Кочарян Гарнік

Доктор медичних наук, професор, академік Російської академії природознавства (РАП), дійсний член European Academy of Natural History, заслужений діяч науки і освіти (РАЕ), професор кафедри сексології, медичній психології, медичної і психологічної реабілітації Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Освіта

З відзнакою закінчив лікувальний факультет Харківського медичного інституту (нині Харківський національний медичний університет). У 1983 році захистив кандидатську дисертацію з психоневрологічних аспектів сексопатології, а в 1992 році – докторську дисертацію «Синдром тривожного очікування сексуальної невдачі у чоловіків (формування, патогенетичні механізми, клінічні прояви, психотерапія)» в НДІ соціальної і судової психіатрії ім. В. П. Сербського (нині Федеральний медичний науковий центр психіатрії і наркології, Москва).

Область науково-практичних інтересів:

– психогенні сексуальні дисфункції;

– порушення поведінки, обумовлені сексуальними розладами;

– психічна саморегуляція сексуальних функцій у чоловіків;

– порушення сексуальної орієнтації;

– створення, впровадження в клінічну практику, апробація і адаптація нових психотерапевтичних методик;

–психотерапія і біологічна терапія чоловіків і жінок з різними сексуальними розладами;

– гармонізація відносин у подружньому союзі / сексуальній парі;

– лікування осіб з невротичними і іншими непсихотичними психічними розладами.

Досвід експерта

З 1984р. по 1987р. викладав на кафедрі психотерапії Українського інституту удосконалення лікарів (сучасна назва«Харківська медична академія післядипломної освіти»[ХМАПО]). В даний час працює професором кафедри сексології, медичної психології, медичної та психологічної реабілітації ХМАПО, співробітником якої є з 1987р. З 2002р. по 2005р. також був заступником з наукової роботи директора НДІ сексології та медичної психології ХМАПО (до припинення  його функціонування). Є заступником голови спеціалізованої вченої ради ХМАПО із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю«Медична психологія»(для лікарів і психологів), членом Асоціації сексологів і андрологів України, Російськогонауковогосексологічноготовариства і Професійного об’єднання лікарів-сексологів, членом редакційних колегій науково-практичних журналів «Здоровье мужчины», «Психологічне консультування і психотерапія», «Медицинская психология», «The European Journal of Natural History». У 2008–2012 рр. був головою товариства медичних психологів і сексологів Харківського медичного товариства.

Розробив концепцію утворення симптомів при сексуальних розладах, концепцію ерогенних сенсорних систем людини, плежецентричну парадигму терапевтичного супроводу пацієнтів з сексуальними розладами, діагностичний тест «Індекс адекватної сексуальної реалізації», що дозволяє виявляти мінімальні відхилення в сексуальній активності осіб, що зазнають вплив різних несприятливих факторів на статеву систему; вивчив формування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі у чоловіків, виділив його клінічні типи і варіанти перебігу, розробив його диференційовану психотерапію; виділив і описав 12 патернів поведінки хворих з сексуальними розладами; вивчив проблему психічної саморегуляції сексуальних функцій у чоловіків з сексуальними порушеннями і розробив детальну класифікацію прийомів, які використовуються ними; виділив патогенні детермінанти мастурбації, їх негативні наслідки і розробив їх класифікацію; провів детальний мета-аналіз матеріалів, які присвячені впливу феромонів на поведінку людини і функціонування його організму; здійснив мета-аналіз проблеми гомосексуальних відносин у сучасному суспільстві та проблеми розладів еякуляції; виділив і охарактеризував моделі формування сексуальних розладів у хворих на хронічний простатит.

Професор Гарнік Кочарян розробив ряд високоефективних психотерапевтичних технік: прискорений варіант аутогенного тренування для лікування сексуальних розладів, прийом «помилковий сигнал», «спосіб зниження рангу значущості сексуальних розладів», техніку «психотерапія з урахуванням механізму проекції», прийоми «зіставлення за аналогією», «розширення свідомості», «зіставлення за контрастом», «систему еротичної сенситизації», «спосіб корекції поведінкових програм» для лікування синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі та інших тривожно-фобічних розладів, який слід відносити до арсеналу технік нейролінгвістичного програмування (НЛП). Він також запропонував ряд когнітивних прийомів для корекції внутрішньої картини хвороби у чоловіків з різними сексуальними дисфункціями. Їм адаптовані, апробовані і впроваджені: метод «вибуху нав’язливостей», який відноситься до НЛП і добре зарекомендував себе у випадках, що важко піддаються терапії; моделювання в гіпнотичному стані і регресивний гіпноз для лікування хворих із сексуальними розладами.

За вагомі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю професору Гарніку Кочаряну Міністром охорони здоров’я України оголошено подяку (5 вересня 2011, № 510).

Наукові та учбово-методичні роботи:

Є автором біля 350 робіт наукового та учбово-методичного характеру.

Книги:

• «Частная сексопатология (руководство для врачей)» (М.: Медицина, 1983.Т. 2; в соавт.).
• «Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов» (М.: Медицина, 1994; в соавт.).
• «Синдром тревожного ожидания сексуальной неудачи у мужчин и его лечение» (Х.: Основа, 1995).
• «Клінічна сексологія та андрологія (навчальний посібник)» (К.: Здоров’я, 1996; у співавт.).
• «Сексуальные дисфункции и трансформации поведения» (Х.: Академия сексологических исследований, 2000).
• «Терапевтические техники нейролингвистического программирования (НЛП)» (К.: Ника-Центр, 2002).
• «Половые феромоны человека (новейшая сексология)» (Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2005).
• «Современная сексология» (К.: Ника-Центр, 2007).
• «Гомосексуальность и современное общество» (Х.: ЭДЭНА, 2008).
• «НЛП: терапевтические техники». 2-е изд., испр. и доп. (М.: Эксмо, 2009).
• «Греческая любовь: пройди тест на гомосексуальность» (М.: Эксмо, 2009).
• «Расстройства эякуляции и их лечение» (Х.: Вид-воВіровець А. П. «Апостроф», 2012).
• «Эрогенные стимулы и сексуальность» (Х.: Изд. Рожко С. Г., 2017).