Жупел патріархату. Кінець війні

На поняттях “патріархат” та “патріархальна сім’я” часто спекулюють, використовуючи їх в якості “страшилок”:

• по-перше, називаючи “патріархатом” авторитарне лідерство чоловіка по відношенню до дружини та дітей, коли йдеться про сім’ю;
• по-друге, ставлячи знак тотожності між “патріархальною” і “традиційною” сім’єю.

Але патріархальна сім’я, це не про структуру влади в сім’ї, якою ми її знаємо сьогодні, а про структуру влади в суспільстві побудованому на патріархальних сім’ях де чільне положення належить чоловікові. А традиційна сім’я, щоб не мали на увазі під цим словосполученням, це не про патріархат.

Патріархат і сучасна сім’я
Ще в радянській школі навчали, що патріархат виник в результаті переходу від первісного суспільства (в якому переважав матріархат) до більш розвинутого рабовласницького суспільного устрою. Патріархальна сім’я складалась з рідні та нащадків чоловіка, його дружини, або дружин, дітей, рабів і в деяких культурах наложниць. В такій сім’ї могли проживати декілька поколінь, але всі підпорядковувались головному чоловікові — патріархові.

Наприклад, латинське слово “фамілія” у стародавні часи означало сукупність рабів, які належать одному чоловікові. Така сім’я могла налічувати сотні людей, а влада економічна та влада закону над усіма членами сім’ї належала патріарху.

Патріархальна сім’я в європейській культурі, до якої належимо і ми, зникла у XVI-XVII столітті. З тих часів і дотепер ми знаємо лише один вид сім’ї — нуклеарна (від латинського “нуклеус” — ядро).

Нуклеарна сім’я складається лише з самих необхідних для утворення сім’ї членів — чоловіка і дружини. В ній може бути скільки завгодно дітей, або не бути взагалі. Вона може бути повною, в якій є чоловік, дружина та їхні діти, або неповною, що складається з одного з батьків і його дітей.

Питання влади у сучасній сім’ї
В сучасній нуклеарній сім’ї ні чоловік ні жінка не мають влади один над одним в тій мірі, як це було за часів патріархату або матріархату. Кожен з них може піти з сім’ї не наражаючись на голодну смерть або переслідування за законом. Тому для сучасної сім’ї питання влади не в її “традиційності” або “прогресивності”, а в структурі стосунків між її членами.

Структура сучасної сім’ї, це система стосунків спорідненості, сукупності духовних, моральних, психологічних взаємин, внутрішньо-сімейних установок і стосунку влади та авторитету. І в цьому сенсі, структура влади сучасної сім’ї може бути або “авторитарною” або “демократичною”. Незалежно від того, хто займає авторитарну позицію в сім’ї, чоловік чи жінка, сім’я від цього не стає “патріархальною” або “матріархальною”.

Тому тих, хто вважає себе “патріархом”, мушу розчарувати, в кращому випадку це титул “англійської королеви”, який шанується, але реальної влади він позбавлений. А тим, хто веде боротьбу з “патріархатом”, я б радив цього не робити. Навіщо штучно створювати конфлікт на пустому місці? У сучасної сім’ї і без цього вистачає не штучних, а реальних проблем, які слід вирішувати.