Україна у “Міжмор’ї”. Чи постане союз країн східної Європи?

Новий випуск програми КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ.
Тема: Міжмор’я: шанс для України? Ігор Загребельний у КАБІНЕТІ ЕКСПЕРТІВ
Гість у студії: Ігор Загребельний – керівник АДЦ «Політична теологія», кандидат філософських наук. Закінчив історичний факультет Полтавського національного педагогічного університету (2012). У 2019 році захистив у Інституті філософії НАН України дисертацію «Проблема секуляризації у творчій спадщині Гавриїла Костельника: критичний аналіз». Автор книг «Апостольство меча. Християнство і застосування сили» (2017, 2020), «Міжмор’я: майже втрачений шанс» (2019), «Європейські хроніки» (2020).

Обраний у 2015 президент Польщі Анджей Дуда оголосив, що хоче створити новий міждержавний альянс, ідея якого давно відома під назвою «Міжмор’я». Він сказав: “Я обмірковую ідею свторення партнерського блоку держав від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів”. Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв’язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня в Любліні, Польща. Спільна декларація міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща. 12 жовтня 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат.

Ігор Загребельний вважає, що сама поява концепції Міжмор’я у просторі сучасних політичних дискусій змусила реагувати Францію та Німеччину, які відчули загрозу для своєї позиції гегемона у Європі і відповіли форсуванням процесів централізації. Їхньою метою є творення мультикультурної імперії, відрізаної від коріння: християнства і національної ідентичності. Брюссельська еліта прагне нав’язати ідеологію девіації; вона викорінює нації з традиції і позбавляє їх ідентичності, а культурна гегемонія гарантує їй політичну експансію. Повстаючи проти федералізації й ідеологізації, країни Міжмор’я стають оборонцями латинської та європейської цивілізації.

Інтеграція країн Центрально-Східної Європи є надзвичайно важливою. Це має розуміти не лише людина, що орієнтується на якісь високі цінності, але й прагматик, адже для такої інтеграції є чимало економічних та безпекових причин. Одначе на шляху реалізації проекту Міжмор’я стоїть ряд перепон. Однією з них є складні моменти міжнаціональних взаємин у минулому. Яскравий тому приклад — погіршення українсько-польських взаємин, котре ми можемо сьогодні спостерігати. Для тих, хто хоче бачити Балто-Чорноморський союз не лише привабливою ідеєю, але й доконаним фактом, розв’язання протиріч на історичному ґрунті повинно бути одним із головних завдань. Але специфіка ситуації полягає у тому, що ці протиріччя важко розв’язати, якщо мислити виключно мірками національного минулого й ігнорувати глибші, парадигмальні моменти, що стосуються історичного розвитку усієї Європи.

Дивіться програму КАБІНЕТ ЕКСПЕРТІВ: “Міжмор’я” – шанс для України?

Тисячоліття світової історії — це складна динаміка етнічних, культурних і політичних процесів. Виникали і зникали племінні союзи, міста-держави, королівства та імперії. Етнічні спільноти досягали піку своєї могутності або ж ставали субстратом для виникнення нових народів. Але епоха Нового часу (Модерну) відзначається процесом, що якісно відрізняється від усієї цієї динаміки. Порівнюючи традиційну Європейську цивілізацію та “національну” Європу Нового часу, можна виділити такі основні зміни: заміна релігійного-цивілізаційного універсалізму крайнім національним партикуляризмом; руйнування традиційного розуміння політичної влади як носія вищого авторитету і заміна такого розуміння ідеєю суверенного народу (політична влада за таких умов є всього лиш виразником народної волі);
руйнування станових та територіальних відмінностей в ім’я національної однорідності.

Для інтеграційних процесів значну небезпеку становлять три моменти: виплеканий крізь мотив національної трагедії образ ворога, надмірна ставка на “соборність”, культ національної виключності (включно з етнічним редукціонізмом). Поки що поворот до “національного Модерну” у Центрально-Східній Європі не уникає цих моментів. На жаль, деяким політикам не вистачає чи розуму, чи мужності зробити такий поворот керованим, поставившись до нього як до інструменту, а не самоцілі.

В ідеалі ці три небезпечні моменти мають вирішуватися наступним чином.
Міфологізований образ минулого має плекатися, але в адаптованій версії. Не потрібно відмовлятися ні від героїв, ні від пам’яті про жертв. Проте випадки міжнаціонального протистояння мають подаватися в такому ракурсі, в якому вони викликатимуть мінімум ресентименту. Для цього часткова деміфологізація все ж таки є допустимою. В рамках такої деміфологізації варто зняти з власних героїв ореол “тотальної святості”, а також, у ряді випадків, ввести презумпцію часткової правоти колишнього ворога, тобто визнавати, що у супротивника були свої мотиви, не позбавлені етичного сенсу. Не буде зайвим відродження характерної для військової культури традиційної Європи поваги до ворога, шанування його благородства. У випадку міжетнічних протистоянь “аграрного” типу благородство дуже часто тонуло у надмірній жорстокості. Та все ж, годі заперечити, що з обох боків конфлікту у ньому брали участь люди із дійсно високим рівнем жертовності, ідеалізму та інших позитивних якостей.

Щодо “соборності”, то територіальні претензії мають стати табу, адже вони — це справжня порохова бочка. Як мінімум, прагнення до “соборності” одних є посяганням на територіальну цілісність для інших (не кажучи вже про те, що міфологізовані претензії дуже часто є взаємними). У випадку компактного проживання етнічних меншин їм має бути гарантованим широкий простір етнічного самозбереження. З іншого боку, вони мають демонструвати лояльність до держави, на теренах якої проживають. До формування такої лояльності у разі потреби має залучатися і держава-метрополія. Щодо розсіяного проживання представників національних меншин, то тут також мають існувати гарантії етнічного самозбереження при можливості добровільної асиміляції, тобто зміни національної ідентичності. Етнічному редукціонізму не повинно бути місця.

Варто стерегтися надмірного розпалювання національного міфу навіть у його суто позитивному вимірі (тобто такому, що не є спрямованим проти інших націй). Частковий поворот до “національного Модерну” має поєднуватися із плеканням здорового універсалізму (загальноєвропейська ідентичність, консервативні цінності, понаднаціональне месіанство, спрямоване проти деструктивних тенденцій нашого часу).
Питання контрольованості повороту до “національного Модерну” є питанням його успішності. Характер руйнівних тенденцій нашого часу вимагає внутрішньонаціональної згуртованості з одного боку і міжнаціональної єдності — з іншого. Механічний поворот на національного егоїзму має багато шансів стати короткочасним. Натомість подолання національного егоїзму є запорукою порятунку етнічного розмаїття Європи.

Ідея альянсу держав «від моря до моря» має давню історію. На етапі зародження ця ідея була виголошена князем Адамом Єжи Чарторийським як засіб убезпечити Польщу та Європу загалом від російської експансії й передбачала розширення Польщі на південь та включення до її складу Пруссії. Пізніше прихильниками Балто-Чорноморського союзу були перший голова відродженої польської держави Юзеф Пілсудський, міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек та провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 1980-х — 1990-х В’ячеслав Чорновіл.

Нагадаємо, що Кабінет експертів руху “Всі разом!”– формація лідерів, управлінців і галузевих експертів, які генерують нові ідеї і реалізують найкращі рішення для державних трансформацій і суспільних перетворень. Ми створили цей канал для того, щоб комунікувати з вами про головне та актуальне, що відбувається в Україні. Щотижня канал Кабінету експертів в YouTube публікує свіжі аналітичні прогнози профільних галузевих експертів. Кожний коментар, інтерв’ю чи тематична програма, які представлені на нашому каналі, провокують широкий дискурс і суспільний резонанс. Нестандартний погляд на соціально-політичні, економічні та культурні процеси в Україні, обговорення проєктів готових рішень, актуальні коментарі про головне тощо. Тільки тут концентруються авторитетні думки найкращих експертів України.

Підписуйтеся на наш канал! Будьте завжди в курсі!

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram