Мечеть розбрату або плани Туреччини підкорити Київ

Про те, що в Києві з’явиться одна з найбільших мечетей Європи, говорили ще в листопаді 2019 року. Лідер кримсько-татарського національного руху Мустафа Джемілєв заявив тоді, що в центрі столиці побудують мечеть на 5 тисяч місць. Турецький уряд вже сплатив вартість архітектурного проекту мечеті. А Ринат Ахметов виділив столичну ділянку вартістю близько 5 мільйонів доларів під її спорудження. Він і раніше будував мечеті в Україні. Наприклад, перше мусульманське молитовне спорудження на Донбасі, було названо на честь загиблого друга Ахметова, бізнесмена Ахатя Брагіна.

У травні 2020 року, на зустрічі з представниками Меджлісу, президент України Володимир Зеленський заявив про намір побудувати мечеть в Києві та надати двом найбільщим мусульманським святам статусу державних. Після цього, про цю ініціативу заговорив і турецький посол в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере. За його словами, ще кілька років тому до них надійшло прохання допомогти українській ісламській громаді у зведенні мечеті в столиці. Плановане її розташування сторони поки приховують. Обіцяють розказати про локацію тільки після завершення всіх формальних процедур. Едине, про що достеменно відомо – це те, що будівля мечеті буде в самісінькому центрі Києва. І за своїм розмахом матиме стати однією з найбільших мечетей в Європі.

“Україна – це дім для значної кількості мусульман, включно, звісно, з кримськими татарами. Особливо після 2014 року ми бачимо, що багато кримських татар мали переїхати, і в Києві живе значна кількість мусульман. До нас надійшло прохання про допомогу Україні та її мусульманській громаді у побудові мечеті в Києві. Питання землі більшою мірою вирішено. Обговорення дизайну наразі триває”, – сказав Ягмур Ахмет Гюльдере в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

 

До відома, у Києві вже існує велика мечеть Ар-Рахма, яка вміщує 2 тисячі осіб. Висота її мінарету досягає 27 метрів. Крім того, великі мечеті та ісламські культурні центри давно збудовані також і в інших українських містах, наприклад у Харкові, Одесі, Луганську. Тому зведення ще однієї гігантської мечеті в самому серці столиці викликає багато запитань. Особливо з огляду на те, що заява турецького посла прозвучала через два дні після проведення першого намазу в колишньому соборі Святої Софії в Стамбулі. У дні, коли Україна урочисто святкує 1032-річчя хрещення Русі. До речі, Константинопільський патріарх Варфоломій, який є духовним лідером східної православної церкви, заявив, що перетворення Святої Софії в мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі та розділить мусульман з християнами. Це місце завжди було центром поклоніння для обох. Він вважає це згубним для Святої Софії, яка була точкою єднання та джерелом захоплення для віруючих обох релігій. А у XXI сторіччі стала причиною конфронтації.  Тож, Стамбул одноосібно змінює статус навеличнішої пам’ятки християнства – храму Святої Софії, повертаючи їй статус ісламського молитовного центру, а Київ при цьому, має вітати плани зведення в своєму центрі найбільшої в Україні мечеті?!

Турецька релігійно-політична експансія впевнено просувається і на Україну. А українська влада вкотре демонструє васальну позицию, і власноруч готує підгрунтя для поступової ісламізації країни. До чого це, врешті-решт, може призвести?

По-перше, Київ – це один зі світових історичних центрів християнства. Саме з української столиці джерелами заструменіла Христова наука на Русі. А київський князь Володимир, охрестивши свій народ – визначив подальший розвиток своєї країни у християнському напрямі. Саме з християнською спадщиною наш народ пов’язує свою культурну ідентичність, історичну приналежність та ментальну особливість. Київ налічує чимало християнських святинь, але жодний з побудованих храмів у столиці не розрахований на 5 тисяч вірян. Хіба мусульманськім громадам Києва затісно у своїх мечетях? До того ж, чи доречно ставити питання надання мусульманським святам статусу державних – у країні, де переважна більшість населення вважає себе частиною християнського світу? Чому президент вирішив патронувати проект будівництва саме великої мечеті і саме в цей час? Це не схоже на банальний збіг обставин.

