить до того, що нація стає слабкою – зменшується кількісно і перестає бути здатною захищатися. З причини малої кількості людей і їхньою моральної слабкості.

Це не гендерний стереотип, а природа речей, що ніхто крім жінки не зможе народити нових людей для цієї нації і попіклуватися про цих нових маленьких людей. Це не гендерний стереотип, а природа речей, що чоловік сильніший фізично і він найкраще здатен захищати своє.

Все це – вже не просто про адвокацію ідей традиціоналізму і консерватизму. Геть не так! Це вже про екзистенцію і про єдину можливість існувати українському народу в майбутньому. Україні потрібне відновлення традиції і природного порядку. В тому числі відновлення реалізації природних, первинних функцій жінки і чоловіка та їх популяризації в суспільстві. А не «гендерного розманіття» і подолання так званих «гендерних стереотипів».

Те, що вони називають «гендерними стереотипами» – насправді є життєво необхідною природовідповідністю і базовими налаштуваннями людини. Відмова від цього руйнує весь механізм.

Ідеологія подолання так званих «гендерних стереотипів», ідеї «гендерного різноманіття», стратегія «гендерного мейнстрімінгу» все це загроза національній безпеці. Це не просто шкідливо… Це те, що працює на припинення існування української нації. Особливо в умовах війни і зовнішньої загрози, в якій ми зараз перебуваємо.

Руслан Кухарчук, Кабінет експертів.