Зараз не всі усвідомлюють загрозу для сім’ї. Щоби знищити державу – треба спочатку знищити сім’ю

До Ходи на захист прав дітей і сім’ї залишилося два тижні. Сьогодні про важливість таких акцій КМЦ розмовляв із пані Генею Самборською – експерткою з питань природного планування сім’ї, головою всеукраїнського благодійного фонду «За гідність людини», членом Європейського інституту сімейної освіти «IEEF», дружиною та матір’ю чотирьох дітей.

– 3 червня в Києві вже вдруге відбудеться Хода на захист прав дітей та сім’ї, яку організовує Всеукраїнська Рада Церков. Але 15 травня, на Всесвітній день сім’ї, Ви вже брали участь у схожій акції в Івано-Франківську.

Уже традиційно травень і червень сповнені численними вуличними просімейними заходами. Марафон сімейних фестивалів по всій країні вражає масштабом. На сьогодні різні події відбулися вже в більш ніж 10 містах. Учасники – різні люди, від зовсім старших до сімей із немовлятами у візочках. Багато дітей, молоді. Ми звикли до гасла «Діти – наше майбутнє», але насправді це ми – майбутнє наших дітей. Що ми, дорослі,  залишимо прийдешньому поколінню у спадок?

– Ви мама чотирьох дітей. Як Вам вдається бути залученою до таких різних відповідальних справ і залишатися хорошою дружиною та матір’ю? Поділіться секретом.

З Божою допомогою. У щасливому подружжі (цього року ми відсвяткували 30-річчя шлюбу) від сім’ї черпаєш життєві сили. Сім’я – то справжнє багатство. Саме вона допомагає долати негаразди, додає сил і натхнення. Материнство я ціную як Божий дар, доручений жінці. Гасло нашої  родини: « Щаслива сім’я не та, яка не має проблем,  а та, яка вміє їх розв’язувати!»

– З якими викликами зустрічається сучасна українська сім’я?

За останні два роки інститут сім’ї в Україні зазнав більше атак, ніж за весь час Незалежності. Страждає законодавство та правове поле. Окремі представників влади прагнуть переписати Конституцію, щоби спотворити визначення  сім’ї, понівечити шлюб. «Шлюб за 24 години» замість державної сімейної стратегії – але ж намір одружитися має бути виважений, обміркований та перевірений часом. Ламання сімейного законодавства не сприяє зміцненню інституту шлюбу. Проблемні також зміни в освітньому процесі: йдеться про плани проводити в навчальних закладах інформаційні заходи, спрямовані на поширення так званих гендерних знань та подолання «гендерних стереотипів». У системі охорони здоров’я планують знизити вік статевої зрілості до 14 років – це фактично стане легалізацією педофілії. Ми стаємо свідками того, як ґвалтують парламент для внесення змін до трудового кодексу. У соціальній сфері передбачене влаштування (за кошти платників податків) так званих « Маршів рівності» – прямої пропаганди гомосексуалізму. Подібні ініціативи спрямовані на знищення сімейної ідентичності.

– У березні Ви зустрічалися з архієпископом Астани Томашем Петою. Чи в Казахстані теж відбуваються такі акції?

Цього року була в Казахстані вчетверте. Населення там здебільшого мусульманське. За радянських часів Казахстан став місцем ув’язнення й заслання багатьох репресованих (етнічних німців, західних українців, поляків та ін.), серед яких було чимало християн. Після звільнення багато з тих людей залишалися в цих краях і не забули своєї віри. Перебуваючи там, ділюся нашим багаторічним досвідом роботи, проводжу семінари з підготовки до подружнього життя. Ініціює їх Церква.

А схожі акції на захист сім’ї та людського життя від моменту зачаття відбуваються в численних європейських країнах: Угорщині, Франції, Норвегії, Італії, Швейцарії, Хорватії, Словаччині, Словенії, Польщі тощо. На жаль, медіа недостатньо висвітлюють такі маніфестації. Навіть нещодавні події в Польщі: вуличні протести були показані на багатьох каналах, а от квітневого 10-тисячного маршу «За життя» не демонстрували зовсім.

– Чому, на Вашу думку, в Україні не дуже реагують на такі достойні та справді важливі заходи?

Наше покоління ще пам’ятає демонстрації «Партия сказала: надо! Комсомол ответил: есть!» А тут треба самому проявляти ініціативу. Зараз, вочевидь, не всі усвідомлюють загрозу для сім’ї. Окрім того, вважають, що є багато проблем в країні. Але якщо  зруйнувати фундамент, весь будинок розвалиться. Щоби знищити державу, треба знищити сім’ю. Ми прагнемо, аби сім’ї та сімейні цінності стали ключовим пріоритетом державної політики.

– Що б Ви сказали українцям про важливість присутності на Ході 3 червня?

Якщо не ти, то хто? Що ми залишимо у спадок своїм дітям? Можливо, через сто років наші правнуки не знатимуть, що таке «подружжя», «тато», «мама» Від подружжя залежить існування  родини, Церкви, народу, держави й цілого світу.

Бажаю, щоб наші сім’ї були не оазисом у соціальній політиці, не острівцем в бурхливому морі, а головними героями в українській державі. І це залежить від нас.

– Дякую за розмову

Розмовляла: Ірина Островська