«Гендер» у філософії: формування нової реальності

Філософія Постмодерну конструює нову реальність ХХІ століття – «гендер». Він має ті ж характеристики, що й сам Постмодерн – алогічність, хаос, деструктивізм, аморальність, софістичність. Проголосивши кінець традиційного філософського дискурсу, він вийшов за межі природи людини, власне, за межі самої людини. Сформована у Постмодерні гендерна ідеологія руйнує всі традиційні засади людського буття, агресивно й тоталітарно впроваджує нову деонтологічну реальність – «гендер».

Представникам класичної філософії та традиційного суспільства, які захищають ціннісні основи людського буття (сім’я, шлюб, патріотизм) – не можна використовувати поняття гендеру у своєму дискурсі, оскільки останнє є деструктивним щодо цих основ. Небезпека міститься у ніби нейтральному визначенні «гендеру», що тепер проштовхується в усіх сферах українського суспільства. Знання про істинну сутність та мету гендерної ідеології дозволить захистити й зберегти ціннісно-моральний фундамент розвитку особистості та в цілому держави.

Можна з усією впевненістю говорити, що боротьба з гендерною ідеологією в Україні має стати одним із пріоритетів національної безпеки.

Гендерна ідеологія формує «соціально адаптованого індивіда» (Габріела Кубі). Він не враховує національної та статевої особливостей, є відірваним від природного та державного життя, позбавляється власної особистісної ідентичності. Цей індивід є певним «соціальним атомом», який має лише одну функцію – споживання. Глобалізоване суспільство, що піддалося деструктивному впливу лібералізму, вітає включеність даного індивіда у свою економічну систему попиту-пропозицій. Тому стає зрозумілою гаряча підтримка гендерної ідеології з боку транснаціональних корпорацій та міжнародних організацій, фондів, які потребують такого безмовного й безвідмовного споживача соціального й економічного продукту.

Глобалізоване суспільство користується гендерною ідеологією як знаряддям, «брендом» для формування такого собі транснаціонального супермаркету, де представлені різноманітні, але ціннісно нейтральні, соціально-економічні продукти. Для цього потрібний ціннісно нейтральний, соціально адаптований споживач – індивід без статі, національності, без само-тотожності. Усі «тотожності» представляє глобалізований «світ-супермаркет».

Поняття «гендер» є соціальним конструктом, що не містить антропологічні характеристики. Гендер позбавляє особистість онтологічного підґрунтя та формує нову, «гендерну ідентичність», що власне з ідентичністю, тотожністю собі, не має нічого спільного. Гендер порушує самототожність особистості, нав’язуючи їй соціально придатну ідентичність подібно товару в супермаркеті.

Гендерна ідеологія виходить за межі моральної системи цінностей. Вона відкидає усі традиційні ціннісні моделі, які мають визначення понять добра і зла. Ні добра, ні зла в гендері не представляється. Він виступає такою собі аксіологічною «сірою зоною», що, зрештою, перетворюється в ніщо. Гендер – це велике поза-моральне Ніщо. Якщо його помістити у традиційну систему цінностей, воно автоматично стає злом. Тому представники гендерної ідеології так агресивно наполегливо відмежовуються від традиційних уявлень етики й моралі, проголошуючи їхніх захисників «гомофобами».

Власне, поняття «гомофобія» має сугестивну психологічну природу і ніяк не відображає справжнього змісту «страху людини». Гендер виступає проти Людини, тому дане поняття використовується ним неправомірно.

Гендерна ідеологія руйнує саму людську природу. Адже в її основі лежить заперечення статевості як фундаментальної засади людського існування. Стать, згідно з гендерною теорією, не входить до переліку ознак, які визначають сутність людини. «Гендерна ідентичність» конструюється у відриві від природного поділу людей на чоловіків та жінок.

Починаючи з філософії Нового часу, Просвітництва, однією з провідних стала ідея емансипації, «негативної свободи» («свободи від», а не «свободи для»). За цим послідувала підміна людської природи (з урахуванням різноманіття її проявів) концепцією абстрактного індивіда, максимально вільного від: релігії, моралі, звичаїв, суспільних ієрархій, колективних ідентичностей та обов’язків перед спільнотою.

Гендерна теорія становить новий етап боротьби за «визволення» людини і утвердження абстрактного, «соціально адаптованого», індивіда. Цього разу людину «визволяють» від її власної статі. Більше того, у середовищі тих, хто страждає на розклади статевої ідентичності, під впливом новітніх ідеологічних віянь набирає ідея «визволення» від самої людськості. Так, відомий фотомодель зі США Вінні Ох (Vinny Ohh) не тільки зробив понад сотню пластичних операцій, аби позбавити себе будь-яких статевих ознак, але й заявляє, що є не людиною, а «прибульцем». Такий стиль поведінки активно рекламується у ЗМІ і є логічним у контексті гендерних ідеологічних трендів.

Згідно з гендерним світоглядом, пройшовши низку попередніх етапів «визволення» й «емансипації», людина врешті-решт має «визволитися» від самої себе. Найбільшу небезпеку гендерної теорії становить те, що в кінцевому підсумку вона спрямована на знищення людини як такої і утвердження на її місці цілком нової реальності (Ігор Загребельний).

Наразі є гостро актуальною необхідність наукових досліджень щодо небезпек проведення гендерної ідеології у світі та в Україні.