ЛГБТ та вільні статеві стосунки – стара радянська традиція

Панує стереотип, що гендер, толерантне ставлення до гомосексуальних відносин чи сексуальна вседозволеність належать до європейських цінностей, отже критики гендерної ідеології – це агенти Росії, які намагаються повернути в Україну в часи «совка» та захищають «цінності Московії». Але мало кому відомо, що гендер у своїй суті має марксистське походження і першою країною, де впроваджували сексуальну революцію був СРСР.

У своїй праці «Походження родини» Ф. Енгельс писав, що «перше класове протистояння, яке з’являється історії, збігається з розвитком антагонізму між чоловіком і жінкою у шлюбі однієї пари, а перший класовий утиск – з утиском жіночої статі чоловічою». Отож, до «скасування сім’ї» закликає соратник Маркса Фрідріх Енгельс: «там, де сім’я тісно згуртована, стадо утворюється тільки як рідкісне виключення. Навпаки, там, де панує або вільне статеве спілкування, або полігамія, стадо утворюється майже саме собою… Щоб могло утворитися стадо, сімейні узи повинні слабшати, і особа повинна знову стати вільною. Тому ми так рідко зустрічаємо у птахів організовані зграї… Навпаки, у ссавців ми знаходимо до певної міри організовані співтовариства саме тому, що особина тут не поглинається сім’єю… Для відчуття стадної спільності не може бути більшого ворога, ніж відчуття сімейної спільності…».

Більшовики вважали, що «сексуальний гніт – це головний інструмент рабства людини. Поки таке рабство існує, то не може бути й мови про справжню свободу»[1]. Щоб досягнути цього результату комуністи майже одразу після приходу до влади, 9 грудня 1917 року, видають декрет «Про скасування шлюбу». Сексуальний союз» (друга назва — «шлюбний союз») можна було легко укласти, так само і легко розірвати.

А у 1920 році вперше у світовій історії на законодавчому рівні легалізували аборти. Набуває популярності ідея Жорж Санд, що «Любов, як склянка води, дається тому, хто її просить»[2]. Поряд з цим більшовицька пропаганда поширюється закликами: «Дружини, товаришуйте з коханками свого чоловіка», «Хороша дружина сама підбирає підходящу коханку своєму чоловікові, а чоловік рекомендує дружині своїх товаришів», «Кожна комсомолка зобов’язана йти назустріч комсомольцю, інакше вона міщанка», «Кожен комсомолець може і повинен задовольняти свої статеві прагнення»[3].

У Вологді видали такий наказ: «кожна комсомолка, рабфаковка чи інша, що навчається, якій надійшла пропозиція від комсомольця чи рабфаковця вступити у статеві відносини, повинна його виконати. Інакше вона не заслуговує на звання пролетарської студентки»[4].

Комісар у справах суспільної опіки у Петербурзьській Революційній Раді Олександра Коллонтай, щоб визволити жінку від дилеми між шлюбом і проституцією, вимагала легалізувати усі форми сексуального співжиття. Вона пише: «Такої строкатості шлюбних відносин ще не знала історія: нерозривний шлюб зі стійкою сім’єю і поруч тимчасовий вільний зв’язок, таємний адюльтер у шлюбі і відкрите співжиття дівчат з її коханими, парний шлюб, шлюб втрьох і навіть складна форма шлюбу вчотирьох». О. Колонтай вважала, що з часом інститут сім’ї зникне, усіх дітей жінки будуть трактувати як своїх власних[5]. Справою цілого її життя було «цілковите визволення робітничих жінок та створення підстав нової сексуальної моралі». Це «визволення» жінок на місцях мало форму «націоналізації» або «соціалізації».

Наприклад на початку 1918 року у Краснодарі більшовики видали декрет про «соціалізацію жінок», який був надрукований в «Ізвестіях Ради» і розклеєний по місту. Один такий екземпляр зберігся:

«Мандат. Пред’явникові цього товариша Карасьову надається право соціалізувати в місті Катеринодарі 10 душ дівчат віком від 16-ти до 20-ти років, на кого вкаже товариш Карасьов. Головком Иващев (печатка)».

Під соціалізацією слід розуміти надання жінок у загальне сексуальне користування народним масам. Набуває популярності і рух нудистів «Геть сором», які з вигуками «Геть міщанство! Геть поповський обман! Ми, комунари, не потребуємо одягу, що прикриває красу тіла! Ми – діти сонця і повітря!», прогулювалися містом. «Одяг носять буржуї, що наживаються на експлуатації. Ми – не буржуї, тому маємо відкинути одяг!». Окрім того, мотивацією для таких заяв була ідея дарвінізму: «Людина пішла від мавпи. Отже , люди – це тварини. Тварини не носять одяг. Отже, ми не повинні носити одяг». Ідеологом цього руху, що брав безпосередню участь у нудистських маршах був друг Льва Троцького Карл Радек. Протягом 1924-1925 рр. у таких демонстраціях взяло участь близько 10 000 осіб, які заявляли: «Ми знищимо почуття сорому! Подивіться на нас і побачите вільних чоловіків і жінок, істинних пролетарів, які скинули кайдани символів буржуазних стереотипів!»[6].

В. Ленін хоча й вважав теорію «склянки води» буржуазною, проте виступав, щоби «усі заборони, які стосуються сексуальності, повинні бути скасовані: «Нам є чого повчитися у суфражисток – навіть заборона одностатевої любові теж повинна бути скасована». Ще в 1904 р. Ленін писав, що свобода духа чуттєвості допоможе вивільнити згусток енергії для перемоги соціалізму». [7]

Не лише моральні стандарти, але й материнство, вважалося формою жіночої дискримінації. Так, на думку однієї з головних діячок фемінізму Сімон де Бовуар виховання і догляд матерями дітей є однією з форм «фатального гноблення»[8]. «[Жінка] сприймає [вагітність] водночас як  збагачення і як каліцтво. Плід – це частина її тіла і разом з тим паразит, що живе її коштом»[9]. І далі: «Вона боїться народити кволу і потворну дитину, бо вона знає страхітливі несподіванки тіла, і цей ембріон, який у ній живе, є не що інше, як кусень м’яса»[10]

У річницю проголошення згаданого декрету 19 грудня 1919 року в Петрограді відбувся перший у світі парад лесбіянок, у якому взяли участь за оцінками сучасників близько 300 осіб[11]. Почувши про нього, кажуть, Ленін вигукнув: «так тримати, товариші!»[12]. Так, засновник Інституту соціальної гігієни Г. А. Баткіс вбачав метою сексуальної педагогіки в СРСР у вихованні «здорових людей, громадян майбутнього суспільства в цілковитій згоді між природним потягом і великими соціальними завданнями, які їх очікують. Пролетарська коммуна з її свободою відносин повинна їм в цьому допомогти»[13].  Для цього створюються спеціальні комуни, наприклад, у Большево, для правопорушників віком від 12 до 18 років. Там з 1 тисячі підлітків було приблизно 300 дівчат. Вихователі спонукали їх проживати у спільних казармах та брати участь у сексуальних експериментах. На той час подібна практика існувала в інших закладах подібного типу, також в дитячих будинках і піонерських таборах[14].

Сексуальна політика призвела до зростання кількості зґвалтувань та позашлюбних дітей, яких станом на 1923 р. Було 50%. В тому ж році рівень абортів становив аж 40 % від усіх вагітностей.

Такий стан речей негативно відбивався на радянському суспільстві і послаблював його державну безпеку. Тому з приходом Сталіна сексуальна революція в СРСР згортається і посилюється контроль держави над інтимною та родинною сферою громадян. У 1926 році було розігнано товариство «Геть Сором», в 1929 р. було введено заборону на еротичні фотографії та живопис, а в 1934 р. повернено у Кримінальний кодекс покарання за гомосексуалізм. Окрім того, у 30-ті роки майже повністю припинено виробництво контрацептивів[15].

Ці зміни аж ніяк не могли сподобатися прихильникам революції у сфері моралі, які емігрували на Захід і у політиці Сталіна вбачали зраду ідеалам марксизму. Не важко помітити спадкоємність між комунізмом та сучасним гендеризмом. Адже останній акцентує, що наявність природної різниці між чоловіком та жінкою завжди веде до запровадження ієрархічності («ліпше-гірше»), що, як наслідок, призводить до дискримінації жінок[16].

Підготував Олександр Бучковський для сайту rodyna.org.ua

[1] Верещагин М. «Долой стыд»! или Коммунистическая сексуальная революція [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fakeoff.org/history/doloy-styd-ili-kommunisticheskaya-seksualnaya-revolyutsiya

[2] Теория стакана воды: любви не существует [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https http://www.marieclaire.ru/psychology/teoriya-stakana-vodyi-lyubvi-ne-suschestvuet/

[3] Велика сексуальна соціалістична революція[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukr.media/world/330206/

[4] Верещагин М «Долой стыд»! или Коммунистическая сексуальная революція [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fakeoff.org/history/doloy-styd-ili-kommunisticheskaya-seksualnaya-revolyutsiya

[5] А. М. Коллонтай, Дорогу крылатому Эросу! (Письмо к трудящейся молодежи), Молодая гвардия 1923, № 3, 111

[6] Верещагин М «Долой стыд»! или Коммунистическая сексуальная революція [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://fakeoff.org/history/doloy-styd-ili-kommunisticheskaya-seksualnaya-revolyutsiya

[7] Теория стакана воды: любви не существует [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https http://www.marieclaire.ru/psychology/teoriya-stakana-vodyi-lyubvi-ne-suschestvuet/

[8] Simone de Beauvoir. Das andere Geschlecht. – Reinbeck bei Hamburg, 1968. – С. 508

[9] Simone de Beauvoir. Das andere Geschlecht. – Reinbeck bei Hamburg, 1968. – С. 482

[10] Simone de Beauvoir. Das andere Geschlecht. – Reinbeck bei Hamburg, 1968. – С. 483

[11] R. Stites, Revolutionary Dreams: Utopian Vision and Experimental Life in the Russian Revolution, Oxford, 1991. 133. G. Carleton, Sexual Revolution in Bolshevik Russia, Pittsburgh, 2005. 106—107.

[12] Верещагин М «Долой стыд»! или Коммунистическая сексуальная революція [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://fakeoff.org/history/doloy-styd-ili-kommunisticheskaya-seksualnaya-revolyutsiya

[13] Batkis, Die sexualrevolution in Russland, Berlin 1925, 23. (Прим. автора: Брошура Г. А. Баткіса, написана в 1923 році, ніколи не була видана в СССР. Два роки пізніше її опубліковано в Берліні).

[14] W. Reich, The sexual Revolution, New York 1986, 231 – 234.

[15] Велика сексуальна соціалістична революція// https://ukr.media/world/330206/

[16] Piotr Mazurkiewicz Ideologia gender jako wyzwanie dla chrześcijańskiej antropologii[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

tydzienwychowania.pl/…/TW-ks-Mazurkiewicz-gender.pdf

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram