Олена Хачатрян, голова благодійної організації «Сім’Я», заступник голови Ради приватної школи «Всесвіт». Резидент Кабінету експертів.
Заснувала в Житомирі фестивалі дитячої творчості «Перлина Полісся», «Весняні барви». Організовує та проводить міський щорічний фестиваль сім’ї «Familyfest» та «Citywork – місто професій». Впроваджує дитячий проект «Citywork – місто професій». З 2010 року провела 18 всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Має власну аутсорсингову компанію ПП «АртЛенд». Як економіст проводить тренінги для жінок про те, як правильно розподіляти кошти сімейного бюджету, і пише про це книгу.Також є членом експертної ради Всеукраїнського конкурсу «Найкращий бухгалтер України», брала участь в рейтингу «Топ 25 найуспішніших жінок Житомира», номінант Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». Співорганізатор зустрічей «Ранкова кава ділової жінки» в Житомирі. Здолавши силою своєї віри лікарський вердикт про безпліддя, разом з чоловіком народила і виховує шістьох дітей. Вона знайшла ключ до відкриття потужного потенціалу перетворення всередині себе. Сьогодні її вплив поширюється на ціле місто і творить нові традиції.
Творчість як ключ до відкриття дитячих сердець
З того часу, як в моєму житті з’явилися діти, розпочався процес неабиякого мозкового штурму. Я стала ставити собі багато запитань: чому вчити своїх дітей, як їх розвивати так, щоб вони знали, ким у майбутньому хочуть бути. Здавалося б, за 10 років навчання у школі можна знайти себе і чітко зрозуміти, в якому напрямку будувати своє майбутнє. А виявляється, що віднайти своє покликання в підлітковому віці здатні лише одиниці.
Перебуваючи за кордоном на одному із дитячих творчих фестивалів, я так запалилася бажанням зробити подібний фестиваль в своєму місті і для всієї країни. Повернулася додому і зробила! У 2010 році відбувся перший мій фестиваль. Основна мета – побачити і розкрити талант кожної дитини від Бога. Фестиваль став свого роду платформою єдності між художнім керівником, дитиною та батьками.
12 дітей, учасників моїх фестивалів 2018 року,
були відзначені премією мера Житомира як діти міста.
Радісно згадувати дитячі здобутки, чий творчий шлях розпочався з моїх фестивалів. Пишаюся Лізою Розізнаною, яка увійшла в фінал «Голос країни. Діти» у другому сезоні та отримала приз глядацьких симпатій через SMS-голосування. Вона розпочала свій творчий шлях, уперше здобувши гран-прі у мене на фестивалі, і це надихнуло її йти далі. А сьогодні вона вже має власну вокальну студію і навчає дітей, які влітку також були учасниками мого фестивалю.Колись моїй доньці Христині ставили діагноз глухоти, а сьогодні завдяки творчій реалізації, вона грає на саксофоні і стала переможницею міжнародних музичних фестивалів. 12 дітей, учасників моїх фестивалів, цього року були відзначені премією мера міста Житомира як найкращі діти міста.
За 8 років я побачила, які дива відбуваються в житті дітей і сімей, які є постійними учасниками моїх фестивалів. Марк Васильєв – хлопчина, який мав вади мови, сьогодні дякує Богові за мене, за можливість вийти на сцену і читати вірші. Завдяки творчим підготовкам до конкурсу на протязі 6 років він надихався, і сьогодні гарно розмовляє. Його бабуся пише вірши, і вони разом готуються до кожного фестивалю. Особливо пишаюся Даніком. Цей хлопець на інвалідному візочку вперше у 2013 році вийшов на сцену із віршем Януша Корчака «Я – людина», зал аплодував стоячи. Сьогодні він чемпіон з пара-карате. І таких історій багато. Я сію зернятко і молюся, щоб воно поцілило у добрий грунт.
Як важливо налаштувати дитину на успіх, допомогти їй повірити
у власні сили. Я сію зернятко і молюся, щоб воно поцілило у добрий грунт.
Джерело натхнення
Якщо людина має картинку свого життя, має мрію в серці, то вона знає, що потрібно робити щодня, куди йти, з ким спілкуватися, кому допомогти, і найголовніше, як змінити світ навколо.
Я записую всі свої мрії, пишу, що потрібно для їх здійснення, такий собі план дій на кожен день. Але в мене є одна вада: я іноді боюся зробити отой перший крок. Хоча сама знаю, що в мене все вийде. В цей період для мене важливим є час особистої молитви. В ній я знаходжу джерело свого відновлення. Мій чоловік, діти, батьки підтримують мене. А ще неабияк мотивують історії творчих, закоханих в життя людей. Особливо надихаюся зустрічами з людьми, які потребують допомоги. Від розуміння існуючих навколо проблем з’являється якась внутрішня сила, яка рухає мною, аби принести надію в життя людей.
Все роблю для того, щоб моя позиція стала прикладом та
надихала інших бути активними та творити позитивні зміни навколо себе.
Багатодітні сім’ї – цінність для нашого суспільства
Я проводжу багато заходів на рівні міста. Алгоритм дуже простий. Пишу листа, а в ньому прошу про все, що мені потрібно. А далі за схемою: що можуть, чого не можуть і чим мають можливість мені допомогти. Не скажу, що в мене склалися дуже дружні стосунки із міською радою, але авторитет беззаперечно є. Не всі мами із шістьма дітками мають бажання і можливість робити загальноміські заходи. Мій приклад – це свого роду виклик для інших таких сімей! Я все роблю, щоб зруйнувати міф про обмеженість багатодітних мам і відсутність часу для саморозвитку та реалізації мрії. Необхідно підтримувати проактивні родини, створювати майданчики для їхньої творчої самореалізації та всіляко заохочувати прагнення до постійного розвитку. Міцні та здорові родини – це запорука сталого майбутнього громади. Все роблю для того, щоб моя позиція стала прикладом та надихала інших бути активними та творити позитивні зміни навколо себе.
Я бачу, як присутність тата і мами поруч
стверджують дитину!
Команда, з якою можна все
Основна моя команда – це моя сім’я! А також подруги-однодумиці. Цікаво, що сьогодні до нашої спільної команди приєднуються люди, які просто десь чують про мене, бачать у місті, читають мої пости у фейсбуці. Пишуть мені, що хочуть якось долучитися, допомогти нам в організації заходів. Дехто потім стає партнерами. Наразі в мене кілька таких партнерів, про яких я зовсім нічого не знаю, навіть як звати і звідки вони. Їхня значуща підтримка проявляється в SMS із словами вдячності за те, що я роблю або просто через перераховані кошти на рахунок нашого фонду.
Концептуальний формат – сімейний
Сім’я – це основний напрямок всіх моїх проектів. Чому така концепція? Я бачу, як присутність тата і мами поруч стверджують дитину. Українська сім’я для мене – це тато, мама і діти як нагорода від Бога. Ніхто не має такого впливу на дитину, як батьки. Життя дитини залежить від батьківського благословення. Я завжди наголошую на цьому на всіх заходах!
Як приклад концептуального проекту наведу наш вуличний захід Citywork. Це сімейний фестиваль, спрямований на те, щоб діти разом зі своїми батьками познайомилися з різними професіями, відчули себе в ролі кухаря, лікаря, військового, вчителя тощо.
Кожний з моїх фестивалів та проектів формують
міську культуру, в якій сім’я та дитина є цінністю.
Цей досвід допоможе обрати професію за покликанням. Бо коли людина працює за своїм покликанням, вона повністю віддається своїй справі. Саме в цьому економічна користь не лише для себе, а й для країни загалом. Кожний з моїх фестивалів та проектів формують міську культуру, в якій сім’я та дитина є цінністю. Я використовую сцену як майданчик для дитячих талантів і здійснення їхніх мрій. Нашому місту потрібні впевнені в собі громадяни, які відчули, що можуть досягати бажаного.
І вони не зупиняться в прагненні розвиватися та змінювати своє оточення. Батьки повинні навчитися вірити і підтримувати своїх дітей. Вести їх до мрії. Тільки так ми разом творимо нову традицію, де сім’я – це базис суспільства і держави.