Які ідеології лежать в основі української держави

Дійсно, партійно-державна монополія на ідеологію в СССР викликала відразу до неї, як до інституції. Але причина не в самому марксизмі-ленінізмі, а в політиці влади, яка фізичним і психологічним примусом зробила партійну ідеологію обов’язковою для всього суспільства. З ослабленням репресивного режиму суспільство, відповідно, відкинуло й комуністичну ідеологію.

Крайнім проявом цього стало заперечення доцільності будь-якої ідеології як для суспільства, так і для його політичних сил. Ідеологічний нігілізм став повсякденним явищем. Тому в статті 15 Конституції України так і зазначено: «Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова».

В тексті Конституції, наприклад, можна знайти принципи ліберальної демократії (багатопартійний парламентаризм, таємне голосування, незалежність гілок влади, громадянські права і свободи людини); соціал-демократії (соціальні права людини) та націонал-демократії (державна мова, сприяння державою національній культурі та культурам і мовам національних меншин). А ще донедавна існували правові акти, які свідчили про те, що держава також сповідує ідеологію «совєтського патріотизму» (совєтська героїка).

В той же час правова система донедавна не мала (а в деяких випадках і досі не має) актів державного визнання цінностей націоналістичної ідеології (історичне право української нації) чи консервативної (родина як основа суспільства, її прокреативна місія та патернальна функція).

Про що це говорить?
Про кінець усвідомленого інтересу суспільства до ідеологій в ХХІ столітті. Але ж самі ідеології (чи світоглядні системи) нікуди не зникли, вони просто перейшли на інший, глибший, менш помітний рівень запрограмованості людської свідомості та підсвідомості. Так виникає «Матриця» – постсуспільство кероване програмами та імпульсами, про які воно не здогадується, які воно не обирало та в які воно виявилося завантаженим.

Тому давайте розглянемо, що таке ідеологія.
Ідеологія – це (якщо говорити простими та зрозумілими словами), комплекс поглядів, ідей та переконань, які поєднують якусь групу людей. Вона проявляється у багатьох сферах життя і допомагає зрозуміти, як ми бачимо світ і нашу роль у ньому. Це своєрідна “карта світу”, яку ми використовуємо для навігації у складному просторі суспільних відносин.

Ідеологія, що сформувалася, може бути як чітко вираженою і усвідомленою, так і неявною, що формується на основі життєвого досвіду і під впливом навколишнього середовища. Вона може бути прийнята ззовні, як, наприклад, ідеологія партії, або може бути сформована самостійно на основі власного судження та сприйняття світу. У будь-якому випадку, ідеологія визначає наші погляди, цінності, переконання та цілі.

Так само вона впливає на наші рішення, вибір дій і на те, яким чином ми оцінюємо події, що відбуваються навколо нас. Кожна ідеологія характеризується своїм унікальним набором ідей, принципів та цінностей, які зумовлюють ставлення людини до світу та суспільства.

Робота ідеології у суспільстві схожа з роботою системи координат. Саме вона допомагає нам зорієнтуватися у просторі суспільних відносин та відповісти на питання “хто я?”, “Що я тут роблю?”, “Яке моє місце в суспільстві?”.

Найчастіше, ідеологія не тільки описує світ навколо нас, а й пропонує варіанти структурування цього світу, дозволяючи нам рухатися у певному напрямі. Але необхідно розуміти, що ідеологія не завжди має позитивний характер. У деяких випадках ідеологія використовується для маніпуляцій, формування та підтримки певної влади, виправдання існуючого порядку речей.

Звідси випливає важливість критичного мислення та здатності аналізувати та оцінювати отриману інформацію, аби бути готовим до впливу різних ідеологій. Тому нам конче необхідно розумітися на тому, що таке ідеологія. Адже це дасть нам можливість краще орієнтуватися у світі, розуміти логіку дій інших людей та впливати на своє оточення свідомо. Знання та правильне розуміння ідеології – це можливість бути більш сформованою та усвідомленою людиною.