В Києві та Івано-Франківську попрощалися з християнином, батьком та героєм Владиславом Сенюком

Україна втратила ще одного свого героя. У бою за свободу і мир загинув Владислав Сенюк – військовослужбовець спецпідрозділу СБУ, християнин, чоловік і батько двох маленьких донечок. Йому було лише 31 рік.

Влад народився у християнській родині. Його батько Віталій був військовослужбовцем, загинув на сході України у 2017 році, а дядько у 2022-му. Саме вони стали для Влада прикладом мужності та жертовності. «В нього навіть не було сумніву, що він теж піде захищати Україну. Він казав: Хто як не я?», – згадує його сестра Юлія у розмові з журналістом руху «Всі разом!».

Підтримай нас – зроби донат!

Його мама Ірина згадує: «Коли батько загинув, Влад сказав: Матуся, у вас є я. Я завжди допоможу. І справді, він був не просто сином – він став нам опорою. Для всіх». Його усмішка, віра, доброта запам’яталися кожному, хто його знав.

Влад був людиною, у якій поєдналися сила воїна й чуйність християнина. Він ріс у родині віруючих, з дитинства служив у церкві. Прийняв хрещення у євангельській протестантській церкві в місті Івано-Франківськ: співав у групі прославлення, грав на гітарі, виступав із християнськими піснями разом із сестрою.

Після школи Влад навчався у Коледжі технології та бізнесу, потім у Прикарпатському університеті. Там він зустрів свою майбутню дружину Тетяну. У подружжя народилися дві донечки – Віталіна та Лія. Влад заснував бізнес із прокату автомобілів.

Спершу Влад приєднався до тероборони в Івано-Франківську, потім служив у французькому легіоні, у Збройних силах України, а згодом – у підрозділах Служби безпеки України.

Його побратим згадує, що Влад долучився до служби ще у 2022 році, коли вивіз сім’ю у безпечне місце. Незважаючи на те, що спершу не мав бойового досвіду, він дуже швидко опанував усі навички, ставши рівним серед найдосвідченіших воїнів.

З часом він очолив власну бойову групу. Разом з побратимами виконував найскладніші завдання — у глибокому тилу ворога, на лінії зіткнення, під безперервним вогнем. Коли фронт почав змінюватися і головну роль узяли дрони, Влад швидко опанував нову техніку – розвідники, «крила», бомбардувальні безпілотники.

Ще одна риса, яку відзначають побратими, – його доброта. Влад не лише воював, а й дбав про побут і настрій бійців.

Влад мав глибоку віру. Його часто відвідували капелани з євангельської церкви. «Коли я бачив, як Влад молиться, як щиро дякує Богові за все, що має, я сам починав інакше сприймати молитву. Це було справжнє, живе християнство», – пригадує побратим.

Влад мав нагородну зброю, відзнаки «За відвагу», численні грамоти та подяки. Посмертно йому присвоєно звання капітана.

Загинув Владислав Сенюк під час виконання бойового завдання 25 вересня. Він не мав бути в тій машині, в якій їхав востаннє. Але, як завжди, вирішив допомогти іншим. Ворожий дрон влучив у броньований автомобіль, поранивши його смертельно.

Прощання з Владиславом проходило у Києві 2 жовтня та Івано-Франківську 3 жовтня. У столиці церемонія була закритою, але людей прийшло стільки, що, за словами очевидців, «здавалося, пів Києва прощалося з ним». На Івано-Франківщині прощання відбулося у церкві, де він був членом. Повна церква людей, спів хору, прапори, багато машин у похоронній колоні – усе це стало свідченням поваги до людини, яка віддала життя за інших. Поховали його на Алеї Слави у Франківську.

На церемонії були присутні представники військового командування, генерали, за інформацією руху «Всі разом!», навіть голова СБУ Василь Малюк був на прощанні у Києві. Влада знали і шанували в багатьох бригадах.

Рух «Всі разом!» готує розлогу історію про легендарного воїна та Героя України Владислава Сенюка, щоб зберегти пам’ять про його життя, віру та подвиг.

Щоб першими отримувати перевірену інформацію та компетентні експертні коментарі, підпишіться на наші офіційні канали у Viber та Telegram