Голова Руху – Турчинову і Яценюку щодо ситуації у східних областях України

Голові Верховної Ради України Турчинову О.В.

Прем’єр-міністру України Яценюку А.П.

Шановний Олександре Валентиновичу!
Шановний Арсенію Петровичу!

Користуючись нагодою, висловлюю вам запевнення у повазі. І прошу вас звернути увагу на зазначену нижче інформацію і пропозиції.

Сталося так, що ввечері 27 квітня, перебуваючи на центральній площі міста Слов’янськ, я був затриманий і потрапив у полон до озброєних бойовиків, які вважають себе народними ополченцями проти «нелегітимної київської влади».

В ув’язненні я перебував 13 годин, зазнав відповідного психологічного тиску і фізичного насильства. Детальна розповідь про перебіг цієї історії вже опублікована у засобах масової інформації. Але, дякувати Богу, був звільнений і маю можливість звернутися до вас з цим листом. До того ж нині вважаю себе відповідальним сприяти тому, щоб і інші українські полонені опинилися на волі.

Поза всяким сумнівом, кожний полонений у Слов’янську або інших містах перебуває у надзвичайно важкому фізичному і психологічному стані. Не має можливості зв’язатися з зовнішнім світом, зазнає тортур. У зв’язку з цим наполегливо прошу про наступне:

1. ВЖИТИ УСІХ ЗАХОДІВ задля порятунку кожного громадянина України, який перебуває в полоні озброєних повстанців. Серед таких є також журналісти, громадські активісти і представники силових відомств. У разі необхідності і у крайньому випадку погодитися на те, щоб їх живих і неушкоджених обміняти на звільнення заарештованих бойовиків і сепаратистів. Я глибоко переконаний: органи державної влади мусять зробити все, щоб кожен громадянин України був впевненим у тому, що держава ним цінує і у разі загрози боротиметься за його порятунок, за його життя і свободу. Лише така державна політика буде сприяти зростанню і зміцненню бойового патріотичного духу учасників боротьби.

2. ВЕСТИ НЕОФІЦІЙНІ ПЕРЕГОВОРИ з тими лідерами повстанців, які є громадянами України. По-перше, переконати їх у тому, що офіційний Київ зробить усе для якнайшвидшої легітимізації усіх органів державної влади. По-друге, надати гарантії того, що усі регіони отримають право на повну автономність у формуванні своєї гуманітарної політики (мовне питання, трактування минулого, героїзація історичних осіб тощо). По-третє, повернутися до декларування і сповідування принципу позаблоковості і багатовекторності у зовнішній політиці.

Україна здатна здолати свою внутрішню кризу самостійно – за умови мудрих рішень, дій і декларацій. Постійне сподівання на допомогу інших країн і міждержавних організацій свідчить про інфантильність, веде у глухий кут і вбиває останні сподівання на порятунок.

Лише смирення перед Богом і щире почуття любові до українців з різними політичними і геополітичними поглядами допоможе всім нам збудувати єдину і міцну Українську державу. Зі свого боку налаштований усіляко сприяти цьому.

З повагою,
журналіст, голова Руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram