Суспільний опір країн Європи та світу проти ґендерної ідеології

Національне законодавство різних країн активно переписують під вимоги ґендерних ідеологів. Головна мета – скасувати природні ролі чоловіка та жінки, деформувати ідентичність, зруйнувати інститут сім’ї та унормувати одностатеві сексуальні стосунки. Ґендерна ідеологія проникає в усі сфери суспільного життя, передусім через антидискримінаційні пункти у законодавстві. Але нині чи не головним правовим механізмом впровадження ґендерної ідеології є Стамбульська конвенція. Цей документ не тільки закріплює право індивіда самому визначати свої ідентичності і статеві ролі, але й також зобов’язує країни імплементувати ці положення до національних законодавств.

Слід зазначити, що донині уніфікованого поняття «ґендеру» не існує. Похідні  від нього – ґендерна рівність, ґендерна освіта, ґендерне виховання – маніпулятивні ідеологічні терміни, які подаються у позитивному контексті. Зокрема, як соціальне забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками. Насправді, у такий спосіб намагаються знищити полярність між чоловіком і жінкою, поставити під сумнів природну сім’ю та її головну місію – народження і виховання дітей. На думку багатьох експертів, у підсумку це призведе до докорінних соціальних перетворень, катастрофічної демографічної кризи більшості етносів, і поставить під загрозу існування відомого нам природного суспільства.

Разом з цим виникає новий потужний рух опору. Частішають випадки рішучого спротиву цілих народів або країн, які піднімаються для боротьби із ґендерною ідеологією. Розглянемо ці приклади детальніше…

Конституційний референдум у Хорватії, 2013 рік.
Хорвати відстояли природну сім’ю як союз чоловіка та жінки шляхом проведення  конституційного референдуму, який відбувся 1 грудня 2013 року.  Головною метою референдуму  було внесення поправки до Конституції, згідно якої шлюб визначався як союз між чоловіком та жінкою. Що фактично передбачало заборону укладання так званих одностатевих «шлюбів».

Перед проведенням референдуму відбулося підписання петиції проти одностатевих «шлюбів», яка зібрала понад 700 тисяч підписів. Ініціатором виступила організація  «Від імені родини» («U ime obitelji») та католицька церква, яка заявила, що шлюбом може бути лише союз, спрямований на народження дітей. Консервативні партії парламенту підтримали ідею та зазначили, що вони однозначно проти впровадження ґендерної ідеології в державну політику.

При цьому, уряд країни, низка організацій та громадських діячів закликали людей голосувати проти природної сім’ї. Прем’єр-міністр Хорватии Зоран Миланович висловився, що не вважає за потрібне проведення такого референдуму, бо, на його думку, він ставить під загрозу право людей на щастя і вибір. І президент країни Іво Йосипович назвав референдум непотрібним. Проте народ сказав своє слово, і керівництво держави змушене було до нього прислухатися.

Слід констатувати, що конституційний референдум в Хорватії 2013 року став першим в історії незалежної країни, який був ініційований населенням і завершився перемогою. Таким чином, Хорватія поповнила список країн ЄС, які мають у своїх Основних законах визначення шлюбу як винятково гетеросексуального союзу. Крім Хорватії, такими країнами є Латвія, Литва, Польща, Угорщина та Болгарія.

Масові протести у Перу, 2017 рік.
У березні відбулися масштабні демонстрації в Перу проти впровадження ґендерної ідеології у державну концепцію освіти та у навчанні дітей, починаючи від наймолодшого віку. Підставою було затвердження урядом країни навчального плану, який містив елементи гомосексуальної пропаганди. Він передбачав, зокрема, тренінги із статевого виховання, донесення до дітей інформації про те, що гомосексуалізм – це норма, що кожен може сам обирати стать.

На такі протести вийшли понад 1,5 млн людей. Маніфестації пройшли під гаслом «Тримайся подалі від моїх дітей» («Con Mis Hijos No Te Metas»). Подібні акції відбулися у 26 містах. Провідну роль в організації протестів відіграли громадські організації та церкви. Священик Луїс Ґаспар, котрий очолює архиєпископську Комісією з питань родини та життя Католицької церкви у Лімі, виступаючи під час маніфестації, зазначив, що саме ґендерна ідеологія є джерелом соціальних проблем, включаючи аборти та одностатеві «шлюби».

Також 1 червня відбулися акції, де громадяни Перу розгорнули близько 1500 банерів на мостах і великих перехрестях. Їх метою було нагадування правлячій еліті, зокрема президентові Педро Пабло Кучинському, що абсолютна більшість населення проти впровадження такої ідеології. Протестувальники критикували ЗМІ за ігнорування або применшення масовості демонстрацій на захист життя і родини.

