Відповідальний шоу-бізнес

Вислів «відповідальний шоу-бізнес» не дуже часто зараз зустрічається на медіа просторах та в музичних розмовах, бо це не популярно та не продається. Загалом продюсери та виконавці слідкують та прямують за трендами та популярними тенденціями, роблять те, що, як вважається, має споживати масова аудиторія.

А якщо все це «піпл хаває», то він і буде замовляти собі таку музичну «їжу» та платити за неї. Що і метою артистів і насамперед продюсерів. Платити не обов’язково фінансами, платити також підписниками та кількістю переглядів.

Слово «цензура» давно вже кануло у далеке минуле, і люди вважають, що говорити про це, як би ставити себе у позицію посміховиська та піддавати себе на загальне засудження, бо зараз ми живемо у сучасному часі та сучасність це про свободу, а під свободою багато людей вважають саме «говорю та роблю, що хочу та як хочу».

Насправді свобода – це інше поняття і воно насамперед означає свободу вибору, це коли людина може робити, що хоче та як хоче, але вона може обрати робити це  чи не робити і вона вільно це робить, бо не залежить від своїх емоцій та почуттів, вона ними керує, а не вони нею.

І якщо говорити про свободу у музиці, то це теж про свободу вибору.

Кожен артист та медійна особистість має бути завжди прикладом не тільки для своєї аудиторії, а також для дітей та майбутнього покоління та пам’ятати найголовніше… Він вже не просто звичайна людина та не натовп, він – лідер думок та він ведучий, який веде свою аудиторію за собою, але куди її веде, це залежить від вибору самого артиста.

Якщо артист  хоче, щоб його пісні були  хітами на всі покоління, то передусім треба стратегічно подумати за покоління дітей – вони дуже запам’ятовують хуки у піснях та співати їх будуть  роками та десятиріччями. Якщо виконавець стратег, то він це розуміє і саме на це орієнтується.

І, розуміючи це, артист замислюється чи варто йому  в піснях співати лайливі слова, чи робити аморальний відео контент, популяризувати моральні цінності чи пропагувати сучасні розпусні тенденції.

І якщо вже ставати на цей шлях відповідального шоу-бізнесу, то треба тоді оперувати правильними визначеннями таких понять як моральність та аморальність. Бо якщо ми не будемо називати речі своїми іменами, а давати речам нові визначення, які захищають сучасні аморальні тенденції, то орієнтири будуть стерті.

Щодо українського шоу-бізнесу… Якщо ми показуємо всьому світу свою націю як гідну націю, яка може вести увесь світ за собою та своїм прикладом спонукати людей до якихось рішень та дій, то ми повинні усвідомлювати зокрема й відповідальність за наш музичний та відео контент. Щоб він був грамотний та інтелектуальний, а не гопський чи розбещений моргенштейнський. Ми повинні показати нашу творчість як приклад інтелектуального мовлення та краси нашої поведінки та мови.

Наприклад музика Стінга – це на покоління. Думаю, в нього теж є емоції, але він не дозволяє собі подібних речей в своєї творчості, і це все – про відповідальний шоу бізнес, про те, який слід в музичній історії залишить виконавець. Чи буде він скерований натовпом та вподобаннями аудиторії (і в такому випадку його успіх та популярність буде короткостроковою), чи він буде творити історію і буде прикладом, який несе через свою музику мораль, чистоту та світло.

Кожен артист може обирати що йому до душі, але варто пам’ятати, що у кожного вибору є наслідки. Чи пропагувати через свою творчість  темряву та вести натовпи туди,  чи світло, наводячи людей на шлях життя.

До перемоги – разом зі світом у серці і творчості!