Вагітні жінки в Україні терміново потребують державного захисту

Питання переривання вагітності ніколи в нашому суспільстві не підіймалися на національний рівень. Держава вважала, що це суто індивідуальна проблема громадян. Ця позиція призвела до дуже печальних наслідків, які ми спостерігаємо зараз у вигляді статистики смертності ненароджених дітей. Цю статистику ще називають статистикою абортів. Міжнародний публічний Рух #ЗАнародження вважає, що прийшов час аргументувати та довести, що аборти – є перериванням життя дитини.

Цифри не обманюють, і вони констатують жихливі факти – за час незалежності України життя лишилося понад 40 млн українців і це лише офіційна статистика. До відома, в офіційній соціології не враховуються кількість переривання вагітностей в приватних медичних закладах та медикаментозні переривання (на перших тижнях вагітності завдяки медичним препарати у вигляді пігулок).

Народ, який винищує самий себе. І це не зовнішня окупація, і не напад іншої держави, це не геноцид та задум ворога. Почасти таке відбувається за несвідомим рішенням батьків. Тож, батьки винуваті? Ні, частіше всього ні. Є об’єктивні обставини, які просто вплинули на це. Але на ці фактори можна  вплинути. Треба лише зробити деякі важливі речі з боку держави та суспільства.

Які фактори вплинули та впливають далі на ці рішення?

  1. Перш за все є дуже важливий фактор – брак просвітницької інформації в повному обсязі на доступному рівні. Якщо кожна вагітна жінка, яка захотіла перервати життя своїй дитині, отримала повну інформацію, великий відсоток матерів відмовилися би від цього.
  2. Психологічне навантаження з боку рідних.
  3. Брак моральноі підтримки з боку гінекологів – матеріальна складова. За статистикою 67% жінок, котрі зробили аборт, визнали, що вони не вбили б свою дитину, якби мали підтримку та матеріальну допомогу (аналітика БФ «Всеукраїнська лінія допомоги вагітним у кризовій ситуації»).
  4. Психологічний тиск з боку гінекологів стосовно переривання вагітності, та не зацікавленність в збереженні вагітності.
  5. Перебільшення значимості відхилення в розвитку дитини та здоров’ї вагітноі з боку медиків.
  6. Вагітна залишається сам на сам зі своєю проблемою у кризовій ситуації.
  7. Відсутність гарячих ліній підтримки вагітної.
  8. Безкарність гінекологів та акушерів, які схилили до переривання вагітності в разі необов’язкової потреби.
  9. Жорстока бюрократизація при постановці на облік вагітної (аналізи в одній клініці, приймальня в іншій).

ПОЗИЦІЯ РУХУ #ЗАНАРОДЖЕННЯ СТОСОВНО ЦІЄЇ ТЕМИ:

  • ми ЗА народження кожноі зачатої дитини та збереження кожноі вагітності;
  • ми не вважаємо аборт медичною послугою і називаємо речі своїми іменами. Аборт – це переривання життя дитини до народження;
  • кожна людина, за Конституцією України, має право на життя та здоров‘я і держава має забезпечити ці права кожній дитині, яка була зачата;
  • ми не засуджуємо жінок, які переривали вагітність, а навпаки – прагнемо допомогти їм у скрутному становищі;
  • наша мета — допомогти людині зробити правильний вибір, дати шанс зачатій людині прийти у цей світ.

 

Як суттєво вплинути на статистику переривання вагітності в Україні?

  • Кожна вагітна жінка має обов’язково отримати повну інформацію від медпрацівників, стосовно наслідків переривання вагітності та знання щодо того, що в її лоні не плід, та не згусток тканини – а жива людина.
  • Впровадити обов’язкове доабортне консультування та введення днів «тиші», коли жінка, отримавши повну необхідну інформацію щодо переривання вагітності, змогла би свідомо, без натиску ситуацій та інших осіб, прийняти рішення щодо переривання життя своєї дитині.
  • Внести зміни в медичні протоколи щодо оперуванням фразами та словами, а саме видалити з лексикону гінекологів та акушерів такі слова як «плід», «ембріон», «аборт», коли це стосується переривання вагітності за бажанням. Бо слово «аборт» от лат. abortus — «викидень», тобто природнє переривання вагітності та замінити їх на «дитина», «переривання життя дитині», «переривання вагітності».
  • Перед перериванням вагітності обов’язкове УЗД, на якому вагітна має почути,як б’ється серце її дитини.
  • Розробити соціальні програми по забезпеченню доступного обстеження та лікування для пільгових категорій вагітних.
  • Розробити систему заохочення для гінекологів та акушерів, які зберігають вагітність. Тобто, за кожні пологи, акушер та гінеколог мають отримувати  від держави грошові заохочення.
  • Забов‘язати медичні заклади, державні та приватні, здавати звітність щодо переривання вагітності, враховуючи медикаментозні методи переривання вагітності на перших тижнях вагітності. Будь яка громадська організація та державна установа повинна отримати доступ до цієї статистики.
  • В кожному місті та районі, зробити «вікна життя»,  де можна було би  матір’ю, яка неспроможна ростити дитину – залишити її під опіку держави.
  • Створити у кожному місті заклади, які зможуть утримувати вагітних жінок, що опинилася у кризовій ситуації (надання житла та харчування, фінансова допомога під час вагітності та до 1 року після неї).
  • Подати розроблений законопроект про юридичне право акушера гінеколога відмовитись від переривання вагітності, за виключенням процедур необхідних за медичними показниками.
  • Розробити програми Державного страхування здоров‘я жінок репродуктивного віку та стану.
  • Здійснювати просвітницьку діяльність національного масштабу серед жінок та чоловіків, стосовно вагітності та її збереженні (друкована інформація в жіночих консультаціях, факультативний курс у старших класах шкіл, книги для дітей, відео ролики, мульт серіали для дітей про внутрішній мамосвіт, фестивалі, фото проекти, вистави в театрі та інше.

Держава має захищати найцінніший скарб нації – вагітних жінок та дітей!

 

Життя кожноі дитини не випадкове, якщо навіть воно буде зачате у кризовій ситуації.  Майбутні батьки, якою б складною не здавалася ситуація, мають пам’ятати, що вони не одні! Ви обрані, щоб саме через вас змогла з‘явитися в цей світ нова людина.Від чоловіків дуже багато залежить, бо в момент вагітності, жінка перебуває в дуже нестабільному емоційному та психологічному стані. Вона, як ніколи, потрібує підтримки. Саме від ставлення чоловіка у більшості, залежить чи з’явиться у світ нова людина.

Нєтікова Яна, Кабінет експертів