Активних хлопчиків хочуть брати на облік і наділити тавром “булер”

21 серпня поточного року набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ №488, що вносить зміни до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України з дітьми, що скоїли правопорушення, зокрема булінг. Цей Наказ було погоджено т.в.о. Міністра освіти і науки України Шкарлетом С., Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Денисовою Л., міністром соціальної політики Лазебною М., а також Головою Національної поліції України Клименком І.

Що таке булінг?

Відповідно до ст 173^-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Тобто дитину, яка вчинила булінг (цькування) щодо іншого учня в школі, можуть поставити на облік в органах нацполіції. Підставою для цього є копія постанови суду про притягнення дитини до відповідальності. Якщо є така копія постанови суду, поліцейський виносить постанову про те, що дитина береться на профілактичний облік та заводить відповідну справу. Так, дитину поставлять на облік, записуватимуть про неї всі актуальні дані, що входять до єдиної інформаційної системи МВС та проводитимуть профілактичну роботу.

Про це написав освітній омбудсмен Сергій Горбачов у своїй сторінці в Фейсбук.
За його словами, профілактичний облік дітей – це комплекс заходів із взяття на облік, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, з даними дітей, із якими здійснюється профілактична робота. Сергій Горбачов вважає, що головним завданням ювенальної превенції є попередження вчинення правопорушень неповнолітніми та негативних явищ у дитячому середовищі.

Тобто, відповідно до слів освітнього омбудсмена, метою такого обліку є не захист прав дитини, а підтримання в актуальному стані баз МВС.

Як це працює у контесті роботи нацполіції

Як вже йшлося вище підставою для постановки дитини на облік є копія постанови суду про притягнення дитини або її батьків до адміністративної відповідальності за статтею 173-4 (про відповідальність за цькування учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 2,3, підпункт 7, розділ 3 Інструкції).

Далі поліцейський підрозділу ювенальної превенції у триденний строк виносить постанову про те, що дитина береться на профілактичний облік та заводить обліково-профілактичну справу (пункт 4, розділ 3 Інструкції). Під час профілактичної роботи з дітьми, взятими на облік, поліцейські ювенальної превенції:

– проводять ознайомлювальні, попереджувальні та виховні бесіди з дитиною за місцем проживання або навчання не рідше одного разу на місяць;

– проводять ознайомлювальні, попереджувальні бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім’ї, щоб усунути причини та умови, які спонукали дитину вчинити адміністративне правопорушення;

– складають план заходів з індивідуальної профілактики на основі вивчення матеріалів характеристик та індивідуально-психологічних особливостей дитини;

– відвідують дитину за місцем проживання, щоби з’ясувати її умови проживання, а також чинники, які можуть негативно на неї впливати й спонукати до вчинення адміністративних правопорушень;

– вживають інші профілактичні заходи, передбачені законодавством України (пункт 1, розділу 3 інструкції роботи ювенальної поліції)

Дитину знімають з обліку, якщо вона не вчиняла булінг повторно впродовж року.

Нагадаємо, в Україні ввели штрафи за булінг у школах та дитсадках ще у 2018 році, коли вступив у дію Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” . За цькування неповнолітнього передбачено штраф у розмірі від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. За такі ж дії, які вчинить група осіб або одна особа повторно впродовж року – штраф від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи від 40 до 60 годин. За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідають батьки кривдника.

Як це працює у структурах Міносвіти

В свою чергу Міністерство освіти та науки України (МОН) ухвалило Наказ  № 1646 від 28.12.2019 року під назвою «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти». Документом затверджується Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), а також  Порядок застосування заходів виховного впливу.

У п. 4 Розділі І Порядок реагування на випадки булінгу в закладах освіти визначено прояви, які можуть бути підставами для підозри в наявності такого явища, зокрема: замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка; неврівноважена поведінка; різка зміна звичної для дитини поведінки; уповільнене мислення, знижена здатність до навчання; уникнення або небажання спілкування; занижена самооцінка, наявність почуття провини; відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття; депресивні стани; скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття тощо.

Ознаками цькування є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

– умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

– словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

– будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

– будь-яка форма небажаної фізичної поведінки та інші правопорушення насильницького характеру.

У випадку наявності зазначених ознак, учасники освітнього процесу звертаються до директора закладу. Повідомити можна в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

У іншому документі – Порядку застосування заходів виховного впливу визначено, що такі заходи забезпечують корекцію поведінки сторін освітнього процесу, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках. На сайті МОНу з метою реалізації Порядку опубліковано Навчально-методичний посібник «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти». В Розділі І посібника розміщено навчальну програму «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти» для слухачів очної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. У Розділ ІІ особливу увагу приділено визначенню та розмежуванню понять «насильство», «жорстоке поводження», «ґендерно зумовлене насильство», «ґендерна рівність», «дискримінація», «домашнє насильство», «булінг». Розділ ІІІ містить методичні розробки: «Структуру програми циклу тренінгів для педагогів «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти» та «Тренінг для батьків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми».

Цей посібник видано Міністерством освіти і науки України та Державною науковою установою – «Інститутом модернізації змісту освіти» при сприянні громадської організації «Ла Страда-Україна», а також Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) за фінансової підтримки Європейського Союзу та за загальною науковою редакцією Левченко К. Б., Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Червоною ниткою крізь посібник проходить гендерний концепт та думка про гостру необхідність впровадження його у виховний процес. В ньому також надається алгоритм дій для керівника навчального закладу. Зокрема, він повинен розглянути заяву про випадок булінгу, видати письмовий наказ про проведення розслідування, у якому визначити уповноважених осіб і створити відповідну комісію. До складу якої можуть входити педагогічні працівники, психолог та соціальний працівник, батьки потерпілого та батьки образника, а також інші зацікавлені особи.

Комісія проводить розслідування, з’ясовує, чи це є інцидент разовим випадком, чи це має регулярний характер. Якщо комісія визнала факт булінгу, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

Якщо дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника, необхідно подавати заяву до місцевого управління освіти щодо перевірки методів виховання з боку педагогічного працівника та обов’язково подати заяву до органів Національної поліції та Служби у справах дітей. Всі звернення, які подаються, розглядаються і вирішуються у термін не більше 30 днів від дня їх надходження.

Проте у вищезгаданих документах жодним чином не згадується, що робити у випадку, коли дитина захищалася, а її умисно зробили винуватою або піставили; або коли керівнику навчального закладу невигідно визнавати неправомірними дії своїх підлеглих; або коли є особиста неприязнь вчителя та учня? Є безліч обставин, коли легше дитину зробити винуватою, застосувавши до неї жорсткі засоби примусу, ніж розібратися у справжніх витоках надактивної поведінки.

Види покарання

В українському законодавстві приписані варіанти покарання за доведені факти булінгу в залежності від заподіяної шкоди. Отже, розподілимо відповідальність дитини за віковою ознакою:

– до 14 років. Так, згідно з Цивільним кодексом, дитина до 14 років має часткову цивільну дієздатність та не несе відповідальності за заподіяну нею шкоду. Тобто за будь-який вчинок дитини відповідатимуть її батьки. Окрім відшкодування вказаної вище шкоди, батьки такої дитини можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності (накладення штрафу) за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

– від 14 до 16 років. Чинний Кримінальний Кодекс Українивказує вичерпний перелік статей, за які особа у віці від 14 років несе кримінальну відповідальність. Наприклад, ст.121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, ст.122 “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.

– від 16 до 18 років. Учні старшої школи мають повну деліктоздатність, тобто самі несуть відповідальність за вчинені ними правопорушення та злочини, про що зазначено і в статті 22 ККУ, і в статті 1734КУАП.

Крім того, якщо керівник навчального закладу не повідомить поліції про випадки цькування, муситиме заплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж має виконувати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Із вищенаведеного бачимо, що зміни у законодавстві посилюють відповідальність дитини навіть за активні або необережні вчинки. Такі введення сприяють покаранню, пригніченню, посиленню страху та невпевненості. В тому числі й під страхом знаходиться керівник навчального закладу через відповідальність у випадку замовчування дій учня.

Зараз поставити дитину на облік можна навіть у молодших класах. І тут не простежується принцип захисту інтересів дитини, а навпаки. Все стає проти неї.  І питань після збільшення об’єму дитячої відповідальності виникає більше, ніж відповідей. Чому не враховуюся особисті обставини дитини? Чому не береться до уваги фактор індивідуального несприяйняття вчителем дитини/дітей? Хто захистить права дитини, коли комісія зі складу вчителів освітнього закладу, які будуть вирішувати подальшу долю учня (і які однозначно будуть не в курсі всього контексту) та знаходити у її діях ознаки правопорушення, однозначно буде на стороні колеги?

Таким чином, на підставі аналізу всіх нормативно-правових актів, спостерігаємо таку тенденцію: потенційно суспільно небезпечними хочуть вважати активних темпераментних дітей. Щоб особливо не поглиблюватись у контекст спричинення ними якихось неприємних дій – ставити на облік та таврувати усіх, хто буде виділятися.

Ми не виправдовуємо прояви насильства або неповаги. Проте діти із підвищеною активністю, особливо хлопчики, мають безперечну цінність, вони є повноцінними учасниками дитячого колективу і привносять в нього потрібні складові. А поспішна постановка їх на облік і тим більше публічне сповіщення про це може привести вже до булінгу саме цих дітей з боку шкільного оточення.