Мери і президент: анти карантинне протистояння

COVID-19 стрімко змінює світ. На тлі «безкінечного» продовження карантинних заходів, в стадію стагнації входять цілі сегменти його економіки. А гостру нестачу коштів починає відчувати дедалі більша кількість населення. Частина якого вже зараз опинилась у ситуації, коли подальші перспективи видаються зовсім невтішними. І хоча критична маса невдоволених ще не сформувалася, та цей процес вже перебуває в активній стадії. Про що і свідчить хвиля анти карантинних акцій, які нещодавно прокотилась світом. А в Україні вилилась у події, що можуть суттєво вплинути на її майбутнє. Адже конфлікт між керівництвом держави та місцевими органами влади, що почав розгорятися у Черкасах, неодмінно матиме свої політичні наслідки.

Всенародне очікування перезапуску економіки поступово виводить людей на протести. Ми спостерігаємо це у США, Росії, Німеччині, Бразилії, Ізраїлі та Франції. Та крім зневірених громадян, у боротьбі за послаблення карантину на лінії конфлікту з центральною владою несподівано опинилися і її регіональні осередки. Спочатку щось подібне сталося у Сполучених Штатах, де змусити окремі міста та округи виконувати загальнодержавний карантин виявилось доволі непросто. А губернаторам довелося йти на перемовини з місцевим самоврядуванням, домовляючись про оптимальні умови врегулювання ситуації.

Та нині зі схожою проблемою стикнулась і наша країна. Звісно, ми – не США, а Черкаси – не округ у штаті Каліфорнія. Та бажання заробляти собі на життя скрізь однакове. Як і відчуття соціальної справедливості. І кволі рефлексії влади у компенсації вимушених втрат, на тлі гучних скандалів з роботою «елітних» «Велюрів» та «Епіцентрів», зробили протест, який там відбувся, лише питанням часу. Адже марно було сподіватися, що суспільство, гостре почуття справедливості якого нещодавно повністю перезавантажило владу, довго буде спостерігати за її новою вибірковістю.

Тож перша «ластівка» анти карантинного «спротиву» прилетіла з Дніпра: 30 квітня місцева спецкомісія з ліквідації наслідків надзвичайного стану дозволила там роботу СТО, хімчисток та кав’ярень у режимі «на винос». А також відкрила для прогулянок паркові зони відпочинку.

Цю ініціативу в той же день підхопили і Черкаси. Та не просто підхопили, а вивели її на рівень персонального протистояння з президентом. Пом’якшення карантину погодив Черкаський міськвиконком. Але уособленням незгоди з центральною владою став особисто мер міста Анатолій Бондаренко. Саме він став ретранслятором такої зрозумілої простим українцям тези про рівність прав та обов’язків. Таку риторику, звісно, частково можна вважати популістською. Та в умовах, коли місцева влада дала можливість малому бізнесу і далі годувати свою родину, його заяви виглядають практично безпрограшно. Адже, попри всі погрози влади, вимагають від неї взяти цю ситуацію до серйозної уваги, та навіть піти на певні поступки.

І кроки у цьому напрямку будуть напевне здійснюватись. Та поки ми стали свідками тільки батлу «відео звернень», та спроби перших осіб держави продемонструвати свою могутність. Так керівник МВС Арсен Аваков заявив, що мер «загрався», а поліція відразу відкрила кримінальне провадження. Але поки президент Зеленський передавав Бондаренку «привіт» від СБУ, той став справжнім героєм українського онлайн-простору. А на його підтримку виступили підприємці, до мітингу яких долучилися представники «Національного корпусу».

Водночас, в інформаційному полі країни з’явилася і войовнича заява партії «Батьківщина», що містить рішучу вимогу припинити тиск на Анатолія Бондаренка та інших мерів, які «продовжують боротися з епідемією, фактично виконуючи провалені центральною владою завдання». В партії заявили, що «полум’яні привіти» від гаранта Конституції на адресу мера Черкас, а також відверті погрози від чиновників його офісу переходять будь-які межі. А подібного зухвальства українська незалежність ще ніколи не знала. Та, з властивою їм патетикою, попередили, що опір, у цьому випадку, чинитимуть не лише одні Черкаси. А й уся країна, яка «відчуває себе обманутою та зрадженою».

Про «атаку на місцеве самоврядування», у зв’язку зі справою проти Бондаренко, заявив і мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Підтримав його і керівник Львова. А до марафону карантинних послаблень приєдналось місто Мукачево. До «фронди мерів» можна додати також і Кернеса, який ще з самого початку карантину відмовлявся вводити всі його обмеження у Харкові. І подальша «демонстрація сили» з боку центральної влади цілком прогнозовано тільки збільшить цей протестний список.

Та й з юридичної точки зору спроби притягти мера до кримінальної відповідальності видаються дуже сумнівними. Адже карантин як обов’язковий режим може бути введений в Україні тільки за умови надзвичайного стану. Якого, як відомо, у нас немає. При карантині ж рекомендаційного характеру, яким і є по суті нині діючий, набір запобіжних заходів, згідно із законом, визначають органи місцевого самоврядування. Тож чи буде вирішена ця правова колізія у судовому розгляді на користь держави, ще зовсім невідомо.

Не працюватимуть на зміцнення центральної влади у цій ситуації і спроби Кабміну піти «назустріч бізнесу». Адже продемонструють регіонам слабкість центру, стимулюючи тиснути і далі, що може привести інститут президентства до дуже поганих наслідків. А спроба «накрутити» ефемерні показники зростання кількості інфікованих, щоб заручитися підтримкою наляканого населення у війні з місцевими елітами, цілком ймовірно спричинить зворотний результат. Адже українці вже яскраво продемонстрували свою реакцію на залякування під час минулих виборчих перегонів.

Тож ситуація для керівництва держави дійсно патова. А перспектива створення нової політичної сили, яка об’єднає мерів невеликих міст і ряду обласних центрів, робить її ще більш складною. І у рік місцевих виборів не може залишитися без наслідків. Адже легкість, з якою новий президент отримав свою владну булаву, запустила у життя нову українську реальність. Реальність, при якій владу не отримують за переваги, а втрачають через розчарування. І головна небезпека цієї реальності не у майбутній зміні розстановки сил у відносинах з місцевим самоврядуванням. І навіть не в дострокових ротаціях президентських портретів. Важливо зовсім інше. Щоб сплеск негативних емоцій суспільства і його недовіри офіційному Києву не завдав ще одного удару по цілісності української держави.

Віталій Виноградов, аналітик «Кабінету експертів».