Батьківство в сучасній Україні

Тези:

Статистика свідчить про те, що саме батько виявляться тим, хто “не дотягує” до належного виконання своєї ролі. Так за даними, які навів у 2017 році Міністр юстиції України Павло Петренко: “на сьогодні у нас 3 мільйони дітей, які живуть у неповних сім’ях і отримують аліменти.” Це означає, що 40% відсотків українських дітей проживають без батька. За іншими даними частка таких дітей є ще більшою, а саме половина всіх дітей України проживають в неповних сім’ях у складі мати-дитина.

І без того тривожну ситуацію погіршує той факт, що навіть в повних сім’ях чоловіки значно поступаються жінкам у питаннях догляду за дитиною. За даними вітчизняного дослідження саме дружина є основним виконавцем обов’язків по догляду за дітьми майже у 75% повних сімей, а у решті таких сімей основним виконавцем частіше виступають бабуся або дідусь, аніж батько дитини. Як пояснюють автори цього дослідження, мати вдвічі більше за батька залучена до вирішення питань пов’язаних із доглядом за дитиною, навіть якщо вона професійно зайнята.

Глобальний контекст

Починаючи з другої половини ХХ століття вчені кажуть про трансформацію або системну кризу сучасної сім’ї.

Національний контекст

В українському контексті шлюб потерпає не тільки від ціннісних метаморфоз, але великою мірою від алкоголізації населення, переважно — чоловіків. Першопричиною розлучень в українській сім’ї залишається алкоголізм, кожна п’ята пара розпадається саме з цієї причини.

Військова агресія РФ на сході України стала новим викликом для української сім’ї на початку ХХІ століття. Станом на 5 лютого 2018 року в Україні зареєстровано 1,2 млн. сімей-переселенців з Донбасу і Криму, в яких виховується понад 240 тисяч дітей.

Традиційною проблемою для України, особливо для західних областей, залишається заробітчанство.

Особистісний контекст

З досвіду 15-річної роботи з чоловіками-батьками в Україні та послуговуючись міжнародним досвідом, ми виокремили чотири основні причини, які впливають на рівень відповідальності чоловіка, як батька:

• По-перше: власні інтереси. Як чоловік співвідносить власні інтереси та особисте відчуття щастя з інтересами та щастям своєї сім’ї та дітей.
• По-друге: підґрунтя власної значимості. Яке місце в шкалі особистих пріоритетів щодо самореалізації, займає для чоловіка його сім’я та діти.
• По-третє: особистий моральний кодекс. Чи займає чоловік певну моральну позицію, через яку він покладає на себе певні зобов’язання щодо своєї сім’ї та дітей незалежно від зовнішніх чинників.
• По-четверте: особиста соціальна відповідальність. Наскільки чоловік розглядає свою батьківську роль, як особисту відповідальність перед суспільством в якому він живе.

Шляхи подолання кризи відсутності ролі батька

Глобальний контекст

Захопленість питаннями гендеру без належного включення чоловіків в обговорення та переосмислення гендерних ролей, навряд чи будуть мати бажаний ефект для належного розуміння рівності і партнерства обома сторонами питання — чоловіком і жінкою.

Слід залучати до такого обговорення не тільки студентську молодь, але і більш зрілих учасників, особливо — подружні пари.

Національний контекст

До цього часу, державна політика щодо сім’ї була і залишається пронаталістською, тобто такою, яка вбачає основну роль держави в тому, щоб полегшити фінансовий тягар, який несе сім’я при народженні дитини, в такій спосіб сподіваючись простимулювати українців до більшої народжуваності.

Вочевидь, що такий підхід кардинально не вирішив питання збільшення народжуваності в Україні, натомість залишив поза увагою інші не менш важливі питання.

Особистісний контекст

Місцева громада може відіграти роль умовного “села” у вихованні та підтримці сімей на засадах взаємодії та обміну досвідом між ними, та безпосередньо між чоловіками.

Робота з чоловіками-батьками пріоритетно має бути зосереджена на чотирьох факторах, які і визначають ступінь участі батька в житті дитини: навички, підтримка, робота, мотиви/пріоритети.

• Навички. Основна частина необхідних навичок і впевненості по догляду за дитиною приходять з часом. Через що, батько схильний передати свою відповідальність дружині, яка виглядає більш компетентною, особливо в перші місяці і роки життя дитини.
• Підтримка. Окрім оточення чоловіка, з його колег по роботі, друзів та родичів, які або заохочують його до виконання батьківських обов’язків або навпаки перешкоджають (через свої усталені упередження щодо того, яким має бути чоловік), важливу роль відіграє дружина. Дружина може або заохочувати чоловіка в його прагненні опікуватись дітьми, або спустошує цінність його батьківства, постійно роблячи йому зауваження про те, що він робить не так, як треба.
• Робота. Діловий світ пропонує “фаст-фуд” для чоловічого “его”, в той час, як батьківство приносить свої плоди не так швидко.
• Мотиви. Чоловіку необхідно поглянути на свій внесок в життя дітей в більш широкій перспективі аніж заповнення щоденних потреб. Необхідно пам’ятати про свій унікальний вклад та відповідальність.

Джерела:

• Сім’я та сімейні відносини в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку. Колективна монографія. – К.: ТОВ «Основа–Принт», 2009. – 248 с.
• Цінності української молоді. Результати репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді. Міністерство Молоді і спорту України, 2016 р.
• Офіційний сайт Мінсоцполітики: https://www.msp.gov.ua/news/14748.html
• Діти полишені позаду: вплив трудової міграції в Молдові та Україні: https://www.migrationpolicy.org/article/children-left-behind-impact-labor-migration-moldova-and-ukraine, 23 січня 2015 р.
• Каталог ресурсів ГО “Міжнародний Центр Батьківства”, ст. 8: https://uafathers.com/ua/gallery/37-istoriya-stratehiya-resursy