Що означає висновок Інституту ім. Бурчака на тему «гендеру» і євроінтеграції

Під тиском необхідності отримання Україною міжнародної фінансової допомоги (у тому числі в умовах війни), а також в умовах європейської інтеграції, українські органи державної влади під виглядом реалізації прав людини поспішно і передчасно намагаються виконати рекомендації щодо так званого «подолання гендерного дисбалансу». Ще один напрямок відповідних зусиль – захист від так званої дискримінації осіб за ознаками «сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності» (СОГІ). Але у цьому процесі українські органи влади здебільшого орієнтуючись не на імперативні норми міжнародного права та національного законодавства, а лише на рекомендації окремих інституцій.

В цьому контексті слід нагадати, що популяризація і нав’язування чужої для України ідеології суперечить ст.15 Конституції України – «жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова». Також є неприпустимою практика імплементації різноманітних міжнародних вимог без врахування обмежень, встановлених національним законодавством та контекстом (в тому числі – російською агресією). Особливо, коли в цьому процесі немає належного експертного підґрунтя, як наукового, так і правового характеру, і коли це несе в собі ряд ознак, які загрожують національним цінностям, національній безпеці та державному суверенітету.

Одним з основних завдань наукової експертизи, згідно ст.2 Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», є перевірка відповідності об’єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства. А, згідно ст.5 цього Закону, об’єктами експертизи можуть бути проєкти, програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науково обґрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.

У зв’язку з зазначеним вище, виникла необхідність провести науково-правову експертизу проектів та законодавчих ініціатив, які пов’язані з впровадженням гендерної ідеології та з пропозиціями щодо подолання «дискримінації за ознаками СОГІ». Для проведення такої експертизи рух «Всі разом!» звернувся до Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України. 25 грудня 2023 року отримано висновок науково-правової експертизи №01-9/1-232, який затверджений Директором вказаного Науково-дослідного інституту, доктором юридичних наук, професором, академіком НАПрН України Крупчаном О.Д.

Провівши широкий аналіз міжнародного та національного права, експерти-науковці дійшли наступних висновків:

1. Опитувальник Європейського Союзу (далі – ЄС) для підготовки Висновку відносно заявки на членство в ЄС не є підставою для зміни конституційного ладу в Україні, зокрема в частині зміни суспільної моралі, моделі природного інституту сім’ї, національних цінностей.

2. Абзац четвертий пункту (c) підрозділу 1.4 «Фундаментальні права» повідомлення Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС від 17.06.2022 № COM(2022) 407 final, де зазначено, що «сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність не визнаються захищеними ознаками в законодавстві про захист від дискримінації (законодавство, необхідне для приведення у відповідність із acquis ЄС, визначено в Національній стратегії з прав людини на 2021–2023 роки, його потрібно виконати), не відповідає вимогами міжнародного права, зокрема частині 1 статті 1 та статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а також статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав.

3. Зобов’язання України у сфері європейської інтеграції щодо адаптації законодавства України до актів права Європейського Союзу (acquis ЄС), а саме Розділ 23 «Судова влада та фундаментальні права», де за пунктом 1 статті 21 «Недискримінація» Хартії основних прав Європейського Союзу, забороняється будь-яка дискримінація за будь-якою ознакою, такою як стать, раса, колір шкіри, етнічне чи соціальне походження, генетичні особливості, мова, релігія чи переконання, політичні чи будь-які інші переконання, належність до національної меншини, майновий стан, народження, інвалідність, вік чи сексуальна орієнтація, не є імперативною правовою нормою, носить винятково рекомендаційний характер та не передбачає безумовну необхідність прийняття додаткових законодавчих актів щодо реалізації прав одностатевих чи інших альтернативних неприродних статевих союзів.

4. Впровадження та популяризація в українському суспільстві соціально закріплених ролей, поведінки, діяльності і характерних ознак, для жінок/чоловіків, які не узгоджуються з їх природною статевою ознакою/ поведінкою, в т.ч. в сфері природної сім’ї, батьківства, материнства, дитинства, – не відповідає частині 1 статті 1 та статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, національному законодавству (зокрема статтям 11, 51 Конституції України), конституційному ладу та національним цінностям і інтересам.

5. Норми міжнародного права, Угода про асоціацію з ЄС (зокрема статті 141, 400, 472) надають право Україні стати повноправним і авторитетним членом Європейського Союзу, зі збереженням природної моделі інституту сім’ї, соціально-культурного устрою та національних цінностей/інтересів, національної ідентичності та самобутності, які визначені предметом національної безпеки і гарантами незалежної та суверенної держави.

Згідно Закону «Про наукову та науково-технічну експертизу» висновок державної експертизи є обов’язковим для прийняття фізичними і юридичними особами до розгляду та врахування при обґрунтуванні структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових і науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізі ефективності використання науково-технічного потенціалу (ст.24 Закону). Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер. Вони беруться до уваги державними органами поряд з висновками державної наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок (ст.25).

Таким чином, вказаний висновок науково-правової експертизи дав чіткі межі для застосування поняття «гендер» органами законодавчої, судової та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами. Наголошується, що поняття «гендер» в силу права кожного народу на самовизначення і встановлення власного соціально-культурного устрою, враховуючи національні цінності та ідентичність, може застосовуватись виключно як соціально закріплена роль, поведінки, діяльності і характерних ознак для жінок/чоловіків, які узгоджуються з їх природною статевою ознакою/ поведінкою, в тому числі в сфері природної сім’ї, батьківства, материнства, дитинства.

Унормування чи популяризація інших неприродних форм статевої поведінки/ідентифікації особистості несе загрозу природній моделі інституту сім’ї, соціально-культурному устрою, демографії та ряду національних цінностей/інтересів, національній ідентичності та самобутності, які визначені предметом національної безпеки і гарантами незалежної та суверенної держави.

Також даний висновок наукової експертизи звертає увагу європейських організації та інституцій, що норми міжнародного права, Угода про асоціацію з ЄС (зокрема статті 141, 400, 472) надають право Україні стати повноправним і авторитетним членом Європейського Союзу, зі збереженням своєї історично-культурної ідентичності та самобутності.

Таким чином, маємо надію, що цей висновок науково-правової експертизи зніме соціальну напругу та сприяє подоланню потенційних загроз національній безпеці при здійсненні державної політики в євроінтеграційних процесах, а в умовах військового стану особливо сприятиме консолідації українського суспільства на основі відвічних національних цінностей.

Храпач Олександр, Кабінет експертів