Релігійний мир та порозуміння в Україні вдалося досягнути через тривалий і багаторічний міжрелігійний діалог та міжконфесійну відкритість. Історія створення та успішне функціонування єдиної на пострадянському просторі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій доводить цей факт. Її існування стало запорукою збалансованої державної політики. Але останні рішення президента щодо підтримки будівництва ісламської мечеті в центрі Києва та запропоновані зміни у календарний рік державних свят, можуть вплинути на розбалансування цього паритетного діалогу і створити передумови міжрелігійного протистояння та соціального збурення. Ці ініціативи не відтворюють очікувань українців у здійсненні політики збереження та примноження унікальної культурної спадщини та самобутності українського народу.

По-друге, проект будівництва найбільшої в Україні мечеті розробляється урядом Турецької республіки. Офіційна Анкара відкрито фінансує розбудову мечетей в Європі. До прикладу взяти будівництво ісламського релігійного комплексу в Лондоні на території Кембріджського університету. Вартість будівництва мечеті на 1000 вірян обійшлася Анкарі в 30 мільйонів доларів. Всі роботи відбувалися під патронатом Фонду релігії Турції. Зауважу, що в Лондоні на той час вже існувала центральна мечеть. Її будівництво також відбувалося за рахунок кількох ісламських держав, в тому числі за безпосередньої участі короля Саудіської Аравії. Він пожертвував для цього проекту 2 мільйони фунтів. А загальна вартість цієї мечеті обійшлося в 6,5 мільйонів фунтів. Ця споруда вміщує 5 тисяч вірян. Подібний сценарій в Україні неприпустимий. Він має розцінюватися, як пряме втручання і втручання у внутрішню політику країни – що не відповідає національним інтересам України.

А в якості висновку, наведу позицію польського депутата з правлячої Партії закону та справедливості Домініка Тарчинського. Він заявив, що його країна має надіслати чітке повідомлення радикальним мусульманам про те, що вони не можуть вимагати для себе прав, яких європейцям бракує в Саудівській Аравії. Тарчинський звернув увагу західної громадськості у телевізійному поєдинку з відомою ліберальною журналісткою Кеті Н’юман на тему нелегальної міграції, коли він сказав, що Польща отримала загалом нульових мігрантів, якими він пишається. Він також заявив, що країна відкрита для мирної міграції, що доводить переселення великої кількості українців останнім часом.

Своє ставлення до того, що Захід знаходиться в дуже нестабільній ситуації з ісламським світом, Тарчинський стверджує, що в теократичній Саудівській Аравії є плани розпочати масове будівництво мечетей у столиці Польщі, Варшаві. На запитання про прохання мусульманського населення в Польщі дозволити продовжувати будівництво мечетей, Тарчинський сказав: “Ми будемо раді прийняти це, одразу після того, як вони дозволять Польщі побудувати собор у Саудівській Аравії”. Представник правлячої партії вказував, що в ісламських країнах існує значна нетерпимість до християн, маючи на увазі, що в Саудівській Аравії публічне носіння або демонстрація хреста заборонене, той же принцип має бути застосований і до носіння паранжі в Польщі.

Чи сприятиме нова мечеть у центрі Києва консолідації українського суспільства? Достеменно – ні. Вірогідно навіть, що стане суттєвим тригером у міжконфесійних відносинах і матиме загальний суспільно дестабілізуючий характер. Це дуже схоже на невдале рішення зібрати додаткові бали восени на місцевих виборах, за рахунок чергової здачі національних інтересів України і добровільної відмови від регіонального лідерства в чорноморському регіоні. Що з цього вийде – поживемо, побачимо…

Роман Аблязов, керівник проектів руху “Всі разом!”

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram