Законом про медіа – проти медіа. Голосувати за цей проект закону не можна!

Експертиза
28.09.2020
Законом про медіа – проти медіа. Голосувати за цей проект закону не можна!

В Україні існує існує кілька різних законів, які регулюють національну сферу медіа. Але у Верховній Раді, заплановано голосування за доопрацьовану версію законопроєкту «Про медіа» №2693-д, в якому депутати залишили небезпечні норми проти, яких виступали експерти та громадські організації, та які стосуються штрафів до 350 тисяч гривень за критику способу життя ЛГБТ. Забороняється релігійним структурам утворювати власні медіа. Вводиться поняття “мова ворожнечі” та запроваджується небезпечна контролююча вертикаль над усіма типами медіа (друкованими, аудіовізуальними та сайтами).

У базовому варіанті закону №2693-д зафіксовані розмиті норми, згідно яких чиновники можуть отримати право на те, щоб блокувати сайти та інформаційні ресурси релігійних організацій, якщо на них будуть перебувати матеріали, які можуть трактуватися як дискримінаційні щодо окремих осіб та їх груп на основі сексуальної орієнтації. Тобто матеріали, що містять критичні зауваження щодо різного роду сексуальних збочень. Під ці критерії можуть попадати як текстові матеріали – статті, книги, так і відеозаписи проповідей чи записи богослужінь, бо в них міститься осуд зазначених явищ. Окрім цього, за вищезгадані порушення застосовується штраф у розмірі від 5 (23 615 грн.) до 50 (236 150 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати. За декілька фактів порушення (наприклад декілька матеріалів з критикою гей-параду) штраф від 10 (5 0000 грн.) до 75 (375 000 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати. Абсурдним є те, що згадані порушення прирівнюється до злочинів середньої тяжкості в Кримінальному Кодексі України.

У студії програми КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ цього разу – Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України. Разом з експертом аналізуємо положення законопроекту “Про медіа”.

Читайте також коментар Елеонори Дібрівної, резидента Кабінету експертів щодо законопроектів «Про медіа» та «Про медіа в Україні»

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні та за основу доопрацьований законопроєкт «Про медіа» №2693-д.

“Проект закону «Про медіа» – це не закон для захисту медіа. Це не про посилення захисту, не про права журналістів, не про державні гарантії незалежності медіа, не про відповідальність посадовців і політиків за тиск на журналістів. Це законопроект про захист влади від журналістів, про санкції, про контроль за поширенням інформації і думки. В тексті нового документу не враховано жодної з пропозицій, після широких консультацій із регіональними журналістами і журналістськими колективами”, – наголошує Сергій Томіленко.

 

У законопроекті збережено ідею встановлення мега-контролю над усіма медіа. Функцію регулятора пропонується покласти на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Це політично заангажований орган, де половину складу призначають представники політичних партій Верховної Ради, а іншу половину – президент. В Нацраді немає жодного представника безпосередньо від медіа, журналістів чи захисника свободи слова. Тому вона більш зорієнтована на санкції проти ЗМІ, ніж на захист їх інтересів і розвиток ринку. Нацрада часто була тим батогом, який усі попередні влади використовували для тиску на телебачення і радіомовлення. А тепер цей “батіг” хочуть поширити на всі без винятку медіа.

Дивіться повний випуск програми КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ: “Удар по медіа”

Однією з основних новацій законопроекту є впровадження регулювання діяльності інтернет-видань. І хоча в документі зазначається, що інтернет-видання можуть пройти добровільну реєстрацію, її відсутність не буде перешкодою для накладання санкцій із боку Нацради. Водночас, медіа-регулятори інтернету в цивілізованих країнах якщо і виникають, то лише після широких суспільних дискусій та винятково на умовах політичної незалежності.

НСЖУ вимагає направити законопроект про медіа до Венеціанської комісії для аналізу на його відповідність європейським стандартам та зобов’язанням України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи.

Підписуйтеся на канал Кабінету експертів!
Дізнаватеся актуальні новини першими.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram