Адвокат Віталій Коломієць: в українському законодавстві вже давно реалізовані вимоги ЛГБТ

Хотілося б зачепити юридичні аспекти руху-ЛГБТ. Зокрема, мене, як українця, принижує, що назагал наше суспільство подається як таке, де процвітає “нерівність” і “дискримінація”, хоча юридично цього немає. І ось аргументи проти тез із інфографіки.

1) Законодавчий захист – забезпечений на рівні Конституції це ст. 24. ст. 161 КК Також численних законів, зокрема ЗУ “Про засади запобігання та протидії дискримінації” (2012р).

2) Писаного права на реєстрацію партнерства ще не існує. Отже, не може бути дискримінації за неіснуючою нормою. Вимога до впровадження інституту одностатевого партнерства чи іншого партнерства відмінного від шлюбу – є вимогою додаткового права (нового закону).

3) Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (ст. 355 ЦК). Закону, який би забороняв набувати чи здійснювати право спільної власності гомосексуальній (гс) людині немає. Таке право може набуватися і здійснюватися згідно договору між співвласниками.

4) Право на спадкування майна доступне через правовий інститут заповіту. Заповіт можна написати на будь-кого. Жодної дискримінації. Вимога спадкування за законом для партнера – це вимога додаткового права.

5) Право на аліменти – це право одного з подружжя. Навіть не беручи до уваги, що інститут аліментів це первісно інститут утримання дитини і непрацездатної (у звязку з вагітністю, народженням та доглядом за дитиною) матері. Оскільки союзом гc-партнерів не є зачаття і народження дітей, а швидше взаємне піклування, то і правові наслідки такого союзу повинні бути відмінними від подружжя, базовою метою якого є взаємна відповідальність і обов’язки, які випливають із зачаття, народження і виховання дітей. Більше того згідно ст. 21 Сімейного кодексу “проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя”.

6) Право не свідчити в суді (ст. 63 Конституції) доступне кожній людині. Вимога включити гомосексуального партнера до переліку близьких родичів – це вимога нового закону, а не дискримінація.

7) Право виступати довіреною особою в разі недієздатності може бути реалізоване в загальному порядку інституту опіки та піклування, визначених главою 6 Цивільного кодексу див. ст. 63 – жодних обмежень за ознакою сексуальної орієнтації.

Право на розпорядження тілом (таке собі право, не знаю чи це про донорство) доступне через заповідальне розпорядження див. ст. 1240 ЦК.

9) Право на спільне батьківство виникає із шлюбу. Індивідуальне право на батьківство доступне в повній мірі для повнолітніх дієздатних осіб незалежно від сексуальних орієнтацій. В будь якому випадку я не чув, щоб гомосексуальній людині відмовили, наприклад, в усиновленні дитини з інвалідністю з Цюрюпінського сиротинця.

10) Право на соціальне забезпечення – тут важко відповісти без конкретики, виглядає якось невизначено, можливо тут така ж ситуація як і з аліментами. В будь-якому випадку мова йде про гомосексуальне партнерство, одночасно немає жодних юридичних обмежень для шлюбу гомосексуального чоловіка з гомосексуальною жінкою.

Правда допомогає досягати більшого і якщо ЛГБТ активісти будуть чесно казати, що йде боротьба за додаткові права (нові закони), а не маніпулювати терміном “дискримінація”, “рівність” розраховую, що шансів досягти успіху буде значно більше.

Зазначу, що апелювання до аналогії з боротьбою проти дискримінації чорношкірих на початку ХХ ст. в США є недоречною, адже чорношкірі громадяни мали писане право, яке гарантувало рівність – це 14 поправка до Конституції, але саме це писане право застосовувалося до них вибірково згідно принципу “separate but equal”, яке встановив їхній верховний суд.

Адвокат Віталій Коломієць.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram