Як транссексуали знищують жіночий спорт

У спорті – проблеми, до яких ніхто не готувався. З’явилися чоловіки, які ідентифікують себе як жінки, і йдуть на змагання у жіночих категоріях. І маючи чоловічу фізичну силу, йдуть в атаку на прекрасних дам. Тож як жінці здолати так звану трансжінку? А точніше як прибрати трансів з жіночого спорту для своєї ж безпеки? Актуальність цієї проблеми доводять бурхливі суперечки навколо заяв відомої тенісистки Мартіни Навратілової.

Мартіна Навратілова – американська тенісистка чеського походження. Відповідаючи у 2019 році в Twitter на запитання одного зі своїх підписників щодо трансгендерів в жіночому спорті, написала: не можна просто оголосити себе жінкою і отримати можливість змагатися з жінками. У своїх блогах, а також статті в The Sunday Times вона підкреслює, що це несправедливо. І це при тому, що позиціонує себе як відкрита лесбійка.

Після цього її звинуватили в трансфобії та почали цькування. Навіть організація Athlete Ally, що займається захистом прав ЛГБТ-спортсменів, оголосила, що припиняє співпрацю з Навратілової, яка була її послом. Після цього Навратілова вибачилася і закликала почати обговорення проблеми трансгендерів в жіночому спорті, поставивши за мету вироблення таких правил, які забезпечили б дотримання принципів чесної боротьби без утиску чиїхось прав.

Подальша відсутність чіткого врегулювання участі транссексуалів у жіночому спорті може призвести до маніпуляцій із метою здобуття медалі та отримання грошової винагороди чи інших привілеїв.

Приклади перемог транссексуальних чоловіків у жіночіх змаганнях

Трансгендери, як одна з категорій так званих «меншин», користуючись загальними правилами соціалізму, стверджують, що їх утискають та нехтують правами, в тому числі, на ідентичність. Таким чином вони добиваються певних привілеїв для себе і створюють нерівні умови у спортивних змаганнях. А «нетолерантна» більшість залишається без права голосу. Отже, наведемо приклади абсолютних перемог чоловіків, які вдають з себе жінок і беруть участь у жіночому спорті:

1. Штангіст-трансгендер на ім’я Мері Грегорі в 2019 побив 4 світові рекорди серед жінок.

2. Новозеландський штангіст Лорел Габбард, який став «жінкою» після хірургічного втручання. Переміг в Австралійських міжнародних жіночих змаганнях. Підняв вагу 268 кг, на 9 кг більше, ніж жінка-спортсменка, яка зайняла друге місце.

3. Канадський спортсмен із жіночим ім’ям Рейчел Маккіннон встановив світовий рекорд і захистив титул на чемпіонаті світу в категорії «Мастерс» з велоспорту на треку, який до 29 років був чоловіком і ніяких успіхів в спорті серед чоловіків не мав.

4. Каллум Маунсі виступав за збірну Австралії з гандболу в 2012-2015 роках. У листопаді 2015 року він почав гормонотерапію і став Ханною Маунсі. Тепер він виступає за жіночу гандбольну збірну країни і зайняв другу сходинку в списку найкращих бомбардирів.

5. Водій вантажівки Бойд Бертон ніколи не займався професійним спортом до того, як в 2006 році зробив в Таїланді операцію зі зміни статі і став жінкою на ім’я Феллон Фокс. Незабаром після операції він зайнялася змішаними єдиноборствами, а в 2012 році почав кар’єру професійного бійця. З шести професійних боїв Феллон Фокс виграв п’ять. У останньому його суперницею булачемпіонка Північноамериканської бойцовськї ліги Тамікка Брентс. Суддя зупинив бій на третій хвилині через те, що Брентс отримала численні травми:струс мозку, перелом орбіти ока, їй наклали сім швів. Після поразки вона сказала в інтерв’ю Whoa TV: «Я билася з багатьма жінками, але ніколи не стикалася з такою силою, як вчора ввечері».

«Жінки з жіночою біологією, не можуть змагатись проти чоловічого тіла і чоловічої психології. У соціальному житті кожен має право жити так, як він забажає, і бути в безпеці, не відчуваючи тиску зовні. Але спорт — це біологія, а не ідеологія», — ділиться своєю позицією олімпійська плавчиня Шерон Девіс.

Отже, трансгендери у жіночому спорті цечоловіки, які стверджують, що почуваються жінками. І якщо у змаганнях із чоловіками у них не було успіхів, то вони зараз змагаються з жінками. І завдяки тестостерону та чоловічій фізиології, вони легко перемагають жінок.Таким чином, вепоху тотальної толерантності та мейнстрімної боротьби за права усіх пригнічених ніхто не можезаборонити їм змагатися із жінками, бо не хочуть публічно йти протитак званих «меншин», боя бояться звинувачень у так званій «трансфобії».

Проте слідування за ідеологічними постулатами поступово починає порушувати права та свободи фізіологічних жінок. Спортсменки прагнуть справедливості, їх голос починає звучати гучніше і керівники деяких американських штатів починають ставати на захист жінок у спорті.

США: жінкам в жіночому спорті вже не місце або ще є надія?

Прихід до влади президента США Джо Байдена може до невпізнанності змінити світовий спорт. Розширення кордонів для транссексуалів – одне з основних гасел Демократичної партії. Виконувати обіцянки Байден почав у перші дні свого правління, підписавши указ «Про запобігання та боротьби з дискримінацією на основі гендерної ідентичності і сексуальної орієнтації». З цього документу в першу чергу виділили норму, яка знімає обмеження на службу трансгендерів в армії, а також надає привілеї особам, які не ідентифікують себе із своєю природною статтю. Проте в дійсності таке рішення американського лідера може вплинути на спорт більшою мірою, ніж на обороноздатність США.

Разом з тим почався рух спротиву цьому безглуздю. Губернатор штату Міссісіпі Тейт Рівз у березні 2020 року підписав закон, який забороняє трансгендерам брати участь в жіночих видах спорту. «Я з гордістю підписав Закон про справедливість штату Міссісіпі, щоб гарантувати, що молоді дівчата не будуть змушені змагатися з біологічними чоловіками», – заявив в Twitter губернатор Рівз, республіканець.

Цей законо проектвимагає від державних шкіл і університетів забезпечити спортивні змагання у відповідності з природною статтю спортсменів, із якою вони народилися, а не з так званою гендерною ідентичністю. Крім основних обмежень, більшість цих законопроектів також вимагає від будь-якого спортсмена, стать якої ставиться під сумнів, пройти медичне обстеження або надати певну медичну інформацію, таку як результати гормональних тестів або свідоцтва операцій, для підтвердження здатності до змагань.

В цих нових законах зазвичай стверджується, що жіночий спорт знаходиться під загрозою. За даними AmericanCivilLibertiesUnion (ACLU), у 25 штатах були внесені аналогічні закони, станом на початок  2021 року. Серед них штат Айдахо, який де факто, став першим штатом, який прийняв закон, що категорично забороняє трансгендерам брати участь у жіночих спортивних змаганнях. Проте федеральний суддя наклав тимчасову заборону і поки що він не виконується. В Міссісіпі відбулося підписання аналогічного закону та, ймовірно, будуть ухвалені інших правові акти з цього питання. Південна Дакота також прийняла закон. У Теннессі, Алабамі і Монтані законопроекти пройшли одну палату і чекають рішення в інший. В Арканзасі і Міссурі законодавці розглядають законопроекти, а також поправки до конституції, які поставлять це питання на голосування в масштабі штату в 2022 році.

Федеральне законодавство також може бути змінено на користь природної статі у спорті. Представник Республіканської партії Грег Стеубе з Флориди в січні представив Закон про захист жінок і дівчаток в спорті, який визначає стать як «заснований виключно на репродуктивній біології і генетики людини при народженні». Аналогічний законопроект був внесений до Сенату минулого місяця республіканцем Майком Лі з Юти. Законопроекти були відправлені на розгляд комітетів.

Чоловіки-трансгендери у жіночих видах спорту зараз вимагають окремого до себе ставлення. Але не є секретом, що між середнім чоловіком і середньою жінкою існують фізіологічні відмінності. У чоловіків вище зріст, більше вага, більше м’язів і вага скелета, щільність кісток, більше обсяг серця і легенів, інший рівень певних гормонів. І коли чоловік «змінює стать» на жіночу, приймаючи участь у жіночих видах спорту, має фізіологічні переваги. Більш того, є види спорту, в яких ці відмінності забезпечують абсолютну перевагу та, врешті, перемогу. А жінки, які кілька десятиліть боролися за рівні права, за те, щоб жіночий спорт був відокремленим від чоловічого, щоб в цій сфері жінки мали змогу змагатися між собою, – стали побитими і переможеними жертвами.

Прагнення окремих інституцій бути терпимими до людей, які страждають на розлад трансексуальності, призводить до того, що права жінок порушують на офіційному рівні. І якщо це безглуздя не зупинити на законодавчому рівні, жіночий спорт фактично буде знищений, або перетвориться на знущання над дівчатами, які там залишились.