Громадські активісти у Перу вступили у боротьбу із такою концепцією на вулицях, в парламенті та судах. Вони зібрали понад 60 000 підписів, щоб подати до парламенту законопроект, який блокує ініціативу навчального плану Міністерства освіти. Громадська організація «Бітьки в дії» («Padres en Acción»)  порушує справи проти Міністерства освіти, вимагаючи проведення консультацій із батьками під час здійснення освітніх програм.

В результаті активних та безкомпромісних дій громадськості та релігійних організацій, Департамент освіти Перу  у кінці 2017 року заявив про повернення до старої навчальної програми 2009 року без елементів так званого ґендерного виховання.

Болгарський Конституційний суд назвав Стамбульску конвенцію невідповідною, 2018 рік.
Болгарія завила про неможливість впровадження ґендерної ідеології  та унормування одностатевих «шлюбів». 27 липня 2018 року Конституційний суд країни оголосив Стамбульську конвенцію такою, що не відповідає основному закону Болгарії.

Ухваленню такого Рішення передувало звернення 75 парламентарів, переважно з правлячої партії GERB, в якому вони просили суд висловити думку про конституційність Стамбульської конвенції. Із 12 суддів Конституційного суду 8 проголосували проти ратифікації. Вони вважають, що головною загрозою документу є «відсутність загального розуміння поняття «стать». Судді  визнають, що на порядку денному Стамбульської конвенції стоїть формування ґендерної ідеології, що викликає недовіру до документу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року план ратифікації Стамбульської конвенції був розкритикований патріотичними силами у парламенті. Вони заявили тверду позицію щодо неможливості впровадження ґендерної ідеології та легалізації одностатевих «шлюбів». Понад 30 цивільних та релігійних організацій направили відкриті листи, закликаючи не допускати ратифікації документу. Спираючись на думку громадськості, парламентська сила Об’єднана Патріотична Коаліція опублікували заяву про те, що за допомогою Стамбульської конвенції «міжнародні лобі змушують Болгарію легалізувати «третій ґендер» та запроваджувати шкільні програми для вивчення гомосексуалізму та трансвестизму, а також надає можливість укладати одностатеві шлюби».

Під тиском громадської думки та активної діяльності парламентарів Конституційний суд ухвалив рішення, яке практично зробило ратифікацію Стамбульської конвенції у Болгарії неможливою.

Прем’єр-міністр Словаччини відстоює національні інтереси, 2018 рік.
Під час урядового брифінгу 22 лютого 2018 року прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіко заявив, що ніколи не дасть згоди на ратифікацію Стамбульської конвенції, поки існують розбіжності  щодо її відповідності словацькій Конституції. Зокрема, положення про шлюб як союз між чоловіком і жінкою. Також прем’єр-міністр відзначив, що це спільна позиція, яку проводять всі три партії у правлячій коаліції, бо коаліція знаходить неприйнятні положення стосовно стереотипів та ґендерної рівності в контексті розмивання так званих традиційних ролей чоловіків і жінок у сім’ї. Прем’єр-міністр додав, що не існує можливості перейняти ті положення міжнародного законодавства, які суперечать словацькій Конституції.

Такій заяві передували  численні протести проти конвенції. Громадські організації та християнські церкви в Словаччині виступили зі спільною заявою, зазначивши, що документ є «суперечливим» і не відповідає національним інтересам. Наголошувалось, що цей документ може призвести до утисків свободи віросповідань в країні, де 62% називають себе римо-католиками та 6% – протестантами. Таким чином, Словаччина категорично відмовилася ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Верховний суд США визнав перемогу пекаря-християнина, 2018 рік.
Верховний суд США 4 червня 2018 року у своєму рішенні став на сторону пекаря-християнина Джека Філліпса зі штату Колорадо. Суть питання полягає в тому, що у 2012 році він відмовився приготувати весільний торт для пари гомосексуалістів Девіда Маллінса і Чарлі Крейга. Підставою для відмови були його релігійні переконання. Він пояснив, що відкрив свій бізнес з метою поєднати свою любов до процесу випікання і  служіння Богу. При цьому він відмовляється пекти торти на хеллоуін, розлучення, торти із вмістом алкоголю та такі, що містили атеїстичні елементи. Пара геїв звернулась до Державної комісії з прав громадян штату Колорадо за захистом своїх нібито порушених прав. Комісія видала наказ Філліпсу обслуговувати одностатеві весілля і пройти антидискримінаційний тренінг.

Ця історія тривала 6 років. Після численних слухань в різних інстанціях, де ухвалювалися рішення не на користь Філліпса, він подав касацію. Врешті решт, постановою Верховного суду було зроблено висновок про те, що Державна комісія порушила права Філліпса, гарантовані першою поправкою до Конституції США щодо свободи віросповідання та релігійних переконань. Тобто фактично Державна комісія дискримінувала пекаря, який відмовився виконати замовлення, керуючись своїми релігійними переконаннями.

Ця справа пекаря стала точкою системного конфлікту в США між ЛГБТ-пропагандистами і громадянами природних поглядів. Прихильники гомосексуалістів заявляли, що підприємства повинні обслуговувати всіх та апелювали до антидискримінаційного законодавства. Адвокати пекаря заявили, що уряд повинен поважати релігійні переконання.

Адміністрація президента США Дональда Трампа привітала рішення Верховного суду на користь пекаря Філліпса. Генеральний прокурор Джефф Сешнс своєю чергою додав, що перша поправка до Конституції забороняє урядам дискримінувати громадян на основі релігійних переконань. Таким чином, постанова Верховного Суду США, яка визнає перемогу Джека Філліпса, є потужним прецедентом захисту фундаментальних прав людини.

Уряд Угорщини ухвалив рішення про скасування в університетах ґендерних наук, 2018 рік.
В університетах Угорщини скасовується вивчення ґендерних наук у зв’язку з економічною недоцільністю. Таке рішення ухвалив уряд на чолі з Віктором Орбаном. Причиною стало те, що на вивчення гендерних наук у двох угорських вузах прийшли лише 13 осіб. Глава канцелярії прем’єр-міністра Гергей Гуляш заявив про припинення державного фінансування відповідних програм, а також про повне їх виключення з навчальних планів.

Представники правлячої в Угорщині правоцентристської коаліції, що включає в себе консервативну партію Фідес і Християнсько-демократичну партію Угорщини (ХДПУ), вже давно критикували подібні дисципліни, що викладаються в університетах країни. Так, у 2017 році лідер молоді ХДПУ Лорінца Нача назвав ґендерні дослідження в вузах країни «марною розкішшю, до того ж руйнівною». Він підкреслив, що ці програми фактично руйнують цінносно-орієнтовний спосіб мислення.

Також у зв’язку із категоричною позицією угорського уряду та прийняттям нового закону про вищу освіту, Центрально-європейський університет (CEU) в Будапешті оголосив про свій переїзд з Будапешту до столиці Австрії Відня. Зазначимо, що ця установа належить фінансисту Джорджу Соросу, який заснував свій університет для просування ліво-ліберальних ідей.

Таким чином, Угорщина задекларувала вектор державного розвитку, який спрямований на дотримання національних інтересів. Вона відмовилась від «ґендерних студій» у навчальних закладах та створило правові умови, за яких  функціонування освітнього ліберального осередку стало неможливим.

Сейм Литви відмовився ратифікувати Стамбульську конвенцію, 2018 рік.
Глава литовського парламенту Вікторас Пранцкєтіс після чергового засідання у травні 2018 року заявив про неможливість ратифікації Стамбульскої конвенції. Він спирається на думку більшості депутатів, які вважають, що цей документ містить «суперечливі положення». Перш за все мається на увазі поняття «ґендер», яке не визнає стать як людську природу. Таке тлумачення, на думку Пранцкєтіса, в правовій системі Литви поставить під загрозу сімейну політику, яка грунтується на шлюбі чоловіка та жінки, а також інститути батьківства та материнства.

Також слід звернути увагу, що Конференція литовських єпископів звернулася із заявою до сейму, в якій стверджує, що конвенція змусить Литву впровадити в законодавство неприйнятні уявлення про гомосексуалізм.

Більшість литовських політиків вважають Стамбульську конвенцію неприйнятною через її вимогу імплементації ґендерної ідеології у національне законодавство. В литовському парламенті лише соціал-демократи та ліберали вимагають голосувати за сумнівний документ.

Вочевидь, на міжнародному рівні триває боротьба ідеологій. На прикладі вказаних вище країн можемо констатувати, що суспільний опір проти впровадження тоталітарної ґендерної ідеології в європейських державах посилюється. У Перу тривають масові протести. Хорвати вийшли на багатотисячні демонстрації. Конституційний Суд Болгарії визнав неконституційними норми Стамбульської конвенції. Серед країн, які підписали документ, але не ратифікували — Словаччина, Литва, Латвія, Великобританія, Болгарія, Молдова, Ліхтенштейн, Чехія, Угорщина.

Серед країн, які ефективно чинять спротив ґендерній концепції, – Україна. Нашій державі слід діяти рішучіше і розробити державну сімейну стратегію, яка відповідатиме національним інтересам. Діяти на захист інституту сім’ї, материнства, батьківства та дитинства – це має стати узгодженою стратегією всіх органів влади. Адже є родина – буде й Україна!

Рух «Всі разом!»

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram